91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
15.03.10 Справа № 7/246.
Суддя Калашник Т. Л. розглянув заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення у справі № 7/246 за позовом
Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 510088 грн. 54 коп.
за участю представників сторін:
від позивача -Кравченко В.П., довіреність № 894 від 12.05.09;
від відповідача -не прибув.
Суть спору: відповідач у справі звернувся до господарського суду Луганської області із заявою від 26.02.10, в якій просить розстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 11.01.10 у справі № 7/246 з квітня 2010 року по квітень 2018 року згідно наданого графіку платежів.
Позивач заперечив проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду з підстав викладених у запереченнях № 01-82/241 від 15.03.10, посилаючись зокрема на те, що в порушення приписів ГПК України відповідач не надіслав заяву з доданими до неї документами позивачу. З посиланням на ст. 42 ГК України позивач зазначає, що фінансова криза у країні та тяжкий фінансовий стан відповідача не є підставами (у даному випадку) для розстрочки виконання рішення. Стягувач також знаходиться в аналогічній ситуації і на його діяльність впливають ті ж негативні фактори.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -
Рішенням господарського суду Луганської області від 11.01.10 у справі № 7/246 позов було задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитом у сумі 450000 грн. 00 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 47116 грн. 64 коп., пеню у сумі 8491 грн. 36 коп., державне мито у сумі 5085 грн. 78 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235 грн. 30 коп.
На виконання рішення було видано наказ № 7/246 від 01.02.10.
В обґрунтування своїх вимог за заявою, відповідач посилається зокрема на своє скрутне фінансове становище викликане всесвітньою фінансовою кризою. Розстрочення платежу необхідне для стабілізації платоспроможності, у зв'язку з чим було розроблено бізнес-план. Також відповідач посилається на те, що торгівельні павільйони, які знаходяться в заставі за кредитним договором, - це єдиний дохід сім'ї: дочка навчається в університеті, дружина домогосподарка, відповідач пенсіонер.
Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.
Право господарського суду щодо надання розстрочки виконання рішення суду передбачено ст.121 ГПК України. Розстрочка виконання судового рішення може бути надана господарським судом за заявою сторони, у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.
Тому, вирішуючи питання про розстрочку виконання судового рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи.
Відповідно до ст.45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Як вбачається з матеріалів справи, судове рішення не виконане, чим порушуються вимоги ст.124 Конституції України та ст.115 ГПК України, в силу якої рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Ухвалою суду від 04.03.10 відповідач у справі був зобов'язаний надати суду докази наявності виключних обставин для надання розстрочки платежів; вказати конкретні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим; надати докази надіслання заяви позивачу.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суду не доведено наявності виключних обставин, виняткового випадку для надання розстрочки виконання судового рішення.
Відповідач просить суд про надання розстрочки виконання судового рішення строком з квітня 2010 року по квітень 2018 року зі сплатою відповідно до наданого графіку, але не довів суду, що має реальну можливість сплачувати позивачеві конкретну суму боргу щомісячно з квітня 2010 року по квітень 2018 року, не надав належного економічного та документального обґрунтування такої можливості. Також відповідач не врахував, що за цей час фактичного користування кредитом, йому будуть також нараховані значні суми процентів за користування кредитом.
З наданих відповідачем матеріалів неможливо з достовірністю визначити, що у відповідача є реальні джерела надходження коштів на погашення заявленого у позові боргу частками з квітня 2010 року по квітень 2018 року.
Також суд враховує той факт, що період з квітня 2010 року по квітень 2018 року -є занадто великим. Тим самим відповідач підтверджує той факт, що протягом одного -двох років він не в змозі виконати рішення суду. Це має суттєве значення, оскільки, суд, приймаючи рішення про відхилення заяви відповідача щодо надання розстрочки виконання судового рішення, враховує доводи, викладені сторонами у вищезазначених поясненнях, документи, що надані сторонами у підтвердження цих доводів, матеріальні інтереси сторін, а також наявність інфляційних процесів в країні, які знецінюють значні суми заборгованості.
За таких обставин, заяву відповідача від 26.02.10 про надання розстрочки виконання рішення господарського суду від 11.01.10 у справі № 7/246 слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, та керуючись ст.124 Конституції України, ст. ст. 45, 33, 43, 86, 87, 115, 121 ГПК України, суд
Заяву відповідача від 26.02.10 про надання розстрочки виконання рішення господарського суду від 11.01.10 у справі № 7/246 залишити без задоволення.
Суддя Т. Л. Калашник