Справа № 2-10
2009 рік
02 червня 2009 року Баришівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Лисюк О.Д.
при секретарі Ющенко Л.А.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс-ЛТД», 3-я особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП, -
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП. Свою заяву мотивує тим, що 22 листопада 2006 року близько 17 години на автошляху Київ - Харків на 65-му кілометрі траси сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої, автомобіль марки «Фольксваген-Гольф» - 1987 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 який належить йому на праві власності зазнав технічних ушкоджень .
В результаті скоєної з вини відповідача дорожньо-транспортної пригоди позивачу була заподіяна значна матеріальна шкода, розмір якої згідно висновку спеціаліста за № 544 автотоварознавчої експертизи від 28.11.2006 року складає - 14800 грн.76 коп., яку просить суд стягнути в примусовому порядку.
Окрім того, просить суд стягнути моральну (немайнову) шкоду в розмірі 10000 грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 148 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 гривень, витрати, пов'язані із проведенням авто товарознавчого дослідження на суму - 600 грн., витрати на послуги евакуатора в сумі 240 гривень, витрати на правову допомогу в сумі 350 гривень, а всього стягнути 26168 гривень 76 копійок.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 змінив позовні вимоги в частині стягнення заподіяної моральної шкоди збільшивши її розмір до 20 тисяч грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що внаслідок ДТП, він уже третій рік позбавлений можливості користуватися транспортним засобом та змушений прикладати додаткових зусиль для організації свого життя. Окрім того порушені його нормальні життєві зв'язки, через неможливість використовувати транспортний засіб. Належний автомобіль, він використовував під час здійснення підприємницької діяльності, а на даний момент він такої можливості позбавлений . Будь-яких пропозицій щодо врегулювання спору, відповідачі не пропонують, а тільки всіляким чином намагаються уникнути від відшкодування збитків.
Представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги свого довірителя підтримав повністю та пояснив суду, що 22 листопада 2006 року близько 17 години ОСОБА_1 С рухався на автомобілі марки «Фольксваген-Гольф» - 1987 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 на 65 км. автодороги Київ-Харків. Під час керування зазначеним автомобілем, йому не уступив дорогу автомобіль марки ГАЗ 32213, державний номерний знак АН0194 AT під керуванням водія ОСОБА_2 та який належить ОСОБА_4 Керуючи зазначеним автомобілем. ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 10.1, 10.3, 10.4 Правил дорожнього руху, що потягло за собою зіткнення автомобілів. Відповідно до висновку спеціаліста за № 544 автотоварознавчої експертизи від 28.11.2006 року, вартість матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля « Фольксваген Гольф» в результаті його пошкодження складає - 14800 грн.76 коп.
Окрім того, просить суд стягнути з відповідачів витрати по оплаті судового збору в сумі 148 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 гривень, витрати, пов'язані із проведенням авто товарознавчого дослідження на суму - 600 грн., витрати на послуги евакуатора в сумі 240 гривень, витрати на правову допомогу в сумі 350 гривень, а всього стягнути 36168 гривень 16 копійок.
Представник відповідача ТОВ «Люкс-ЛТД» - ОСОБА_5 проти заявленого позову заперечував та пояснив суду, що постановою судді Амвросіївського районного суду Донецької області від 27 лютого 2009 року адміністративна справа щодо водія ОСОБА_2 була закрита, а тому, просить суд цивільну справу за позовом ОСОБА_1С до ТзОВ « Люкс-ЛТД» провадженням закрити.
Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений, про що свідчать поштові розписки про вручення судових повісток.
Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи та матеріали ДТП, вважає, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
У відповідності із ст. 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльності особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом встановлено, що 22 листопада 2006 року близько 17 години водій автомобіля «ГАЗ-32213» державний номерний знак АН 0194 AT ОСОБА_6 на 65 - му кілометрі автодороги Київ-Харків, перед перестроюванням та зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надав дорогу при перестроюванні транспортному засобу, що рухався в попутному напрямку, та не зайняв крайнього положення на проїздній частині при розвороті, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди в результаті якої автомобіль марки «Фольксваген-Гольф» - 1987 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 зазнав механічних пошкоджень та згідно висновку спеціаліста № 544 від 06 грудня 2006 року експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, вартість збитку в результаті його пошкодження, становить 14800, 76 грн.(а.с. 10-14)
Постановою судді Амбросіївського районного суду Донецької області від 27 лютого 2009 року водій ОСОБА_2 був визнаний винним в порушенні правил дорожнього руху, а саме п. п. 10.1, 10.3 та п.10.4 Правил дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди. (а.с. 78)
У відповідності з ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27 березня 1992 року № 6 (із змінами) організації і громадяни несуть відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки. Під володільцями цих джерел розуміється особа, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу власності або з інших підстав, у тому числі, на підставі довіреності
Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також: діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин та інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).
Судом встановлено, що автомобіль марки ГАЗ 32213 державний номерний знак АН 0194 AT за кермом якого в момент ДТП перебував водій ОСОБА_2 належить ОСОБА_4, який згідно договору оренди автомобіля № 0101/06-А від 01 січня 2006 року передав його в оперативне управління ТзОВ « Люкс ЛТД» в трудових відносинах із яким перебував ОСОБА_2 ( а.с. 43)
Таким чином, вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування матеріальних збитків із ТзОВ « Люкс ЛТД» в розмірі 14 800, 76 грн. підлягають до повного задоволення.
Підлягають до задоволення у відповідності до ст. 79 ЦПК України вимоги позивача щодо стягнення із ТзОВ « Люкс ЛТД» судових витрат, а саме :
• - судовий збір в розмірі 148 грн.;
• - витрати на інформаційно-технічне забезпечення -30 грн;
• - витрати на проведення авто товарознавчого дослідження на суму 600 грн.;
• - витрати на правову допомогу в розмірі 350 грн.
Суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_7 в задоволенні вимог, щодо стягнення на його користь 240 грн. за послуги евакуатора, оскільки будь-яких доказів понесених витрат позивач суду не надав.
Вирішуючи питання відшкодування моральної ( немайнової) шкоди, суд вважає за необхідне задовольнити його частково виходячи з наступного .
У відповідності з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Пункт 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 « Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди передбачає, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Судом встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 зазнав моральних страждань внаслідок пошкодження автомобіля на значну суму. Ці винні дії призвели до зміни звичного його життя, порушення спокою та нормальних життєвих стосунків у спілкуванні з рідними та друзями. З урахуванням вищенаведеного, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, тривалості вимушених життєвих змін у його життєвих і виробничих стосунках, суд вважає за необхідне стягнути з ТзОВ « Люкс ЛТД» на користь позивача 10 000 грн. заподіяної моральної шкоди. Встановлене підтверджується:
висновком спеціаліста №544 експертного автотоварознавчого
дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого
власнику транспортного засобу від 06.12.2006 року (а.с. 10 -14);
протоколом огляду транспортного засобу від 30 листопада 2006 року (а.с.
15);
розрахунком вартості запчастин, ремонтних робіт та пофарбування
автомобіля НОМЕР_2, що належить ОСОБА_8 (а.с.
16-20);
фото додатки (а.с. 21 -2 3);
договором оренди автомобіля №0101/06-А від 01.01.2006 року (43-47);
Керуючись ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. . ст. Н66, 1167, 1187 ЦК України , Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 « Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди, постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27 березня 1992 року № 6, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс-ЛТД», з-я особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП, задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс-ЛТД» на користь ОСОБА_1 25928 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот двадцять вісім) гривень 76 копійок.
Рішення набирає законної сили після 10-ти денного строку для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду не буде подана протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набуває законної сили після закінчення цього строку.