Справа № 648/1993/19
Провадження № 2/648/710/19
19 серпня 2019 року Білозерський районний суд Херсонської області
в складі: головуючого судді Сокирко Л.М.,
секретаря судових засідань Онофрійчук Л.О.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт. Білозерка Херсонської області в залі судових засідань № 2 Білозерського районного суду Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, мотивуючи позов тим, що 1 вересня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку, відповідно до якого ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_1 купила житловий будинок АДРЕСА_1 . На момент укладання договору купівлі-продажу житлового будинку був зареєстрований ОСОБА_2 , який є сином власниці відчуженого житлового будинку - ОСОБА_3 .
Просила визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 8 липня 2019 року було відкрито спрощене позовне провадження.
З власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з викликом сторін.
У судове засідання позивачка не прибула, однак надала суду заяву, в якій просила справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримала, не заперечувала щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не прибув, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзив від відповідача не надходив.
За таких обставин, враховуючи згоду позивачки на заочний розгляд справи, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказах в порядку положень ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідив матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи зі слідуючого.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку № 33 від 1 вересня 2015 року та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 43100859 від 1 вересня 2015 року, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 .
Згідно довідки Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області за № 1432 від 31 травня 2019 року та акту непроживання особи від 11 червня 2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований, однак не проживає з вересня 2015 року.
Як вбачається із довідки Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області № 2876 від 3 серпня 2019 року, на підставі розпорядження сільського голови № 64 від 8 грудня 2015 року "Про виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" АДРЕСА_1" в с. Станіслав Білозерського району Херсонської області присвоєно нову назву "АДРЕСА_1".
Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України, особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 379 ЦК України, житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Відповідно до п. 34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року № 5, під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (пункт 3 частини першої статті 346 ЦК України) із зняттям останнього з реєстрації.
Усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням, відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК України), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив, що позовні вимоги, заявлені позивачкою є обґрунтованими, позов підлягає задоволенню, так як відповідач у спірному житловому будинку не проживає понад рік, та в цьому випадку припинення права власності попереднього власника на житлове приміщення припиняє право відповідача, який був членом його сім'ї на користування цим житловим приміщенням.
Керуючись статтями 7-13, 81, 263, 265, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, статтями 316, 319, 321, 391 ЦК України, статтями 71, 72, 107 ЖК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду учасниками процесу шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням Перехідних положень ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя: Сокирко Л.М.