"23" лютого 2010 р. Справа № 11/5/10
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»
(01011, м.Київ, вул.Лєскова, 9, кор.рах.32008173102 в ГОУ НБУ по м.Києву і Київській області, МФО 321024)
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Агроекспорт»
(57263, Миколаївська обл., Жовтневий р-н, с.Шевченково, вул.Урожайна, 1, р/р260076549 в МОД АППБ «Аваль», МФО 326182, код ЄДРПОУ 25376829)
Суддя Василяка К.Л.
від позивача: Репченко Д.В., дов. №1843 від 11.11.2009р., Пилипчак П.І., дов. №147/09 від 01.12.2009р., Верхацький І.К., дов. №10 від 16.10.2009р.
від відповідача:
СУТЬ СПОРУ: стягнення 1460937,21 доларів США, 8803807,96 грн. та 380181,51 євро.
Відповідач відзив на позов не надав, заперечень проти позову не висловив. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не пояснив.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак не скористався своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні.
На підставі ст.75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши представників позивача, враховуючи їх погляд на необхідність розгляду справи за відсутності представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд -
18 вересня 2002 року за №010/08-11/259 між сторонами було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк відкрив відповідачу мультивалютну відновлювальну кредитну лінію, у сумі еквівалентній 1500000,0 дол. США, із сплатою за користування кредитом 18% річних при кредитуванні у національній валюті та 12% річних при кредитуванні у доларах США строком до 18.09.2005р. (п.п.1.1 договору).
В подальшому умови договору змінювались.
Умовами додаткової угоди №13 від 28.10.2004р. сторони змінили ліміт кредитування та встановили його у розмірі 8000000,0 доларів США. Додатковою угодою №14 від 18.09.2002р. сторони передбачили, що у разі виникнення заборгованості за всіма валютами в сумі понад 5000000,0 доларів США, позивальник сплачує 20% річних за користування кредитними коштами.
Умовами п.9.1 кредитного договору сторони визначили, що договір набуває чинності з часу надання позичальнику кредитних коштів (частини коштів) та діє до повного погашення позичальником кредитної заборгованості (позики, відсотків за користування, штрафів та пені).
27 липня 2004 року за №010/08-11/137 CR сторони уклали генеральну кредитну угоду, відповідно до умов якої кредитор зобов'язався надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених кредитними договорами, укладених в рамках цієї угоди і які є її невід'ємними частинами.
Також, умовами п.1.3 кредитної угоди сторони передбачили, що загальний розмір позичкової заборгованості (ліміт активних операцій) позичальника в будь-який момент під час дії цієї угоди за наданими в рамках цієї угоди кредитами та з врахуванням заборгованості за кредитним договором №010/08-11/259 від 18.09.2002р. не повинен перевищувати суми, еквівалентної 13000000,0 доларів США.
Пунктом 1.4 генеральної кредитної угоди сторони погодили, що кредитний договір №010/08-11/259 від 18.09.2002р. є частиною генеральної кредитної угоди.
У межах генеральної кредитної угоди сторонами також було укладено договір про надання акредитиву №019/08-14/001 від 28.10.2004р. на суму 5155729,17 доларів США.
В зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати кредитної заборгованості, відсотків за користування кредитом і комісійної винагороди по акредитиву, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 4192832,4 доларів США, 1433155,69 Євро, 11886106,0 грн.
Рішенням суду від 24.06.2005р. у справі №11/196/05 позовні вимоги банку було задоволено частково, стягнуто з відповідача 4192832,4 дол. США, 1433155,69 Євро, 11669106,0грн.
В зв'язку з невиконанням відповідачем рішення суду від 24.06.2005р. у справі №11/196/05, позивач повторно звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом, пені по відсотках, а також пені за договором про надання акредитиву.
Рішенням суду від 31.03.2006р. у справі №4/276/05 з відповідача було стягнуто 492572,54 доларів США, 114234,16 євро, 1506238,09 грн. несплачених відсотків станом на 29.01.2006р. і комісії, 776524,2 доларів США, 8152,54 євро, 138777,37 грн. пені та судові витрати.
Однак, станом на 12.01.2010р. кредитна заборгованість залишається несплаченою, рішення суду від 24.06.2005р. у справі №11/196/05 та від 31.03.2006р. у справі №4/276/05р. -невиконаними.
Прийняття судом рішення щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами не припинило кредитні відносини, які виникли на підставі кредитних договорів.
Отже, позивач правомірно у відповідності до діючого законодавства нарахував відповідачу відсотки за користування кредитом за зазначений у позовній заяві період, оскільки кредитні зобов'язання позичальником не виконані.
За таких обставин, позивачем, на підставі п.п. 3.2, 9.1 договору, було здійснено донарахування відсотків за користування кредитними коштами за період з 29.01.2006р. по 01.01.2010р. сума яких становить: 1460937,21 доларів США від несплаченої суми заборгованості 4058240,53 дол. США; 380181,51 євро від несплаченої суми заборгованості 1418213,24 євро; та 8803807,96 грн. від несплаченої суми заборгованості 11219936,83 грн.
Відсотки є платою за користування кредитом і стягуються за весь період користування кредитними коштами.
У відповідності до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Приписами ст.1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до п.3.2 кредитного договору від 18.02.2001р., обчислення строку надання кредиту, нарахування відсотків по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом.
Статтею 1050 Цивільного кодексу України визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму та сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього ж кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві.
Приписами ст.599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи, що станом на день розгляду справи відсутнє реальне (добровільне чи примусове) виконання боржником свого зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, договірні правовідносини сторін не припинились, тому позивачем правомірно здійснено нарахування відсотків за користування кредитними коштами за період з 29.01.2006р. по 01.01.2010р.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 44,49,75,82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Агроекспорт», 57263, Миколаївська обл., Жовтневий р-н, с.Шевченково, вул.Урожайна, 1, (р/р260076549 в МОД АППБ «Аваль», МФО 326182, код ЄДРПОУ 25376829 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», 01011, м.Київ, вул.Лєскова, 9, (кор.рах.32008173102 в ГОУ НБУ по м.Києву і Київській області, МФО 321024) несплачені відсотки у сумі 1460937,21 доларів США, 8803807,96 грн., 380181,51 євро, 24822,05 грн. держмита та 236,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя