ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 23/20604.02.10
Справа №23/206 04.02.2010
За позовомВідкритого акціонерного товариства "Чернігівський молокозавод"
доДочірнього підприємства "Мережа-Трейд"
простягнення 2 629,36 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:Двойнос Ю.В. (пред. за довір. від 20.12.2009 року)
від відповідача:Лисенко А.М. (пред. за довір. від 05.01.2010 року)
Відкрите акціонерне товариство "Чернігівський молокозавод" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з дочірнього підприємства "Мережа -Трейд" заборгованості за договором №241 від 01.03.2006 року у сумі 2 629,36 грн. Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином розраховується за поставлену молочну продукцію.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2009 року порушено провадження у справі № 23/206 та призначено її розгляд на 06.10.2009 року. Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувались перерви.
Перед початком розгляду справи по суті представникам сторін було роз'яснено права та обов'язки у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та додатків до нього.
У судовому засіданні 04.02.2010 року представником Позивача було надано суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої сума основного боргу становить 2 600,79 грн.
У судовому засіданні 04.02.2010 року за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
Між Позивачем та Відповідачем було укладено договір №241 від 01.03.2006 року, відповідно до якого Позивач зобов'язався поставити, а Відповідач -прийняти та оплатити товар за цінами, вказаними у накладних.
На виконання умов договору №241 від 01.03.2006 року у період з 17.11.2006 року по 28.12.2006 року Позивачем було поставлено, а Відповідачем прийнято молочну продукцію на загальну суму 3 188,40 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких залучені до матеріалів справи (оригінали оглянуті у судовому засіданні). Зазначені товарно-транспортні накладні підписані та скріплені печатками Відповідача.
Відповідачем було частково повернуто отриманий товар на суму 328,26 грн., що підтверджується накладними на повернення, копії яких залучені до матеріалів справи.
Відповідно до пункту 7.4 договору №241 від 01.03.2006 року Відповідач зобов'язався оплачувати поставлену молочну продукцію в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Позивача після його реалізації кожні 14 днів якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше 500,00 грн. з кожного магазину.
Відповідач з 2006 року не розрахувався за поставлену молочну продукцію у повному обсязі. Заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 2 600,79 грн.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
26.06.2009 року Позивачем на адресу Відповідача було надіслано вимогу про сплату заборгованості, яку Відповідач залишив без відповіді.
Враховуючи, що Відповідачем не заперечується факт реалізації товару, судом встановлено, що у Відповідача настав обов'язок сплатити кошти за поставлену молочну продукцію. Однак, всупереч договірним умовам, Відповідачем не було погашено заборгованість.
Суд не може визнати обгрунтованим твердження Відповідача про здійснення сторонами заліку взаємних однорідних вимог з наступних підстав.
Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних однорідних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Згідно з статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Відповідачем не було надано належних доказів надання Позивачу послуг передбачених пунктом 1.3 договору №241 від 01.03.2006 року, а отже посилання на таке зарахування є безпідставним.
Всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що позов відкритого акціонерного товариства "Чернігівський молокозавод" до дочірнього підприємства "Мережа - Трейд" підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з дочірнього підприємства "Мережа - Трейд" (02154, м. Київ, Русанівська Набережна, 4, ідентифікаційний код 31170331) на користь відкритого акціонерного товариства "Чернігівський молокозавод" (09000, Київська область, м. Сквира, вул. Леніна, 19, кв. 13, ідентифікаційний код 00447971) 2 600,79 грн. (дві тисячі шістсот гривень 79 копійок) основного боргу; 102,00 грн. (сто дві гривні 00 копійок) державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Дата підписання рішення: 09.02.2010 року.