ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 30/509.02.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркарго»
До Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»
Про визнання договору дійсним
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача не з'явився
Від відповідача Забара Ю.Ю. -представник за довіреністю № 2 д. від 04.01.10.,
Сухецький Б.Л. -представник за довіреністю № 5д. від 04.01.10.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркарго»до Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»про визнання дійсним Договору № 24 від 08.02.05. купівлі-продажу майна, загальною площею 902,0 кв. м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Світла, 3.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач відмовився від нотаріального посвідчення спірного Договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.09. порушено провадження у справі № 30/5, розгляд справи було призначено на 14.01.10. о 10-40.
В судовому засіданні 14.01.10. представниками відповідача подано суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Відповідач вказує на те, що він не мав змоги вчасно з'явитися до нотаріуса, а також зазначає, що він листом від 24.07.09. № 09/955 надав відповідь як приватному нотаріусу, так і ТОВ «Укркарго»та повідомив, що Відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, винесено постанову «Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження».
Таким чином, на все майно ДП «Київське обласне дорожнє управління»накладено арешт.
Відповідно до ст. 55 Закону України "Про нотаріат" при посвідченні угод про відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна.
Відповідач зазначає, що враховуючи вищевикладене, наявність арешту позбавляє можливості ДП «Київське обласне дорожнє управління»здійснювати будь-які нотаріальні дії щодо його майна.
Представник позивача в судове засідання 14.01.10. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 07.12.09. про порушення провадження у справі № 30/5 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.10. розгляд справи № 30/5 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 09.02.10. о 12-10.
В судове засідання 09.02.10. позивач повторно не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 07.12.09. про порушення провадження у справі № 30/5 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 09.02.10. представники відповідача проти позову заперечують з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні за згодою представників відповідача було оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників відповідача, Господарський суд міста Києва, -
08.02.05. між Дочірнім підприємством «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укркарго»(Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 24 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Продавець зобов'язався передати у власність Покупцеві майно загальною площею 902,00 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Світла, 3, а Покупець зобов'язався в порядку та на умовах даного Договору, прийняти зазначений об'єкт і сплатити Продавцеві договірну ціну за нього.
Відповідно до п. 1.2 Договору, Поняття "об'єкт" у цьому Договорі охоплює:
- будівля непрацюючої котельної, вартістю 37 882,00 грн., в т.ч. ПДВ 6 314,00 грн.;
- склад навісного обладнання, вартістю 22 711,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 785,00 грн.;
- будівля лазні вартістю 8 426,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 404,00 грн.;
- споруда оранжереї, вартістю 10 561,00 грн., В т.ч. ПДВ 1 760,00 грн.
У відповідності до п. 1. 4 Договору, договірна ціна об'єкта становить 79 580,00 грн., в тому числі ПДВ 13 263,00 грн.
Згідно п. 2.1 Договору сторонами було погоджено, що передання об'єкта здійснюється Продавцем Покупцю через філію „Київське ДЕУ", в 5-денний строк після дати підписання даного Договору.
У відповідності до п. 2.2 Договору, передання об'єкта Продавцем і прийняття об'єкта Покупцем посвідчуються відповідним актом, який оформлюється в трьохсторонньому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.02.05. відповідач у відповідності до акту прийому-передачі передав позивачу спірне майно.
У відповідності до платіжного доручення № 08 від 09.02.05. позивачем було здійснено оплату спірного майна в сумі 79 580,00 грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що згідно з вимогами ст. 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Позивач зазначає, що своїм листом № 11 від 17.07.09. запропонував відповідачу 22.07.09. об 14.00 з'явитись до приватного нотаріуса Оліферовського Олега Ілліча, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Бажана, 26 для нотаріального посвідчення спірного Договору, але, у зазначений час відповідач до приватного нотаріуса не з'явився, про неявку не повідомив,
Таким чином, позивач вважає, що відповідач ухилияється від нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу № 24 від 08.02.05.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір відповідно до ст. 220 Цивільного кодексу України є нікчемним.
У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Стаття 334 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Згідно ст. 210 Цивільного кодексу України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Порядок проведення державної реєстрації правочинів встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.04. N 671 «Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів».
Таким чином, враховуючи вищевикладене, вбачається, що чинним Цивільним кодексом України не передбачено можливості визнання судом дійсним правочину в разі недодержання сторонами вимоги щодо обов'язкової державної реєстрації договору.
Крім того, слід зазначити, що рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.09. у справі № 51/562 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркарго»до Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:173:0004, яке складається з: будівлі непрацюючої котельної, складу навісного обладнання, будівлі лазні, споруди оранжереї загальною площею 902,0 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Світла, 3, в задоволенні позову було відмовлено.
Зазначеним рішенням було встановлено, що позивач не є власником нерухомого майна загальною площею 902,0 кв. м, яке складається з: будівлі непрацюючої котельної, складу навісного обладнання, будівлі лазні, споруди оранжереї, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Світла, 3, оскільки позивачем не було здійснено нотаріального посвідчення договору та його державної реєстрації або визнання дійсним договору купівлі-продажу в судовому порядку та проведення його державної реєстрації.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Оскільки, на момент розгляду даної справи вступили в законну силу та діє рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.09. у справі № 51/562, то встановлені у ньому факти мають обов'язкову силу для вирішення даної справи.
За таких обставин, враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркарго»є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркарго»відмовити.
2. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко
Дата підписання
рішення 15.02.10.