12.08.2019 Справа №607/17736/19
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду в місті Тернополі клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -
До Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області звернувся ОСОБА_3 із клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 липня 2019 року на тимчасово вилучене майно, а саме на: - автомобіль «Ford Focus», синього кольору, р.н. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер шасі НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 зареєстрований на ім'я ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що в провадженні органу досудового розслідування слідчого відділення Тернопільського ВП Головного управління національної поліції в Тернопільській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12019210010001976 від 05.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 липня 2019 року накладено арешт на автомобіль, власником якого є ОСОБА_3 , а саме: - автомобіль «Ford Focus», синього кольору, р.н. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер шасі НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 зареєстрований на ім'я ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
При розгляді клопотання про арешт майна він як власник даного транспортного засобу не був присутнім з огляду на його не повідомлення.
Як вбачається з вищевказаної ухвали, майно було вилучене під час огляду місця ДТП на перехресті вулиці Глиняної та проспекту СТ. Бандери в м. Тернополі 05.07.2019 року для проведення необхідних експертиз та слідчих дій.
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим кодексом порядку.
При цьому, згідно ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна (що передбачає ч.4 ст.190 КК України) полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.
Крім цього, відповідно до ч. 10 ст.100 КПК України у разі відсутності у винної особи майна, на яке може бути звернене стягнення, крім майна, яке підлягає спеціальній конфіскації, збитки, завдані потерпілому, цивільному позивачу, відшкодовуються за рахунок коштів від реалізації конфіскованого майна, а частина, що залишилася, переходить у власність держави.
Завданням арешту майна у розумінні частини 2 статті 170 КПК України є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди.
Проте з матеріалів кримінального провадження не вбачається, що відносно мого майна, на яке накладено арешт, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Окрім того матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що існує потреба у застосуванні арешту цього майна, де він навіть не є підозрюваним.
На даний час проведені усі експертизи, а тому необхідності в арешті автомобіля немає.
За ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як свідчать матеріали кримінального провадження, мені не повідомлялося про підозру про вчинення будь-яких кримінальних правопорушень, передбачених КК України. ОСОБА_3 також не є обвинуваченим або особою яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діянням підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Накладений 09 липня 2019 року арешт на автомобіль «Ford Focus», синього кольору, р.н. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер шасі НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 зареєстрований на ім'я ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , тобто право володіння та користування визначене за ним - ОСОБА_3 і який належить йому на праві приватної власності - шляхом заборони розпорядження, користування та відчуження ним, дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для прийняття такого рішення, а тому вказаний арешт було накладено необґрунтовано, оскільки на момент звернення до слідчого судді з наведеним клопотанням у органу досудового розслідування не було та немає доказів того, що зазначене арештоване майно має значення речових доказів і, що транспортний засіб зможе у подальшому забезпечити відшкодування шкоди та цивільного позову або виконання покарання в частині конфіскації майна. Будь яких претензій матеріального та морального характеру до нього як власника даного транспортного засобу ні в кого немає, а тому просить скасувати арешт.
ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву в якій заяву про скасування арешту підтримує, просить розглядати клопотання у його відсутності.
Вивчивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити, виходячи з таких міркувань.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як встановлено, на даний час із автомобілем марки "Ford Focus", синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2008 року випуску, шасі (кузов) № НОМЕР_2 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , належить громадянину ОСОБА_3 , зареєстрованому за адресою АДРЕСА_1 , проведено необхідні експертизи, тому слід скасувати арешт на автомобіль марки "Ford Focus", синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2008 року випуску, шасі (кузов) № НОМЕР_2 , накладений у кримінальному провадженні № 1201921001000976 від 05.07.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170, 174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт на автомобіль марки "Ford Focus", синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2008 року випуску, шасі (кузов) № НОМЕР_2 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , належить громадянину ОСОБА_3 , зареєстрованому за адресою АДРЕСА_1 , накладений у кримінальному провадженні № 1201921001000976 від 05.07.2019 року, ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 09 липня 2019 року по справі № 607/16186/19, повернувши ОСОБА_3 вказаний транспортний засіб.
Ухвала є остаточною оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1