79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
17.03.10 Справа№ 3/11
Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи
За позовом: ТзОВ «ВО Хіммашнафтогаз», м. Коростень
До відповідача: ВАТ „Нафтопереробний комплекс - Галичина”, м. Дрогобич
Про стягнення 66825,49 грн.
В судове засідання з'явились:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Подано позов ТзОВ «ВО Хіммашнафтогаз»до ВАТ „Нафтопереробний комплекс - Галичина” про стягнення 66825,49 грн.
Ухвалою суду від 21.01.2010 року порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду на 01.02.2010 року. В судове засідання суду 01.02.2010 року сторони не з'явилися, в зв'язку з чим справу було відкладено на 15.02.2010 року.
В судовому засіданні 15.02.2010 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи. Представник позивача позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві та наданих в засіданні поясненнях.
15.02.2010 року в судове засідання відповідач явки повноважного представника не забезпечив, відзиву не подав та витребуваних судом документів не надав, подавши клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю забезпечити участь представника, в зв'язку з чим справу було відкладено на 01.03.2010 року.
В судове засідання 01.03.2010 року позивач повторно не з'явився, в черговий раз подавши клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю забезпечити участь представника, в зв'язку з чим справу було відкладено на 17.03.2010р.
17.03.2010 року в судове засіданні відповідач повторно явки повноважного представника не забезпечив, вимог ухвал суду від 21.01.2010 р., 01.02.2010 р., 15.02.2010 р, та від 01.03.2010 р., в частині подання витребовуваних документів, не виконав, відзиву на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, (долучено до матеріалів справи). При цьому, відповідачем не було надано суду обґрунтованих доказів неможливості забезпечити участь представника в судове засідання. З огляду на викладене, суд вважає неявку в судові засідання уповноважених представників Відповідача, такою, що має місце без поважних причин.
Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки діючим ГПК України не обмежено представництво юридичної особи одним представником , а при відсутності таких можливостей сторона не позбавлена права захищати свої інтереси та представляти суду докази в порядку, встановленому ст..22 ГПК України, зокрема надавати письмові пояснення та докази погашення боргу. Щодо інших наведених в клопотанні підстав для відкладення розгляду справи, зокрема, зобов'язання позивача провести звірку розрахунків, оскільки сума боргу відрізняється від заявленої позивачем, то слід зазначити, що розгляд справи відкладався протягом двох місяців чотири рази, і протягом зазначеного часу відповідач жодного разу не знайомився з матеріалами справи, не подавав доказів погашення боргу чи будь-яких інших документів, які б спростовували суму боргу.
Враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду спору по суті, а відповідач відзив на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, не забезпечив явку свого повноважного представника в судові засідання, не представив доказів сплати заборгованості, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.
В судовому завданні 17.03.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
04.08.2008 року між ВАТ „Нафтопереробний комплекс - Галичина” (Покупець) та ТзОВ «ВО Хіммашнафтогаз»(Постачальник) було укладено договір №29645 поставки продукції, відповідно до якого позивач зобов'язувався виготовити та передати у власність відповідача продукцію промислово-технічного призначення згідно додатку до договору, а ВАТ “НПК - Галичина” прийняти та оплатити поставлену продукцію у розмірі та в строки передбачені договором.
На виконання умов договору №29645 від 04.08.2008 року та додатків№1 від 04.08.2008 р. та №2 від 05.09.2008 р. позивач через Солотву І.О. відпустив відповідачу товар на загальну суму 260000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №452 та №453 від 04.11.2008 року та довіреністю ЯПГ № 340464 від 04.11.2008 року .
Відповідно до п.3 Додатків до Договору поставки №29-645 від 04.08.2008 р. відповідач зобов'язувався провести остаточний розрахунок за отриманий товар протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару, однак свої договірні зобов'язання виконав частково.
Станом на 01.01.2010 року заборгованість відповідача перед позивачем складала 53900,00 грн.
15.12.2009 року позивач направив відповідачу претензію з вимогою протягом десяти днів погасити суму боргу, яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.
Відповідно до п.7.4 договору за порушення строків проведення розрахунків позивачем за період з 01.01.2009 р. о 31.12.2009 р. нарахована пеня в розмірі 12925,49 грн., яку просить стягнути з відповідача.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору №29645 від 04.08.2008 року та додатків№1 від 04.08.2008 р. та №2 від 05.09.2008 р. через Солотву І.О. 04.11.2008 року позивач відпустив відповідачу товар на загальну суму 260000,00 грн..
Факт передачі товару підтверджується видатковими накладними №452 та №453 від 04.11.2008 року та довіреністю ЯПГ № 340464 від 04.11.2008 року .
Відповідно до п.3 Додатків до Договору поставки №29-645 від 04.08.2008 р. відповідач зобов'язувався провести остаточний розрахунок за отриманий товар протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару, однак свої договірні зобов'язання виконав частково. Платіжним дорученнями №121 від 17.09.2008 року відповідно до п.3 Додатку №2 від 05.09.2008 р. до договору поставки №29-645 від 04.08.2008 р. відповідач здійснив передоплату (30%) в сумі 23100,00 грн., а решта суми (70 %) зобов'язувався погасити протягом 10 днів з моменту поставки товару, однак свої договірні зобов'язання не виконав.
15.12.2008 року платіжним дорученням №355 від 15.12.208 року відповідачем було сплачено ще 206100,00 грн.
Станом на 01.01.2010 року заборгованість відповідача перед позивачем складала 53900,00 грн.
Відповідно до п.7.4 договору №29-645 від 04.08.2008 року у випадку прострочення покупцем термінів оплати за поставлений товар згідно цього договору Покупець сплачує Постачальнику на його вимогу неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. За порушення строків оплати поставленого товару за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року позивачем нарахована пеня, яка не перевищує подвійної облікової ставки НБУ і згідно поданого розрахунку складає 12925,49 грн.
Відповідно до ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається з матеріалів справи, поставка продукції здійснена 04.11.2008 року, остаточний розрахунок за поставлену партію товару повинен був бути здійснений не пізніше 14.11.2008 року, то стягненню підлягає пеня, нарахована за 6 місяців в сумі 6441,18 грн.
В решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 6441,18 грн. слід відмовити.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.
Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.
Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 603,41 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,82,84,85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Нафтопереробний комплекс -Галичина” (82103, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Бориславська, 82, код ЄДРПОУ 00152388) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВО Хіммашнафтогаз»(11500, Житомирська область, м. Коростень, вул.. Грушевського, 15, офіс 10, код ЄДРПОУ 33321012) -53900,00 грн. - основного боргу, 6441,18 грн. пені, 603,41 грн. -державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.В решта частині позову відмовити.
4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18.03.2010 року.
Суддя