79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
09.02.10 Справа№ 32/249
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши матеріали справи
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес Центр Фармація”, м.Київ.
До відповідача: Приватного підприємства „Фарм-Сервіс”, м.Львів.
Про стягнення 77 237,13 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з»явився.
Від відповідача: не з»явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Бізнес Центр Фармація”, м.Київ звернулось з позовом до Приватного підприємства „Фарм-Сервіс”, м.Львів про стягнення 77 237,13 грн. з яких 30 662,24 грн. основний борг, 2 740,69 грн. пеня, 43 441,05 грн. збитки, 393,15 грн. 3% річних.
Ухвалою суду від 15.12.2009р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 19.01.2010р.
В судовому засіданні 19.01.2010р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача 67 237,13 грн., з яких 20 662,24 грн. основний борг, 2 740,69 грн. пеня, 43 441,05 грн. збитки та 393,15 грн. 3% річних.
Сторони в судовому засіданні 19.01.2010р. виявили бажання врегулювати спір в добровільному порядку, в зв»язку з чим розгляд справи було відкладено на 09.02.2010р.
В судове засідання 09.02.2010р. позивач не з»явився, в зв»язку із сплатою відповідачем заборгованості за отриманий товар подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 3 133,84 грн. з яких 2 740,69 грн. пеня, 393,15 грн. 3% річних, від стягнення збитків в сумі 43 441,05 грн. відмовився.
Представник відповідача в судове засідання 09.02.2010р. не з»явився, подав докази часткової сплати на загальну суму 22 000,00 грн. (платіжні доручення № 123 від 05.02.2010р. на суму 14 000,00 грн. та № 124 від 08.02.2010р. на суму 8 000,00 грн.). Крім того, подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Оскільки 10.02.2010р. закінчується двохмісячний строк наданий суду згідно ст.69 ГПК для розгляду спору по суті, від сторін клопотання про продовження строку розгляду спору не надходили, відтак у суду відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про відкладення справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представників сторін, за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи суд встановив:
03.11.2008р. між ТзОВ «Бізнес Центр Фармація»(постачальник) та ПП «Фарм-Сервіс»(покупець) укладено договір № 08/322 (далі по тексту -договір) згідно умов якого постачальник зобов»язується передати покупцю визначені цим договором лікарські засоби, товари медичного призначення (товар), а покупець зобов»язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.
Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються накладними на кожну партію товару (п.1.2. договору).
Згідно умов п.5.1. та п.5.2. договору розрахунок за товар здійснюється в безготівковому порядку, в національній валюті, протягом 14 календарних днів з моменту поставки. Цей договір не є договором товарного кредиту, відповідно відсотки за користування товарним кредитом покупцю постачальником протягом строку оплати товару згідно п.6.1 не нараховуються.
Відповідно до п.6.2. договору при одержанні товару покупець зобов»язаний передати постачальнику оригінал довіреності на одержання ТМЦ, заповненої згідно Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей, затвердженої наказом Мінфіну України від 16.05.1996р. № 99. При централізовано-кільцевих перевезеннях товару їх відпуск може здійснюватись без довіреності, якщо покупець за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально-відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.
В п.7.2., п.7.3 договору сторони узгодили, що за порушення строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню (штрафну неустойку) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від вартості неоплаченого товару, за кожен день прострочення. У разі невчасної оплати товару покупець зобов»язується відшкодувати постачальнику збитки, розраховані згідно з наступною формулою: У=Ст х(К2:К1)х135%, де У- обумовлена сторонами тверда, не підлягаюча зміні сума збитків, Ст- вартість товару, оплата якого прострочена, К1 -курс валюти України до валюти США або Євро на дату постачання, К2 -курс валюти України до валюти США або Євро на дату погашення заборгованості. Дана сума виплачується покупцем разом з виконанням основного зобов»язання.
Згідно п.7.4. договору строк позовної давності для стягнення неустойки встановлюється в три роки.
Позивач згідно умов договору поставив відповідачу товар (лікарські засоби) за накладною № 10129 від 16.06.2009р. на суму 124 662,24 грн.
Згідно умов договору, а саме п.5.1. відповідач повинен був здійснити розрахунок протягом 14 днів з моменту поставки. Оскільки товар був одержаний відповідачем 16.06.2009р., відтак кінцевий строк оплати становить 29.06.2009р.
Відповідач станом на дату складання позовної заяви (03.12.2009р.) оплатив отриманий товар частково, в сумі 94 000,00 грн., отже станом на 03.12.2009р. основний борг становив 30 662,24 грн.
Крім того, 11.12.2009р. відповідач оплатив 5000,00 грн., 15.12.2009р. - 5 000,00 грн., 05.02.2010р. -14 000,00 грн. та 08.02.2010р. -8000,00 грн. Всього сплачено 32 000,00 грн.
Отже, станом на 09.02.2010р. відповідач повністю сплатив основний борг.
Позивач за порушення відповідачем строків оплати на підставі п.7.2. договору нарахував пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 2 740,69 грн.
На підставі п.7.3. договору позивач нарахував збитки в сумі 43 441,05 грн.
Крім того, згідно ст.625 ЦК України позивач нарахував 3% річних в сумі 393,15 грн.
Згідно заяви позивача про зменшення позовних вимог заборгованість відповідача становить 3 133,84 грн. з яких 2 740,69 грн. пеня, 393,15 грн. 3% річних. Від стягнення збитків в сумі 43 441,05 грн. позивач відмовився.
При винесенні рішення суд виходить із наступного:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ГПК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Факт поставки позивачем лікарських засобів підтверджується видатковою накладною № 1029 від 16.06.2009р. на суму 124 662,24 грн. Відповідач отримав товар за вказаною накладною, що підтверджується підписом представника на накладній та відтиском печатки. Факт отримання товару не заперечувався представником відповідача в судовому засіданні 19.01.2010р.
Станом на 09.02.2010р. відповідач повністю сплатив суму основного боргу.
Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 393,15 грн. 3% річних.
Щодо позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або
договором.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За умовами ч.1 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Згідно ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Відтак сторони правомірно передбачили в п.7.4. договору що строк позовної давності для стягнення неустойки встановлюється в три роки.
В зв»язку з тим, що сума основного боргу була повністю сплачена відповідачем після порушення провадження у справі, позивач правомірно ставить вимогу про стягнення 2 740,69 грн. пені.
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Судові витрати згідно ст.49 ГПК України слід стягнути з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, але з врахуванням того, що основний борг був повністю сплачений відповідачем після порушення провадження у справі.
Керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 611, 627, 629, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 43, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов згідно заяви про зменшення позовних вимог задоволити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Фарм-Сервіс», місцезнаходження: м.Львів, вул.Костюшка, 5/10, поштова адреса: м.Львів, вул.Коперніка, 54 (п/р 260070100585 в ЗАТ «Прокредитбанк»в м.Львів, МФО 320984, код ЄДРПОУ 31363684) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр Фармація», місцезнаходження: 03151, м.Київ, вул.Смілянська, 1, поштова адреса: 07300, Київська область, м.Вишгород, вул.Шолуденка, 18 (п/р 260070130064 в АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ»м.Києва, МФО 320627, код ЄДРПОУ 30177378) 2 740,69 грн. пені, 393,15 грн. 3% річних, 337,96 грн. держмита і 103,27 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням в законної сили.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя