Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/628/19
Провадження № 2/650/267/19
19 серпня 2019 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області
в складі: головуючого - судді Коваля В.О.
за участі секретаря - Пилипенко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Велика Олександрівка справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» про розірвання договору оренди земельної ділянки,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» про розірвання договору оренди земельної ділянки. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 11,80 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка відповідно до Договору оренди від 14.10.2008 року передана відповідачу в орендне користування строком на 25 років до 31.12.2033 року. Сторонами погоджено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 11,80 га в цінах на 1995 рік складає 31 689,90 грн. Станом на 10.04.2008 року нормативна грошова оцінка складає 83 122,61 грн. Договором оренди передбачено, що за кожен рік користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю річну орендну плату в розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексу інфляції на один державний акт за кожен рік оренди. Виплата орендної плати здійснюється за згодою сторін в грошовому та натуральному вигляді.
З часу укладення договору оренди відповідач сплачував позивачеві орендну плату нерегулярно та не в повному обсязі. Із видаткового касового ордеру № 203 від 29.08.2017 року вбачається, що позивачеві була виплачена орендна плата за землю за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки в сумі 10 000,00 грн., що свідчить про систематичне невиконання договору оренди у частині виплати заробітної плати. Крім того, в порушення умов Договору оренди відповідач виплатив орендну плату без урахування індексу інфляції. Невиконання обов'язку зі сплати орендної плати є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість.
У відзиві на позовну заяву про розірвання договору оренди земельної ділянки, представник СТОВ «Надія» вказує, що значні затримки у розрахунках з позивачем за договором оренди земельної ділянки пов'язані з тим, що товариство втратило будь-який зв'язок з ОСОБА_1 . На початку дії договору оренди земельної ділянки позивач отримувала орендну плату особисто, під підпис, і жодних затримок у виплаті не було. Проте надалі позивач на зв'язок не виходила, за місцем проживання не перебувала. Саме через те, що позивач не сповістила СТОВ «Надія» про зміну адреси місця проживання, перебування, про порядок здійснення розрахунків, адресу, на яку здійснювати поштові перекази, а також телефон чи інші засоби зв'язку, й виникли затримки з виплати орендної плати. Така поведінка ОСОБА_1 є недобросовісною, такою, що суперечить умовам укладеного договору оренди землі. Порушення строків сплати орендної плати, що виникло з вини самого ж позивача, не є підставою для розірвання договору оренди.
У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що в договорі оренди землі не зазначено місце виконання договору. За умови відсутності орендаря за місцем проживання відповідач мав здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 537 ЦК України - виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього позивачу грошових коштів в якості орендної плати у депозит нотаріуса чи нотаріальної контори.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав, суду пояснив, що позивач являється власником земельної ділянки площею 11,80 га, яку в 2008 році передала відповідачеві в оренду строком на 25 років зі сплатою орендної плати у розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексу інфляції. Однак з 2011 року по 2017 рік орендна плата відповідачем не сплачувалась, що є підставою для розірвання договору оренди. ОСОБА_1 у вказаний період часу не перебувала за місцем свого проживання, але вона в усній формі зверталася до відповідача з питанням виплати орендної плати. Просить суд задовольнити вимоги позову.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про час слухання справи повідомлялася завчасно, належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнав і суду пояснив, що СТОВ «Надія» не порушувало строки виплати орендної плати позивачеві. В 2009 році позивачеві особисто сплачено орендну плату за землю за період з 2009 по 2011 рік, що підтверджується видатковими касовими ордерами. Орендна плата за наступні роки - по 2018 в сумі 10 000 грн. виплачена ОСОБА_1 в серпні 2017 року. Вказана затримка у виплаті орендної плати не залежала від відповідача, оскільки позивач за місцем проживання не перебувала, на зв'язок не виходила. Від ОСОБА_2 , яка є родичкою позивача, стало відомо що місцезнаходження ОСОБА_1 невідоме навіть родичам. Позивач не сповістила СТОВ «Надію» про зміну місця проживання чи порядок здійснення розрахунків, тож затримка у виплаті орендної плати виникла з її вини. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що являється опікуном над дитиною позивача, опіку було встановлено у 2010 році. Вона з позивачем не спілкувалась, в 2013 році подавала на ОСОБА_1 в розшук. В 2014 році позивача було позбавлено батьківських прав. Представники СТОВ «Надія» двічі, а саме у 2009 та 2010 роках привозили гроші в рахунок орендної плати позивачеві, але її не було. Пізніше орендарі не приїздили. ОСОБА_1 не платила їй аліменти на утримання дитини, заборгованість склала 44 814 грн.
Заслухавши представників сторін, свідка, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд приймає до уваги наступне.
Судом встановлено, що предметом спору в даній справі є правовідносини щодо договірних зобов'язань. Згідно ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, Цивільним кодексом України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Спеціальним законом, що регулює орендні відносини щодо земельних ділянок є Закон України "Про оренду землі".
Згідно ст. 1 вказаного Закону, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно ст.13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 11,80 га, розташованої на території Новокалузької сільської ради. Факт зміни прізвища позивачем підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 .
14.10.2018 року між позивачем та СТОВ «Надія» укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого належна ОСОБА_1 земельна ділянка площею 11,80 га передана відповідачу в орендне користування строком на 25 років до 31.12.2033 року. П. 8 Договору оренди земельної ділянки передбачено, що за кожен рік користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю річну орендну плату в розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексу інфляції на один державний акт за кожен рік оренди.
Законом України «Про оренду землі» (ч. 1, ч. 2 ст. 21) визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди.
Згідно п. 10 Договору оренди земельної ділянки від 14.10.18р. орендар сплачує орендну плату протягом дії договору не пізніше, ніж у термін до 01 грудня кожного року. В останній рік оренди - до закінчення терміну оренди.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Відповідно кожна сторона у договірному зобов'язанні має діяти розсудливо та добросовісно, розуміючи значення своїх дій, та беручи на себе усі юридичні наслідки таких дій.
В судовому засіданні встановлено, що за попередньою домовленістю між сторонами орендна плата за договором мала виплачуватись особисто ОСОБА_1 , що не заперечується судовому засіданні представником позивача.
04.08.2009 року відповідачем видано ОСОБА_1 орендну плату за 2009 рік в сумі 1245,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 83.
10.08.2009 року ОСОБА_1 видано 2500,00 грн. орендної плати за 2010 та 2011 роки, що підтверджується видатковим касовим ордером № 89.
29.08.2017 року позивачеві була виплачена орендна плата за землю за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки в сумі 10 000,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 203.
У 2018 році з боку СТОВ «Надія» донараховано орендну плату ОСОБА_1 в сумі 8007,00 грн. та відправлено на її адресу поштовим переказом, що підтверджується копією чека від 13.12.2018 року.
З пояснень свідка ОСОБА_2 , наданих в судовому засіданні, вбачається, що представник СТОВ «Надія» двічі приїздили до ОСОБА_1 з пропозицією внести орендну плату, однак позивач за місцем проживання була відсутня. Її місцезнаходження було невідоме навіть родичам.
Таким чином відповідачем вжито всіх необхідних заходів щодо сплати орендної плати ОСОБА_1 . За умови відсутності будь-якого зв'язку з позивачем, відсутності її за місцем проживання, суд розцінює дії СТОВ «Надія» як належне виконання обов'язку щодо виплати орендної плати.
Внесення належних з нього кредиторові грошей у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання, відповідно до вимог ч. 1 ст. 537 ЦК України є правом, а не обов'язком боржника. Той факт, що представник СТОВ «Надія» не скористався правом внесення належної з нього ОСОБА_1 орендної плати у депозит нотаріуса, нотаріальної контори, не свідчить про порушення товариством умов договору оренди земельної ділянки.
Водночас представником позивача не надано доказів того, що ОСОБА_1 в період прострочення виплат орендної плати зверталася до СТОВ «Надія», повідомляла відповідачеві про зміну місця проживання, засобів зв'язку чи порядку розрахунку.
Крім того, стороною позивача не надано доказів та відповідних розрахунків щодо нарахування ОСОБА_1 орендної плати без врахування індексу інфляції.
Даючи оцінку доказам та встановленим обставинам справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Позивач скористався своїм правом на судовий захист, однак його позиція не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
Зважаючи на те, що в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю, судові витрати понесені позивачем під час розгляду справи у відповідності до ст.141 ЦПК України, слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 537, 626, 627 ЦК України, Законом України «Про оренду землі», суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити.
Повний текст рішення виготовлено 20 серпня 2019 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з моменту виготовлення повного тексту рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ В.О. КОВАЛЬ