Справа №2а-58/2009 р.
Іменем України
19 червня 2009 року Баришівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Лисюк О.Д.
при секретарі Ющенко Л.А.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до молодшого сержанта міліції ІДПС Вишгородського взводу Київської області ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій працівника ДАІ, -
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з названим позовом стверджуючи, що 01 травня 2009 року об 01 годині 30 хвилин інспектор дорожньо-постової служби ОСОБА_2 склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за порушення пункту 2.1 «г» правил дорожнього руху. Крім того, відповідач виніс постанову серія АІ № 139534 по справі про адміністративне правопорушення до протоколу серії АГ, якою постановив стягнути з позивача штраф у розмірі 850 гривень.
Просить визнати не чинним вищезазначений протокол про адміністративне правопорушення та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, винесену молодшим сержантом міліції ОСОБА_2 ІДПС Вишгородського взводу Київської області про накладення штрафу в розмірі 850 гривень.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлений позов підтримав в повному об'ємі та пояснив суду, що 01 травня 2009 року близько 01 год. 30 хв. він керуючи автомобілем «ИЖ-271501», державний номер НОМЕР_1 рухався по автодорозі Київ-Овруч в с. Димер та був зупинений працівниками дорожньо-постової служби з метою перевірки документів. На думку молодшого сержанта міліції ОСОБА_2 ІДПС Вишгородського взводу Київської області позивач ніби порушив правила дорожнього руху, а саме керуючи за довіреністю на праві управління (експлуатації) автомобілем «ИЖ-271501», державний номер НОМЕР_1, який належить громадянину ОСОБА_3 , не мав при собі полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що було трактовано співробітниками ДАІ як керування транспортним засобом без чинного договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу. Із даним трактуванням позивач не погоджується та просить суд визнати не чинним вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, винесену молодшим сержантом міліції ОСОБА_2 ІДПС Вишгородського взводу Київської області про накладення штрафу в розмірі 850 гривень.
Відповідач по справі молодший сержант міліції ОСОБА_2 ІДПС Вишгородського взводу Київської області в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений.
Відповідно до п.4 ст. 128 КАСУ, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних в ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що заявлений адміністративний є обґрунтованим та підлягає до задоволення виходячи з таких міркувань.
Відповідно до ст. 104 Кодексу Адміністративного Судочинства України, особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно - правових відносин має право звернутися до суду з адміністративним позовом.
Стаття 69 КАСУ передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Судом встановлено, що 01 травня 2009 року об 01 годині 30 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем «ИЖ-271501», державний номер НОМЕР_1, рухався по автодорозі Київ-Овруч в с. Димер та був зупинений працівниками дорожньо-постової служби з метою перевірки документів. На думку молодшого сержанта міліції ОСОБА_2 ІДПС Вишгородського взводу Київської області ОСОБА_1 ніби порушив правила дорожнього руху, а саме керуючи за довіреністю на праві управління (експлуатації) автомобілем «ИЖ-271501», державний номер НОМЕР_1, який належить громадянину ОСОБА_3 , не мав при собі чинного договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу.
На момент перевірки ОСОБА_1 CO. мав при собі та пред'явив для перевірки вказаному співробітникові ДАІ ксерокопію договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, укладеного між ним та страховою компанією ОРАНТА від 27.04.2009 року. Отже, позивач вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
У відповідності до ст. 19 Конституції України, обов'язок громадян може бути введено тільки законом. Ніякий закон України такої норми, яка б робила необхідним отримання тимчасового реєстраційного талону, не містить.
Навпаки, ст. 210 ЦП України чітко передбачає, що державна реєстрація угод може мати місце тільки у прямо встановлених законом (а не підзаконними актами) випадках. Для довіреності встановлена тільки письмова форма
У відповідності до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», зазначається, що суд має при розгляді будь-якої справи перевірити відповідність застосованих підзаконних актів закону та застосованих законів - Конституції України, а у разі наявності протиріч застосувати законодавчі акти вищого рівня.
За правилами ст. 71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 із складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення та накладеним стягненням не погоджується вважаючи його безпідставним.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився та не довів суду правомірності накладеного ним стягнення. Будь-яких інших доказів, які б підтверджували його дії окрім протоколу про адміністративне правопорушення, суду не надано.
Керуючись ст. ст. 6, 17, 19, 86, 104 106, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до молодшого сержанта міліції ІДПС Вишгородського взводу Київської області ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій працівника ДАІ задовольнити.
Визнати не чинним Протокол про адміністративне правопорушення серії АГ від 01.05.2009 року, складений молодшим сержантом міліції ІДПС Вишгородського взводу Київської області ОСОБА_2 щодо порушення правил Дорожнього руху України водієм ОСОБА_1.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АІ № 139534 від 01.04.2009 року, винесену молодшим сержантом міліції ІДПС Вишгородського взводу Київської області ОСОБА_2 про накладення штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП за порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у вказаний строк,
Постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.