ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 48/40317.02.10
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Євразія Груп"
простягнення 250 261,05 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача:не з'явився
від відповідача:не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" (надалі -ТОВ "Компанія "Лізинговий дім") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія Груп" (надалі -ТОВ "Євразія Груп") про стягнення 250 261,05 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору оперативного лізингу №482/0709 від 14.07.2009 р. позивач передав у лізинг самоскид Mercedes-Benz модель Actros 3541 K, рік випуску 2006 в кількості 2 шт., а відповідач належним чином взяте на себе грошове зобов'язання по внесенню лізингових платежів у період з липня по вересень 2009 року не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 236 822,80 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення процентів у розмірі 12 358,11 грн. за період прострочення з 30.07.2009 р. по 15.10.2009 р. та інфляційних втрат у розмірі 1 080,14 грн. нарахованих за липень-вересень 2009 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2009 р. порушено провадження у справі №48/403 та призначено її до розгляду на 23.12.2009 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.12.2009 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 20.01.2010 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.01.2010 р. у зв'язку з неявкою представників сторін розгляд справи відкладено до 03.02.2010 р.
В судовому засіданні 03.02.2010 р. у зв'язку із клопотанням відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду оголошено перерву до 10.02.2010 р.
У судове засідання 10.02.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю. Підтверджує вилучення об'єкту лізингу у жовтні 2009 року згідно п. 10.1, 10.3 договору у безспірному порядку. Заяву про вжиття заходів забезпечення позову просив не розглядати.
Представник відповідача у судове засідання 10.02.2010 р. з'явився, вимоги ухвал суду виконав, проти задоволення позову заперечує. Вказує на вилучення об'єкту лізингу у жовтні 2009 року.
У судовому засіданні 10.02.2010 р. оголошено перерву до 17.02.2010 р. для оголошення повного тексту рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -
14.07.2009 р. між ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" (лізингодавець) та ТОВ "Євразія Груп" (лізингоодержувач) було укладено договір оперативного лізингу №482/0709 (надалі - "Договір").
Відповідно до п 1.1 Договору лізингодавець передає, а лізингоодержувач отримує в платне користування на умовах оперативного лізингу майно, а саме: самоскид Mercedes-Benz модель Actros 3541 K, рік випуску 2006 в кількості 2 шт.
Специфікацією від 14.07.2009 р. сторони погодили назву цього майна, вартість, тип, модель, інші індивідуальні ознаки та експлуатаційні характеристики, комплектність, технічний стан.
Сторонами визначений Графік сплати лізингових платежів (Додаток №3 до Договору).
Пунктом 2.2 Договору встановлено, що лізингоодержувач зобов'язаний до 30 липня 2009 р. сплатити на користь лізингодавця перший лізинговий платіж в розмірі, передбаченому у додатку №3 до цього договору. Перший лізинговий платіж виплачується частинами: 17.07.2009 р. -20 000.00 грн., до 30.07.2009 р. -66 424,00 грн.
30.07.2009 р. на виконання умов Договору відповідач перерахував на користь позивача перший лізинговий платіж у розмірі 20 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.
Відповідно до п. 2.3 Договору лізингодавець повинен передати майно лізингоодержувачу протягом 3 днів від дня поступлення першої частини першого лізингового платежу в розмірі 20 000,00 грн.
15.07.2009 р. лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у користування самоскид Mercedes-Benz модель Actros 3541 K, рік випуску 2006 в кількості 2 шт., що підтверджується актом прийому-передачі обладнання.
Відповідно до п. 4.1, 4.3 Договору лізингоодержувач за користування майном вносить періодичні лізингові платежі. Розміри, спосіб, форма і строки внесення лізингових платежів визначаються у графіку платежів, викладеному у додатку №3 до Договору, який з моменту його підписання обома сторонами стає його невід'ємною частиною.
За поясненнями представників сторін об'єкт лізингу повернуто лізингодавцю 15.10.2009 р.
21.10.2009 р. позивач направив відповідачу лист до якого додані два примірники акту прийому-передачі майна, яке було повернуто 15.10.2009 р.
Спір у справі виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошового зобов'язання по внесенню платежів згідно Договору за липень -вересень 2009 року, що становить 236 822,80 грн.
Договір є договором оперативного лізингу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 59 Цивільного кодексу України та § 5 Глави 30 Господарського кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч.1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем свого обов'язку по передачі об'єкту лізингу (акт прийому-передачі обладнання від 15.07.2009 р.).
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Згідно графіку внесення лізингових платежів, відповідач у спірний період зобов'язаний був сплатити на користь позивача, зокрема, 66 424,00 грн. до 30.07.2009 р., 85 199,40 грн. до 15.08.2009 р. та 85 199,40 грн. до 15.09.2009 р.
Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача лізингових платежів за липень -вересень 2009 року у розмірі 236 822,80 грн. на підставі Договору. Доказів на спростування або погашення заборгованості відповідачем не подано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Посилання відповідача на вилучення об'єкту лізингу у жовтні 2009 року не спростовують висновку суду щодо заборгованості по внесенню лізингових платежів у період з липня по вересень 2009 року. До того ж, таке вилучення здійснювалося на підставі п. 10.1, 10.3 Договору у безспірному порядку. Представник відповідача підтвердив передачу майна, ключів та свідоцтв на транспортні засоби. Доказів вчинення таких дій позивачем у протиправний спосіб не надано.
ТОВ "Євразія Груп" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ"Компанія "Лізинговий дім" про стягнення з ТОВ "Євразія Груп" заборгованості у розмірі 236 822,80 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних втрат у розмірі 1 080,14 грн. нарахованих за липень-вересень 2009 року та процентів - 35% річних у розмірі 12 358,11 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 30.07.2009 р. по 15.10.2009 р.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що останнім днем виконання зобов'язання по сплаті першого лізингового платежу було 30.07.2009 р., а тому правомірним є нарахування інфляційних втрат лише у період з серпня по вересень 2009 року. За перерахунком суду розмір інфляційних втрат становить 1 591,33 грн.
Оскільки позивачем заявлено вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі, які є меншими, ніж визначені судом, то такі вимоги задовольняються у розмірі, заявленому позивачем до стягнення.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 1 080,14 грн.
Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов'язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.
Згідно із ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 9.2 Договору лізингоодержувач несе відповідальність за порушення своїх зобов'язань згідно даного договору, а саме: за порушення термінів сплати лізингових платежів -проценти в розмірі 35% річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, незалежно від терміну тривання порушення.
Тобто, сторонами погоджено розмір процентів, які сплачує відповідач за користування чужими грошовими коштами.
Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, то вимоги позивача про стягнення процентів у розмірі 35% річних визнаються судом обґрунтованими та задовольняються у розмірі, відповідно до наданого позивачем розрахунку.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з ТОВ "Євразія Груп" на користь ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" суми боргу за лізинговими платежами у розмірі 236 822,80 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 080,14 грн. та процентів у розмірі 12 358,11 грн.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія Груп" (04050, м. Київ, вул. Артема, 103 В, літ. А; ідентифікаційний код 35254666) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" (79000, м. Львів, вул. Банківська, 5; ідентифікаційний код 31730064) суму боргу за лізинговими платежами у розмірі 236 822 (двісті тридцять шість тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 80 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 080 (одна тисяча вісімдесят) грн. 14 коп., проценти у розмірі 12 358 (дванадцять тисяч триста п'ятдесят вісім) грн. 11 коп., державне мито у розмірі 2 502 (дві тисячі п'ятсот дві) грн. 61 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Р.В. Бойко