79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.03.10 Справа№ 3/27
Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Комунальник 1”, м. Стрий
До відповідача: Стебницького міського виробничого управління житлово-комунального господарства, м. Стебник
Про стягнення 9 172,05 грн.
В судове засідання з'явились:
від позивача: Дармонук Р.М. -представник;
від відповідача: Тимчишин Н.В. -представник
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю „Комунальник 1” до Стебницького міського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення 9 172,05 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.03.2010 р. розгляд справи було відкладено з підстав зазначених в ухвалі.
В судовому засіданні представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 8 034,90 грн.
Відповідач позовні вимоги визнав в частині основного боргу, що вбачається з відзиву на позовну заяву.
В судовому завданні 15.03.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
15.07.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Комунальник 1” (Виконавець) та КП „Міське виробниче управління житлово-комунального господарства” Стебницької міської ради (Замовник) укладено договір № 1 про надання послуг з вивезення твердо-побутових відходів.
На виконання умов договору протягом липня 2009 року позивач надавав послуги по вивезенню твердих побутових відходів, що підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля № 274 від 16-19 липня 2009 р., № 285 від 20 липня 2009 р., № 291 від 21 липня 2009 р., згідно яких позивач вивіз твердих побутових відходів в об'ємі 193 м. куб. на загальну суму 6 606,39 грн.
В липні 2009 р. ТзОВ „Комунальник-1” вислало Відповідачу поштою рахунок-фактуру № ПП-0000021 від 22.07.2009 р. для оплати наданих послуг, але станом на 15.02.2010 р. КП „Міське виробниче управління житлово-комунального господарства” Стебницької міської ради свої договірні зобов'язання не виконало, заборгувавши таким чином позивачу 6 606,39 грн.
Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 6 606,39 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 409,15 грн. та три відсотки річних в сумі 99,36 грн. Крім цього, відповідно до п.п.5.3 Договору №1 від 15.07.2009 р. позивачем нарахований штраф в розмірі 920,00 грн.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в межах уточнених позовних вимог.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 1 від 15.07.2009 р. протягом липня 2009 року позивач надавав послуги по вивезенню твердих побутових відходів, що підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля № 274 від 16-19 липня 2009 р., № 285 від 20 липня 2009 р., № 291 від 21 липня 2009 р. (копії в матеріалах справи), згідно яких позивач вивіз твердих побутових відходів в об'ємі 193 м. куб. на загальну суму 6 606,39 грн.
Згідно з п. 3.1 Договору №1 відповідно до планового об'єму послуг за даним договором та виставленого рахунку, Замовник не пізніше 15 числа поточного місяця сплачує на рахунок Виконавця суму послуги за місяць.
В липні 2009 р. ТзОВ „Комунальник-1” вислало Відповідачу поштою рахунок-фактуру № ПП-0000021 від 22.07.2009 р. для оплати наданих послуг, однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач не виконав, заборгувавши позивачу 6 606,39 грн., що підлягає до стягнення.
Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань нараховані позивачем три відсотки річних в розмірі 99,36 грн. та інфляційні втрати в сумі 409,15 грн. підлягають до стягнення.
Пунктом 5.3 Договору № 1 від 15.07.2009 р. передбачено, що при простроченні в оплаті рахунків за надані послуги Замовник сплачує виконавцю 5 гривень штрафу за кожен день прострочення, що складає та підлягає до стягнення в сумі 920,00 грн.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач позовні вимоги визнає в частині основного боргу, що вбачається з відзиву на позовну заяву.
Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 33, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задоволити в межах уточнених позовних вимог.
2. Стягнути з КП „Міське виробниче управління житлово-комунального господарства” Стебницької міської ради (82172, Львівська область, м. Стебник, вул. Мазепи, 15, код ЄДРПОУ 34542875) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Комунальник-1” (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Нижанківського, 50, код ЄДРПОУ 25240544) -6606,39 грн. -основного боргу, 409,15 грн. -інфляційних втрат, 99,36 грн. -трьох відсотків річних, 920,00 грн. -штрафу, 102,00 грн. -державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений і підписаний 16.03.2010 р.
Суддя