ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 25/57209.02.10
За позовомСуб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи Дмитренко Валентини Миколаївни
до Відкритого акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра”
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Морозов С.М.
Секретар судового засідання Денисенко А.В.
Представники:
від позивача : не з'явився;
від відповідача : не з'явився.
Обставини справи:
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа Дмитренко Валентина Миколаївна (надалі - позивач) звернулася до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»(надалі -відповідач, Банк) про зобов'язання відповідача зарахувати 2000,00 грн. на розрахунковий рахунок Селекційно -генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення у вигляді чергової оплати за комунальні послуги та стягнення 10000,00 збитків у формі упущеної вигоди та 4000,00 грн. моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно не виконана платіжна вимога про перерахування коштів, що призвело до відключення позивача від електропостачання, внаслідок чого вона не змогла виконати замовлення по договору на виготовлення вікон.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судових засіданнях не забезпечив.
Ухвалою від 30.11.2009 була прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 24.12.2009. В судове засідання 24.12.2009 представники сторін не з'явилися, позивач подав клопотання про слухання справи за його відсутності, розгляд справи відкладено до 09.02.2010. В судове засідання 09.02.2010 представники сторін також не з'явилися, позивач подав клопотання про слухання справи за його відсутності. Відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
07 червня 2001 року між позивачем (Клієнт) і відповідачем (Банк) було укладено Договір на здійснення розрахункового і касового обслуговування № 02/2001-63 (надалі - Договір), за умовами якого відповідач відкриває позивачу поточний рахунок № 26008000970001 і здійснює його обслуговування.
У відповідності до п. 3.1.2 Договору відповідач зобов'язаний здійснювати за дорученням позивача розрахункові та касові операції.
27 січня 2009 року позивачем було подане відповідачу платіжне доручення № 1 про перерахування 2 000,00 грн. з рахунку позивача на користь Селекційно -генетичного інституту -Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення на оплату за комунальні послуги за грудень 2008 року.
Як стверджує позивач, кошти за вказаним платіжним дорученням не були зараховані відповідачем отримувачу.
27.05.2009 позивач отримав лист відповідача про те, що вказане платіжне доручення не виконане у зв'язку із веденням в Банку тимчасової адміністрації.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до частини третьої ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Статтею 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.
Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до п.1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 р. № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.
Пунктом 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», та п. 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.
Відповідач порушив зобов'язання щодо виконання розпорядження позивача про перерахування коштів в сумі 2000,00 грн., яке виразилося в поданому платіжному дорученні № 1 від 27.01.2009.
У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
У відповідності до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(надалі -Закон про банки) у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.
Згідно із ст. 85 цього закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.
Постановою Правління НБУ № 59 від 10.02.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві комерційний банк «Надра»у Відкритому акціонерному товаристві комерційний банк «Надра»призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 10.02.2009 до 10.02.2010 та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 року до 10.08.2009 року.
Постановою Правління НБУ № 452 від 05.08.2009 продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»шляхом уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців -з 11.08.2009 до 10.02.2010, крім зобов'язань Банку за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов'язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором Банку і погоджених НБУ.
У відповідності до ст. 2 зазначеного Закону мораторій -це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Частиною другою ст. 85 Закону про банки визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Таким чином, грошові кошти в сумі 2000,00 грн. згідно платіжного доручення № 1 від 27.01.2009 відповідач повинен був перерахувати до введення мораторію, тобто до 10.02.2009. Однак дана обставина не впливає негативно на права позивача щодо судового захисту своїх прав. Так, згідно із частиною третьою ст. 85 Закону України про банки протягом дії мораторію: 1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Отже, мораторій не впливає на право кредитора (позивача) звернутися до суду із позовними вимогами та на право суду розглянути та задовольнити їх, оскільки стадія судового розгляду не є стягненням за виконавчими документами, позовні вимоги не стосуються стягнення неустойки чи фінансових санкцій.
Крім того, стаття 4 Закону про банки встановлює, що мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку
Виходячи з наведеного, посилання відповідача на неможливість здійснення обслуговування поточних рахунків під час дії мораторію є необгрунтованими.
У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Ні Закон України «Про банки і банківську діяльність», ні Постанова правління НБУ № 59 від 10.02.2009 не надають відповідачу права блокувати операції по поточним рахункам клієнтів.
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Згідно ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
З аналізу зазначених вище норм слідує, що для кваліфікації збитків у формі упущеної вигоди обов'язковою умовою є наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями боржника і виникненням у кредитора збитків. Вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач повинен довести, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу; при цьому протиправні дії відповідача є причиною, а збитки, які виникли, - наслідком такої протиправної поведінки.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача 10000,00 грн. упущеної вигоди не підлягають задоволенню, у зв'язку з недоведеністю позивачем причинно-наслідкового зв'язку між поверненням позивачем авансу МПП «Скава»і невиконанням відповідачем зобов'язання по перерахуванню коштів за платіжним дорученням № 1 від 27.01.2009. Так, в позовній заяві позивач посилається на те, що невиконання ним зобов'язання за договором купівлі -продажу № 15 від 08.04.2009 сталося через відключення його від електропостачання Селекційно -генетичним інститутом -Національним центром насіннєзнавства та сортовивчення. Таким чином, повернення позивачем отриманого авансу в сумі 10000,00 грн. сталося через дії вказаного інституту, а не відповідача. Причинно -наслідковий зв'язок же між невиконанням відповідачем платіжного доручення №1 від 27.01.2009 та фактом відключення позивача від електропостачання позивачем не доведений жодним доказом. Наявність такого зв'язку спростовується тим, що зобов'язання відповідача виникло ще 27.01.2009, а відключення позивача від електропостачання та повернення авансу відбулися 07-17.04.2009 та 13.04.2009, відповідно, тобто більше ніж через 2 місяці. Крім того, у листі № 01-5/590 від 16.09.2009 Селекційно -генетичного інституту -Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення зазначається про те, що відключення позивача від електропостачання відбувається через заборгованість позивача по орендній платі за період з січня по квітень 2009 року, а в платіжному дорученні №1 від 27.01.2009 в призначенні платежу йдеться про оплату за комунальні послуги (а не орендну плату) за грудень 2008 року.
Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
У відповідності до п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»під немайновою шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до діяльності.
Позивачем не доведено фактів приниження його ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності внаслідок неправомірних дій (бездіяльності) відповідача.
З урахуванням викладеного, та зважаючи не те, що у відповідності до умо Договору та діючого законодавства у відповідача існує обов'язок виконати подане позивачем платіжне доручення повністю, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахування грошових коштів в сумі 2000,00 грн. за платіжним дорученням № 1 від 27.01.2009.
Судові витрати позивача пропорційно об'єму задоволених вимог у розмірі 321,00 грн. (85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача за зустрічним позовом.
Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство „Комерційний банк „Надра” (ідентифікаційний код: 20025456, адреса: 04053, м. Київ, вул. Артем, буд.15) здійснити перерахування грошових коштів в сумі 2 000,00 (дві тисячі гривень) грн. з рахунку Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи Дмитренко Валентини Миколаївни (ідентифікаційний номер 2015001906, адреса: 65017, м. Одеса, вул. Бреуса, 57) № 26008000970001 у Одесській філії ВАТ КБ „Надра”, МФО 328975) за призначенням (отримувач: Селекційно -генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, код 00494628) за платіжним дорученням № 1 від 27.01.2009. Видати наказ.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Комерційного банку „Надра” (ідентифікаційний код: 20025456, адреса: 04053, м. Київ, вул. Артем, буд.15) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи Дмитренко Валентини Миколаївни (ідентифікаційний номер 2015001906, адреса: 65017, м. Одеса, вул. Бреуса, 57) судові витрати в розмірі 321,00 (триста двадцять одну гривню) грн. Видати наказ.
В іншій частині в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М. Морозов
Дата підписання повного тексту рішення 16.02.2010р