Віньковецький районний суд Хмельницької області
Єдиний унікальний номер № 670/860/17
Провадження № 1-кп/670/3/19
20 серпня 2019 року смт. Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
потерпілого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Віньківці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017240100000219 від 18.08.2017 року по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця хутір Таврічеський, Кущевського району Краснодарського краю, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 18.05.2017 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 4 ст. 407 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки з покладенням обов'язків згідно зі ст. 76 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
ОСОБА_7 15.07.2017 року близько 17 год. перебуваючи на зупинці «Лісна» неподалік с. Майдан Олександрівський Віньковецького району Хмельницької області, під час спілкування із ОСОБА_8 , побачивши, що останній внаслідок погіршення стану здоров'я сидить на землі, скористався безпорадним станом потерпілого, та умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, викрав із правої кишені його піджака мобільний телефон марки «Nokia-105», вартістю 262,33 гривні, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на вказану суму.
Таким чином, своїми умисними протиправними діями, які виразились у таємному викрадені чужого майна (крадіжці) ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та розкаявся.
Показав, що повертаючись велосипедом з роботи, у с. Майдан Олександрівський на зупинці біля лісника побачив ОСОБА_8 , який спав п'яний на землі, а збоку неподалік від нього лежала сумка й телефон. Обвинувачений намагався його розбудити, але ОСОБА_9 виразився до нього нецензурно. ОСОБА_10 підняв із землі телефон, та вирішивши пожартувати, забрав його собі, маючи при цьому намір повернути потерпілому телефон пізніше за могорич. Кілька днів телефон знаходився в обвинуваченого вдома, був виключений, і він ним не користувався. А згодом, коли він включив телефон, то одразу ж надійшов дзвінок від дружини потерпілого -- ОСОБА_11 , яка попросила його повернути. Через деякий час із такою ж вимогою подзвонив потерпілий. ОСОБА_10 вирішив ближче до вечора поїхати до ОСОБА_12 і повернути йому телефон, але близько 17 год. до нього додому приїхали працівники поліції і він зізнався їм у скоєному.
Крім визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненому, його винність повністю підтверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_8 у суді показав, що близько 17 год. він зійшов з автобуса на зупинці «Лісна» у с. Майдан Олександрівський і йому запаморочилось у голові та стало погано. ОСОБА_9 зателефонував до дружини, після чого поклав телефон у праву кишеню піджака, і присів на землю. У цей час до нього на велосипеді під'їхав ОСОБА_13 . Потерпілий піднявся, і декілька хвилин вони між собою поспілкувались. Потім обвинувачений поїхав, а ОСОБА_8 , посидівши ще деякий час на землі, пішов додому, та виявив відсутність телефону у кишені піджака. Він одразу ж подумав, що його вкрав ОСОБА_10 , але у який саме момент і яким чином, сказати не може. Водночас стверджував, що вилетіти із кишені піджака телефон не міг, і заперечував показання обвинуваченого про те, що телефон лежав на землі. Із ОСОБА_14 він примирився і майнових претензій до нього не має.
Об'єктивно винність обвинуваченого ОСОБА_7 підтверджується такими доказами:
-- висновком судової товарознавчої експертизи № 733т від 22.08.2017 року, згідно з якою ринкова вартість наданого на експертизу мобільного телефону «Nokia-105» за станом на 21.08.2017 року могла становити 262,33 гривні;
-- постановою про визнання предмету речовим доказом, прилучення до справи речових доказів та передачу їх на зберігання від 23.08.2017 року, відповідно до якої мобільний телефон марки «Nokia-105» ІМЕІ: НОМЕР_1 , та сім-картка мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_2 визнано речовим доказом;
-- розпискою потерпілого ОСОБА_8 від 24.08.2019 року про те, що він отримав на зберігання речовий доказ -- мобільний телефон марки «Nokia-105» та сім-картку.
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 587 від 30.10.2017 року, ОСОБА_7 виявляє легку розумову відсталість з незначними поведінковими розладами; виявляв таку і на момент вчинення інкримінованого йому злочину; міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на момент вчинення інкримінованого йому злочину; може усвідомлювати свої дії та керувати ними й на теперішній час;даний психічний розлад відноситься до іншого хворобливого стану психіки; в період вчинення злочину в стані тимчасового розладу душевної діяльності, іншого психічного розладу, крім вищевказаного, не знаходився; в період вчиненого злочину в стані фізіологічного афекту, фрустрації, психологічного стресу, не знаходився.
Таким чином у судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_7 , що виразилось у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), мало місце і містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_7 винний у скоєнні цього кримінального правопорушення і підлягає покаранню.
Призначаючи покарання, відповідно до положень ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Визначаючи ступінь тяжкості злочину, суд повинен виходити із всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву та мети, способу і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів.
Так, ОСОБА_7 у вчиненому щиро розкаявся, що виразилось у повному визнанні ним своєї вини у вчиненому та критичному відношенні до скоєного, активно сприяв розкриттю злочину шляхом добровільної допомоги органу досудового розслідування у з'ясуванні обставин злочину, розповівши про час, місце скоєння злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочину.
Згідно з довідкою-характеристикою № 139 від 04.09.2017 року за підписом в.о. старости Новоушицької селищної ради ОСОБА_15 , за місцем проживання на території Новоушицької селищної ради у с. Глібів, де обвинувачений проживав з 2004 до 2011 року, він зловживав спиртними напоями, у сім'ї вчиняв бійки та сварки, у зв'язку з неналежним виконанням батьківських обов'язків позбавлений батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .
Згідно з довідкою Майдан-Олександрівської сільської ради № 388 від 21.08.2017 року, компрометуючих даних на ОСОБА_7 , який проживає без реєстрації в АДРЕСА_2 , немає.
На «Д» обліку у лікаря-нарколога обвинувачений не перебуває.
Водночас суд бере до уваги, що ОСОБА_7 вчинив новий корисливий злочин, будучи засудженим за вироком Первомайського міськрайонного суду від 18.05.2017 року до покарання у виді трьох років позбавлення волі, в період випробувального терміну, який йому був встановлений строком на два роки, тобто до 18.05.2019 року, посягнувши на одне із найцінніших соціальних благ людини - право власності, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність, і небажання ставати на шлях виправлення.
Тому суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, та йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк та в межах санкції статті, за якою він засуджується.
Крім того, з урахуванням покарання, призначеного ОСОБА_7 за вироком Первомайського міськрайонного суду від 18.05.2017 року у виді трьох років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком слід приєднати частково невідбуту частину покарання за попереднім вироком, та остаточне покарання визначити у виді трьох років одного місяця позбавлення волі.
Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення, перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
При цьому суд, з огляду на положення ст. 78 КК України, вважає унеможливленим повторне звільнення обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, як просив суд захисник ОСОБА_5 .
Цивільний позов потерпілим у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання про речові докази належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, що складають витрати за проведення судової товарознавчої експертизи у сумі 395,48 гривень необхідно стягнути із обвинуваченого на користь Держави, оскільки вони зумовлені вчиненим ним злочином.
Враховуючи, що обвинуваченому призначається міра покарання у виді позбавлення волі, з метою недопущення перешкоджання кримінальному провадженню та виконанню рішення суду іншим чином,оскільки судовий розгляд через ухилення обвинуваченого від суду та його розшук проводився тривалий час, беручи до уваги клопотання сторони обвинувачення, суд на підставі ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183, 331 КПК України вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід до набрання вироком законної сили у вигляді тримання під вартою.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання до призначеного покарання за цим вироком частково невідбутої частини покарання за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.05.2017 року про засудження ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 407 КК України до трьох років позбавлення волі, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки один місяць.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Речові докази: мобільний телефон марки «Nokia-105» ІМЕІ: НОМЕР_1 , та сім-картку мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_2 після набрання вироком законної сили повернути потерпілому ОСОБА_8 .
Стягнути з ОСОБА_7 на користь Держави 395,48 гривень судових витрат за проведення судової товарознавчої експертизи.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили обрати у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.
Вирок суду може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Віньковецький районний суд.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1