79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
09.03.10 Справа№ 13/78
за позовною заявою: Державного підприємства „Львівський дослідно-есперементальний завод технологічного обладнання”, м.Львів
до відповідача 1: ВАТ „ЕКТІавтопром”, м.Львів
до відповідача 2: суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м.Львів
до відповідача 3: суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, м.Львів
третя особа-1: ВАТ «Львівобленерго», м.Львів
третя особа-2: Інспекція Держенергонагляду у Львівській області, м.Львів
третя особа-3: фізична особа ОСОБА_3, м.Львів
про визнання недійсним договору про спільне використання технологічних електромереж від 07.03.2007р. №5-Е та 07.03.2007р. № 6-Е.
Суддя Петрик І.Й.
При секретарі Кравець В.П.
Представники:
Від позивача -Боровець В.Д. -представник (довір. в матер. справи)
Срібний В.М. -директор
Від відповідача 1: не з»явився
Від відповідача 2: не з»явився
Від відповідача 3: : не з»явився
Від третьої особи-1: не з»явився
Від третьої особи-2: не з»явився
Від третьої особи-5: не з»явився
Суть спору: Порушено провадження у справі за позовом ДП „Львівський дослідно-есперементальний завод технологічного обладнання” до ВАТ „ЕКТІавтопром”, суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 за участю третіх осіб - фізичної особи ОСОБА_3, ВАТ «Львівобленерго», Інспекція Держенергонагляду у Львівській області про визнання укладеним договору про спільне використання технологічних електромереж від 30.11.2007р. №8-Е і про визнання недійсним договору про спільне використання технологічних електромереж від 07.03.2007р. №5-Е та від 07.03.2007р. № 6-Е.
Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалах суду.
04.03.2010р. та 05.03.2010р. оголошувалась перерва для підготовки повного тексту рішення.
Представники позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримали.
Представники відповідачів на оголошення рішення суду 09.03.2010р. не з'явились та в судових засіданнях позовних вимог позивача не спростували.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:
Відповідач - ВАТ “ЕКТІавтопром” направив на адресу позивача договір про спільне використання технологічних електромереж від 30.11.2007р. №8-Е.
Розглянувши представлений договір від 30.11.2007р. №8-Е, позивач листом від 04.12.2007р. №219 надіслав на адресу відповідача-1 протокол розбіжностей від 04.12.2007р., котрий, за підтвердженням останнього, був отриманий ним 05.12.2007р.
Основний зміст пропозицій у протоколі розбіжностей від 04.12.2007р., котрим позивач запропонував змінити умови договору від 30.11.2007р. №8-Е, стосувались необхідності передачі електричної енергії для Державного підприємства “ЛДЕЗТО” технологічними електромережами ВАТ “ЕКТІавтопром” у розмірі 150 кВт, а не 55 кВт.
Після отримання від позивача вказаного вище протоколу розбіжностей від 04.12.2007р. ВАТ “ЕКТІавтопром” не передав переддоговірний спір на вирішення до господарського суду.
Даний факт не заперечується ВАТ “ЕКТІавтопром" і підтверджується рішенням господарського суду Львівської області від 04.03.2008р. та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.05.2008р. по справі №10/401.
Відповідно до п.1.1 та п. 1.2 ст.1 договору про спільне використання технологічних електромереж від 30.11.2007р. №8-Е ВАТ “ЕКТІавтопром” як власник мереж зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії та безпосередньо забезпечує передачу електричної енергії.
Договір про спільне використання технологічних електромереж основного споживача від 30.12.2004р. №1-Е також, аналогічно, передбачав обов'язок відповідача забезпечувати передачу електричної енергії позивачу.
За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що предметом двох вищенаведених договорів був, як обов'язкок ВАТ “ЕКТІавтопром” забезпечити передачу електроенергії позивачу, так і безпосередня передача електричної енергії такому позивачу (забезпечення електроенергією).
Пунктом 7 ст.181 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. №436-IV передбачено “Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими”.
Відповідно до ст.7 Закону України “Про електроенергетику” від 16.10.97р. №575/97-ВР (далі-закону) проектування, будівництво, введення в експлуатацію, експлуатація, виведення з експлуатації об'єктів електроенергетики, систем диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, інших об'єктів, підключених до об'єднаної енергетичної системи України, регламентуються нормативно-правовими актами, обов'язковими для виконання всіма суб'єктами електроенергетики, котрими в розумінні ст.1 Закону є “суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від їх відомчої належності та форм власності, що займаються виробництвом, передачею, постачанням електричної енергії ...”.
Окрім того, згідно із ст.3 Закону відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Саме таким спеціальним нормативно-правовим актом, котрим рекламентувалось на цей час питання експлуатації електроенергетики та об'єктів електренергетики, було визначено, що “Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, субспоживачам або постачальникам електричної енергії у разі дотримання ними вимог цих Правил в укладенні (переукладенні) договорів про спільне використання технологічних електричних мереж споживача або про технічне забезпечення електропостачання споживача” (п/п.1.7 п.1 Правил користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за №417/1442)).
Більше того, як безпосередньо визначено в п.6 ст.179 Господарського кодексу України “Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг)”.
Висновок, що укладення договору про спільне використання електричних мереж від 30.11.2007р. №8-Е є обов'язковим для сторін такого договору в силу вимог законодавчих актів (п.7 ст.181 ГК України), підтверджує також позиція Національної комісії регулювання електроенергетики України, викладена у листі від 30.09.2005р. №03-39-11/4563, лист Головного управління юстиції у Львівській області від 22.06.2009р. №413/07-25/1.
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд приходить до висновку, що нормативно-правовими та законодавчими актами запроваджено беззаперечний та імперативний обов'язок основних споживачів укладати із субспоживачами договора про спільне використання їх технологічних електричних мереж.
Зважаючи ж на те, що, як вже було встановлено, відповідач по даній справі ВАТ “ЕКТІавтопром” (основний споживач) після отримання від ДП “ЛДЕЗТО” (субспоживач) протоколу розбіжностей від 04.12.2008р. не передав у 20-денний строк спір на вирішення до господарського суду, то, такі дії ВАТ “ЕКТІавтопром” згідно п.7 ст.181 Господарського кодексу України є прийняттям пропозиції Державного підприємства “ЛДЕЗТО” щодо укладення договору про спільне використання технологічних електромереж від 30.11.2007р. №8-Е ВАТ із врахуванням протоколу розбіжностей від 04.12.2007р.
Відсутність звернення відповідача - 1 до суду в 20-денний строк свідчить і про завершення врегулювання переддоговірного спору згідно п.7 ст.181 Господарського кодексу України та погодження ВАТ “ЕКТІавтопром” із пропозиціями позивача, викладеними у протоколі розбіжностей від 04.12.2007р. до договору про спільне використання технологічних електромереж від 30.11.2007р. №8-Е.
Доводи ж про те, що у ВАТ “ЕКТІавтопром” станом на листопад - грудень 2007 року не було можливості передачі вільної електричної потужності в розмірі 150 кВт, на необхідність забезпечення котрою наполягав позивач, не приймаються судом із огляду на наступне.
ОСОБА_2 обгрунтовував відсутність можливості передачі електричної потужності станом на листопад - грудень 2007 року у розмірі 150 кВт у зв'язку із тим, що ВАТ “ЕКТІавтопром” уклав із СПД ОСОБА_4 та СПД ОСОБА_1, а також із громадянкою ОСОБА_3 07.03.2007р. договора №5-Е, №6-Е та №7-Е про спільне використання технологічних електромереж, а відтак можливість вільної передачі електроенергії для позивача зменшилась до розміру 55 кВт, а не 150 кВт.
Однак, відповідно до п.1 Правил користування електричною енергією вважається, що “Дозволена потужність - величина потужності, яку електропередавальна організація дозволила споживачу для використання за кожною окремою площадкою вимірювання на підставі нормативно-технічних документів відповідно до умов договору”, при цьому, “електропередавальна організація - суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами або місцевими (локальними) електричними мережами, а також суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території”.
Таким чином, з огляду на викладене вище положення п.1 Правил №28 безсумнівно можна стверджувати, що величина споживання електричної потужності може вважатись такою, що дозволена (використовувана), у випадку, коли вона дозволена (використовувана) саме постачальником такої електричної енергії, тобто ВАТ “Львівобленерго” у договорі про постачання електроенергії, а не у договорах про спільне використання технологічних електромереж, що укладені між споживачем та субспоживачем.
Сторонами підтверджується, що СПД ОСОБА_2 та СПД ОСОБА_1 договора №64589/03 та №64589/05 про постачання їм електроенергії щодо розмірів потужності, котрі були визначені в договорах про спільне використання електричних електромереж від 07.03.2007р. №5-Е та №6-Е, уклали лише 08.07.2008р. Громадянка ОСОБА_3 не уклала із ВАТ “Львівобленерго” договору про постачання їй електроенергії взагалі.
Тому, твердження про відсутність необхідної для позивача вільної потужності у розмірі 150 кВт у ВАТ “ЕКТІавтопром” станом на листопад - грудень 2007 року по причині наявності виключно лише договорів про спільне використання технологічних електромереж №5-Е, №6-Е та №7-Е, що були укладені із СПД ОСОБА_4, СПД ОСОБА_2, а також із громадянкою ОСОБА_3 07.03.2007р., без посилання на наявність безпосередньо укладених договорів про постачання електричної енергії, є безпідставним та безпредметним.
Окрім того, клопотання ВАТ “ЕКТІавтопром” про необхідність припинення провадження у даній справі із посиланням на п.2 ст.80 ГПК України по причині наявності рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, не заслуговує на увагу.
Як зауважує позивач, аналогічне клопотання, як слідує із ухвали від 30.06.2009р., було ініційоване ВАТ “ЕКТІавтопром” ще 30 червня 2009 року, однак, господарський суд Львівської області протягом червня 2009 року - січня 2010 року в попередньому складі суду не задоволив клопотання ВАТ “ЕКТІавтопром” про припинення провадження у справі №13/78.
Позивач, із чим неможливо не погодитись, звернув увагу, що рішенням господарського суду від 04.03.2008р. по справі №10/401 було вирішено питання за позовною вимогою про визнання укладеним договору від 12.12.2004р. №8-Е. По справі ж 13/78 позивач просить визнати укладеним договір від 30.11.2007р. №8-Е.
Таким чином, вказані договора датовані різними датами, і відносяться до різних періодів (років) та ініціаторами їхнього укладення виступали в першому випадку (договір від 12.12.2004р. №8-Е) позивач, в другому (договір від 30.11.2007р.) відповідач.
Таким чином, суд приходить до висновку, що договори від 12.12.2004р. №8-Е, котрий просив позивач визнати укладеним у справі №10/401 та договір від 30.11.2007р. №8-Е, котрий просить позивач визнати укладеним у даній справі №13/78 є подібні по своїй суті, однак, в розумінні п.2 ст.80 ГПК України є однозначно різними предметами судових спорів.
Окрім того, позивач по справі №10/401 підставою для укладення договору від 12.12.2004р. №8-Е вважав факт безпосеренього звернення позивача до відповідача із таким договором, при цьому, обгрунтовув вищевикладену точку зору п.3 ст.181 Господарського кодексу України.
Однак, у даній справі №13/78 підставою для визнання договору від 30.11.2007р. №8-Е укладеним служить факт незвернення відповідача до позивача щодо вреуглювання даного переддоговірного спору після отримання ним протоколу розбіжностей, при цьому правовою підставою для визнання даного договору укладеним, служить п.7 ст.181 Господарського кодексу України.
За таких умов, у даному випадку не лише предмет позову відмінний, але і підстави, з котрих позивач просить визнати договір про спільне використання технологічних електромереж від 30.11.2007р. №8-Е укладеним в редакції, погодженій Державним підприємством “ЛДЕЗТО” протоколом розбіжностей від 04.12.2007р. є відмінні від підстав, з котрих позивач просив визнати укладеним договір від 12.12.2007р. у справі №10/401.
В зв'язку із цим у господарського суду відсутні жодні правові підстави для припинення провадження у справі згідно із п.2 ст.80 ГПК України.
Не приймаються господарським судом також твердження відповідача про порушення вимог ст.58 ГПК України про об'єднання позовних вимог у зв'язку із їх повною безпідставністю.
Однак, господарський суд доходить висновку про необхідність припинення провадження за позовною вимогою про визнання договору про спільне використання технологічних електромереж від 30.11.2007р. №8-Е укладеним в редакції, погодженій Державним підприємством “ЛДЕЗТО” протоколом розбіжностей від 04.12.2007р. відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України з огляду на наступне.
Правова норма, запроваджена у п.7 ст.181 Господарського кодексу України побудована таким чином, що коли сторона, котра одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений 20-тиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Зважаючи ж на те, що відповідач по даній справі ВАТ “ЕКТІавтопром” (основний споживач) після отримання від Державного підприємства “ЛДЕЗТО” (субспоживач) протоколу розбіжностей від 04.12.2008р. не предав у 20-денний строк спір на вирішення до господарського суду, то такі дії ВАТ “ЕКТІавтопром” в контексті п.7 ст.181 Господарського кодексу України засвідчують прийняття пропозиції Державного підприємства щодо укладення договору про спільне використання технологічних електромереж від 30.11.2007р. №8-Е ВАТ із врахуванням протоколу розбіжностей від 04.12.2007р.
Тому, із спливом 20-денного строку із моменту отримання ВАТ “ЕКТІавтопром” протоколу розбіжностей від 04.12.2008р., договір про спільне використання технологічних електромереж від 30.11.2007р. №8-Е, між Державним підприємством “Львівський дослідно-експерементальний завод технологічного обладнання” та ВАТ “ЕКТІавтопром” із врахуванням вказаного протоколу розбіжностей від 04.12.2008р. вважається укладеним та обов'язковим до виконання, а процедура переддоговірного спору завершеною.
Відповідно ж до п.1-1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За таких умов, господарський суд, приходить до висновку про правову підставність та об'єктивну необхідність припинення провадження в частині позовних вимог про визнання договору про спільне використання технологічних електромереж від 30.11.2007р. №8-Е укладеним в редакції, погодженій Державним підприємством “Львівський дослідно-експерементальний завод технологічного обладнання” із протоколом розбіжностей від 04.12.2007р. згідно п.1-1 ст.80 ГПК України.
За твердженням позивача, правовою підставою для задоволення позовних вимог про визнання недійсними договорів про спільне використання технологічних електромереж від 07.03.2007р. №5-Е та від 07.03.2007р. №6-Е, укладених між ВАТ “ЕКТІавтопром” та СПД ОСОБА_2 і СПД ОСОБА_1, відповідно, служать положення ч.1, ч.5 ст.203 та ч.1 ст.215 ЦК України від 16.01.2003р. №435-IV.
Згідно із ч.1 ст.203 ЦК України “Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства”. У відповідності до вимог ч.5 ст.203 ЦК України “Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним”.
Водночас, відповідно ж до вимог ч.1 ст.215 ЦК України “Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу”.
На підтвердження того, що договора про спільне використання технологічних електромереж від 07.03.2007р. №5-Е та від 07.03.2007р. №6-Е укладенні із порушенням та всупереч ч.1 ст.203 та ч.5 ст.203 ЦК України, позивач представив суду, достатньо належних та допустимих доказів.
Так, як слідує із рішення господарського суду Львівської області від 04.03.2008р. у справі №10/401 (абз.5 на с.4), а також із договору про постачання електричної енергії від 22.10.2004р. №64589, максимально дозволена потужність для ВАТ “ЕКТІавтопром” була встановлена у розмірі 550кВт.
Станом на 07.03.2007р. (дату укладення договорів про спільне використання технологічних електромереж №5-Е та №6-Е між ВАТ “ЕКТІавтопром”, СПД ОСОБА_2 і СПД ОСОБА_1) у ВАТ “ЕКТІавтопром” були укладені та були чинними договора про спільне використання технологічних електромереж також із іншими господарюючими суб'єктами, а саме: 1) із ПВП “Ладекс” договір від 15.03.2005р. №2-Е на потужність 90 кВт; 2) по грудень 2007 року включно між ВАТ “ЕКТІавтопром” та позивачем чинним був договір від 30.12.2004р. №1-Е на потужність 150 кВт.
Окрім того, як встановлено у рішенні господарського суду Львівської області від 04.03.2008р. у справі №10/401 ВАТ “ЕКТІавтопром”, про що не заперечується останнім, залишив для себе особисто вільною та використовував потужність у розмірі 45 кВт.
Таким чином, з огляду на викладене вище, позивач зробив висновок, із котрим погоджується господарський суд, що станом на 07.03.2007р. використовуваною (задіяною) у ВАТ “ЕКТІавтопром” була потужність у розмірі 285 кВт, а відтак на вказану дату у ВАТ “ЕКТІавтопром” вільна потужність становила лише 265 кВт.
Як слідує безпосередньо із договору від 07.03.3007р. №5-Е, а також із договору від 07.03.2007р. №6-Е, СПД ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2 уклали із ВАТ “ЕКТІавтопром” вказані вище договора кожний на потужність 140 кВт, що сумарно становить 280 кВт.
В зв'язку із цим, підставним та правомірним є твердження позивача, що потужність 280 кВт, котру передбачалось використовувати СПД ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2 згідно із договорами від 07.03.2007р. №5-Е та №6-Е, неможливо було її надати чи використати (задіяти), оскільки у ВАТ “ЕКТІавтопром” на цей час вільною була потужність у розмірі 265 кВт, при цьому, на цих же 265 кВт на розмір 75 кВт претендувала також ОСОБА_3
Виходячи із викладеного вище, господарський суд беззаперечно погоджується із позивачем, що договора про спільне використання технологічних електромереж від 07.03.2007р. №5-Е та від 07.03.2007р. №6-Е в порушення ч.5 ст.203 ЦК України не були і не могли бути за вказаних вище обставин спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.
Окрім того, відповідно до чинного на 07.03.2007р. абз.6 п.1.8 Правил користування електричною енергією “Договір про постачання електричної енергії між постачальником електричної енергії та субспоживачем або споживачем, електроустановки якого приєднані до мереж електропередавальної організації, має укладатись після укладення між субспоживачем та основним споживачем (електропередавальною організацією) договору про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача або договору про технічне забезпечення електропостачання субспоживача (споживача). При цьому перед укладенням відповідного договору між субспоживачем та основним споживачем (електропередавальною організацією) субспоживач має узгодити з постачальником електричної енергії точку продажу для нього електричної енергії. Узгодження відбувається шляхом обміну листами”.
На виконання вимог вищевказаного абз.6 п.1.8 Правил користування електричною енергією ВАТ “Львівобленерго” листами від 20.05.2008р. №131-2722/2, від 15.05.2008р. №131-2644/2, адресованих СПД ОСОБА_2 і СПД ОСОБА_1, погоджує питання розробки необхідної проектної документації на підключення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до постачання електроенергії, при цьому, із посиланням на договора про спільне використання технологічних електромереж від 07.03.2008р. №5-Е та від 07.03.2008р. №6-Е.
Тобто, із постачальником електроенергії ВАТ “Львівобленерго” СПД ОСОБА_4 та СПД ОСОБА_2 погоджують у травні 2008 року відповідні питання щодо договорів про спільне використання технологічних електромереж №5-Е та №6-Е, укладених “07” березня, однак, не 2007 року, а 2008 року.
Більше того, про наявність погодження саме договорів про спільне використання використання технологічних електромереж №5-Е та №6-Е, укладених саме у 2008 році, а не у 2007 році, підтверджує і ВАТ “ЕКТІавтопром” у двох довідках від 23.06.2008р., вірність копій котрих були засвідчені особистими підписами та печатками ОСОБА_2 і ОСОБА_1
Враховуючи викладене вище, а також зважаючи на те, що СПД ОСОБА_2 не лише не заперечує, а підтверджують факт укладення договорів №64589/03 та 64589/05 про постачання електроенергії СПД ОСОБА_2 і СПД ОСОБА_1 лише 08.07.2008р., на переконання господарського суду, однозначно та безсумнівно засвідчує, що договора про спільне використання електромереж від 07.03.2007р. №5-Е та від 07.03.2007р. №6-Е укладенні із порушенням та всупереч ч.1 ст.203 та ч.5 ст.203 ЦК України.
При цьому, приписи Держінспекції із енергонагляду від 26.03.2008р. №23/01-051 та від 09.06.2008р. №23/02-592, котрими було зобов'язано “Електроустановки ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3 відключити від електричної мережі ВАТ “ЕКТІавтопром”, в зв'язку з відсутністю з енергопостачальною компанією договору по постачання електричної енергії та порушення умов підключення електроустановок замовників до електричної мережі”, а також факт сплати ВАТ “ЕКТІавтопром” платіжним дорученням від 13.06.2008р. №163 штрафу за невиконання припису від 26.03.2008р. №23/01-051 лише додатково підтверджують правомірність, правдивість та підставність твердження позивача про те, що СПД (ФОП) ОСОБА_5, СПД (ФОП) ОСОБА_4 та ВАТ “ЕКТІавтопром”, порушуючи вимоги п.1.8 Правил користування електричною енергією, уклали договора про спільне використання технологічних електромереж від 07.03.2007р. №5-Е та від 07.03.2007р. №6-Е, при цьому вказані правочини не були спрямовані на настання реальних правових наслідків що обумовлені ними.
Враховуючи викладене вище, той факт, що ВАТ “ЕКТІавтопром”, СПД ОСОБА_5 та СПД ОСОБА_4 жодним належним чином не спростували і не заперечили доводи позивача, господарський суд доходить висновку про підставність позовної вимоги позивача про визнання недійсними договору про спільне використання технологічних електромереж від 07.03.2007р. №5-Е, укладеного між ВАТ “ЕКТІавтопром” і СПД ОСОБА_1 та договору про спільне використання технологічних електромереж від 07.03.2007р. №6-Е, укладеного між ВАТ “ЕКТІавтопром” і СПД ОСОБА_2
Керуючись п.1-1 ст.80, 4-3, 4-5, 4-7, 12, 32-35, 43, 49, 69, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1.Позовом задоволити частково.
2. В частині позовних вимог про визнання договору про спільне використання технологічних електромереж від 30.11.2007р. №8-Е укладеним в редакції, погодженій Державним підприємством “Львівський дослідно-експерементальний завод технологічного обладнання” протоколом розбіжностей від 04.12.2007р., провадження у справі припинити.
3. Договір про спільне використання технологічних електромереж від 07.03.2007р. №5-Е, укладений між ВАТ “ЕКТІавтопром” і суб'єктом підприємницької діяльності без створення юридичної особи ОСОБА_1 визнати недійсним із моменту укладення
4. Договір про спільне використання технологічних електромереж від 07.03.2007р. №6-Е, укладений між ВАТ “ЕКТІавтопром” і суб'єктом підприємницької діяльності без створення юридичної особи ОСОБА_2 визнати недійсним із моменту укладення
Суддя Петрик І.Й.