Справа № 569/17343/17
1-кс/569/6898/19
09 серпня 2019 року Рівненський міський суд Рівненської області
у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне клопотання слідчого військової прокуратури Рівненського гарнізону капітан юстиції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Українка Жовтневого району, Миколаївської області, українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні 2 малолітніх дітей, не судимого, із повною середньою освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого: АДРЕСА_1 , колишнього військовослужбовця за призовом під час мобілізації на особливий період, колишнього номера обслуги 2-го відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки військової частини польова пошта НОМЕР_1 , солдата запасу, запобіжний захід , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України,
Слідчий військової прокуратури Рівненського гарнізону капітан юстиції ОСОБА_6 за погодженням із прокурором військової прокуратури рівненського гарнізону ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України.
В обґрунтування клопотання вказав, що військовою прокуратурою Рівненського гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016180490000192 від 15 грудня 2015 року відносно підозрюваного солдата військової частини польова пошта НОМЕР_1 ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
Із матеріалів клопотання убачається, що відповідно до ст. 4 ч. 8, ст. 5 ч. 1, ст. 10, 11, ст. 22 ч. 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15/2015 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Верховною Радою України Законом України, ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», 26 березня 2015 року громадянина ОСОБА_5 призвано на військову службу у зв'язку з мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 від 01 травня 2015 року № 70 солдата ОСОБА_5 зарахований до списків особового складу військової частини, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаді номера обслуги 2-го відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки військової частини - польова пошта НОМЕР_1 .
Під час проходження військової служби солдат ОСОБА_5 , у відповідності до вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зобов'язаний захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, солдат ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 129, 130, 199, 216, 217 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, дотримуватись правил забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, внутрішнього порядку, у службовий час постійно знаходитись у розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно Указу Президента України № 15/2015 від 14 січня 2015 року в Україні оголошена часткова мобілізація.
Про те, солдат ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи у порушення вимог вище згаданого законодавства, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, став на злочинний шлях.
Так, з 18 жовтня 2015 року солдат ОСОБА_5 проходив військову службу - місці табірного збору військової частини польова пошта НОМЕР_1 на базі військової частини польова пошта НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), де підрозділи військової частини польова пошта НОМЕР_1 проходили бойове злагодження.
21 жовтня 2015 року у солдата ОСОБА_5 раптово винник злочинний умисел, а саме самовільно залишити місце служби - місце табірного збору військової частини польова пошта НОМЕР_1 на базі військової частини польова пошта НОМЕР_2 ( дислокована АДРЕСА_2 ), а вільний час від військової служби час використати на власний розсуд, не пов'язаний із проходженням військової служби.
Реалізовуючи свій злочинний намір, солдат ОСОБА_5 21 жовтня 2015 року близько 20 год. 00 хв. без будь - яких поважних самовільно залишив місце служби - місце табірного збору військової частини польова пошта НОМЕР_1 на базі військової частини польова пошта НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), про своє місце перебування солдат ОСОБА_5 своїх командирів (начальників) не повідомив, а вільний від військової служби час проводив на власний розсуд, не пов'язаний із проходженням військової служби у місці свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , де відпочивав, допомагав родичам тощо.
26 січня 2016 року близько 20 год. 00 хв. солдат ОСОБА_5 добровільно з'явився до місця служби військової частини - польова пошта НОМЕР_1 та приступив до виконання обов'язків з військової служби.
Таким чином, солдат за призовом під час мобілізації на особливий період ОСОБА_5 , підозрюється у тому, що він, являючись військовослужбовцем за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи військову службу на посаді номера обслуги 2-го відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки військової частини польова пошта НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, у порушення вимог ст.ст. 11, 16, 127, 128 129, 130, 199, 216, 217 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 1 Закону України «Про оборону України», усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки, 21 жовтня 2015 року близько 20 год. 00 хв. без будь - яких поважних причин самовільно залишив місце служби - місце табірного збору підрозділів військової частини польова пошта НОМЕР_1 на базі військової частини польова пошта НОМЕР_2 (дислокована у АДРЕСА_2 ), де військова частина проходила бойове злагодження.
25 січня 2016 року близько 20 год. 00 хв. солдат ОСОБА_5 добровільно з'явився до місця служби військової частини - польова пошта НОМЕР_1 в зону антитерористичної операції та приступив до виконання обов'язків з військової служби, а вільний від військової служби час у період із 21 жовтня 2015 року 20 год. 00 хв. до 26 січня 2016 року 20 год. 00 хв. проводив на власний розсуд, не пов'язаний із проходженням військової служби, чим вчинив самовільне залишення місця служби військовослужбовцем (крім строкової служби), вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України.
У відповідності до наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 123 від 20 квітня 2016 року солдат ОСОБА_5 звільнений з військової служби у запас відповідно до пп. «є» ч. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з вислугою встановлених строків військової служби під час мобілізації на особливий період.
13 грудня 2016 року солдату військової частини польова пошта НОМЕР_1 ОСОБА_5 у зв'язку із не встановленням місця перебування останнього, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, у спосіб передбачений КПК України.
13 грудня 2016 року підозрюваного солдата військової частини польова пошта НОМЕР_1 ОСОБА_5 оголошено у розшук.
10 травня 2019 року ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області по справі №569/16025/18 надано дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
09 серпня 2019 року ОСОБА_5 самостійно прибув до органу досудового розслідування - військової прокуратури Рівненського гарнізону та повідомив про себе.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність:
Солдат військової частини польова пошта НОМЕР_1 ОСОБА_5 підозрюється у самовільному залишені військової частини, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 407 КК України
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини :
Обґрунтованість підозри солдата військової частини польова пошта НОМЕР_1 ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України підтверджується зібраними доказами, а саме допитами свідків, актом службового розслідування, проведеним військовою частиною - польова пошта НОМЕР_1 за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_5 та іншими матеріалами справи.
Посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу:
Солдат військової частини польова пошта НОМЕР_1 ОСОБА_5 своїми протиправними діями вчинив переховування від органів досудового розслідування та/або суду, тобто існують ризики передбачені ч.ч. 1, 5 ст. 177 КПК України.
Виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини :
Із показів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 вбачається, що солдат ОСОБА_5 21 жовтня 2015 року близько 20 год. 00 хв. без будь - яких поважних причин самовільно залишив військову частину польова пошта НОМЕР_1 , а вільний час проводить на власний розсуд не пов'язаний із військовою службою.
Згідно акту службового розслідування, проведеного військовою частиною п.п. В2260 за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_5 , останній без будь - яких поважних причин самовільно залишив військову частину польова пошта НОМЕР_1 , а вільний час проводить на власний розсуд не пов'язаний із військовою службою.
Обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів:
Підозрюваний ОСОБА_5 протягом тривалого часу (із жовтня 2015 - серпень 2019 року) переховувався від слідства та суду, про своє місце перебування ОСОБА_5 командирів (начальників), інші державні органи та місцевого самоврядування не повідомляв, ОСОБА_5 проживає на віддаленій відстані від органу досудового розслідування, на виклики слідчого, прокурора не прибував, схильний до відкритого ігнорування вимог законодавства щодо дотримання суспільно прийнятих норм поведінки та доброчесності.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просив обрати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід - тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати домашній арешт.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного, адвоката, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, оцінивши їх у сукупності з іншими доказами, слідчий суддя прийшов до висновку, що у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити та обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Судом встановлено, що 21 жовтня 2015 року у солдата ОСОБА_5 раптово винник злочинний умисел, а саме самовільно залишити місце служби - місце табірного збору військової частини польова пошта НОМЕР_1 на базі військової частини польова пошта НОМЕР_2 ( дислокована АДРЕСА_2 ), а вільний час від військової служби час використати на власний розсуд, не пов'язаний із проходженням військової служби.
Реалізовуючи свій злочинний намір, солдат ОСОБА_5 21 жовтня 2015 року близько 20 год. 00 хв. без будь - яких поважних самовільно залишив місце служби - місце табірного збору військової частини польова пошта НОМЕР_1 на базі військової частини польова пошта НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), про своє місце перебування солдат ОСОБА_5 своїх командирів (начальників) не повідомив, а вільний від військової служби час проводив на власний розсуд, не пов'язаний із проходженням військової служби у місці свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , де відпочивав, допомагав родичам тощо.
26 січня 2016 року близько 20 год. 00 хв. солдат ОСОБА_5 добровільно з'явився до місця служби військової частини - польова пошта НОМЕР_1 та приступив до виконання обов'язків з військової служби.
Таким чином, солдат за призовом під час мобілізації на особливий період ОСОБА_5 , підозрюється у тому, що він, являючись військовослужбовцем за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи військову службу на посаді номера обслуги 2-го відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки військової частини польова пошта НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, у порушення вимог ст.ст. 11, 16, 127, 128 129, 130, 199, 216, 217 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 1 Закону України «Про оборону України», усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки, 21 жовтня 2015 року близько 20 год. 00 хв. без будь - яких поважних причин самовільно залишив місце служби - місце табірного збору підрозділів військової частини польова пошта НОМЕР_1 на базі військової частини польова пошта НОМЕР_2 (дислокована у АДРЕСА_2 ), де військова частина проходила бойове злагодження.
25 січня 2016 року близько 20 год. 00 хв. солдат ОСОБА_5 добровільно з'явився до місця служби військової частини - польова пошта НОМЕР_1 в зону антитерористичної операції та приступив до виконання обов'язків з військової служби, а вільний від військової служби час у період із 21 жовтня 2015 року 20 год. 00 хв. до 26 січня 2016 року 20 год. 00 хв. проводив на власний розсуд, не пов'язаний із проходженням військової служби, чим вчинив самовільне залишення місця служби військовослужбовцем (крім строкової служби), вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України.
У відповідності до наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 123 від 20 квітня 2016 року солдат ОСОБА_5 звільнений з військової служби у запас відповідно до пп. «є» ч. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з вислугою встановлених строків військової служби під час мобілізації на особливий період.
13 грудня 2016 року солдату військової частини польова пошта НОМЕР_1 ОСОБА_5 у зв'язку із не встановленням місця перебування останнього, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, у спосіб передбачений КПК України.
13 грудня 2016 року підозрюваного солдата військової частини польова пошта НОМЕР_1 ОСОБА_5 оголошено у розшук.
10 травня 2019 року ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області по справі №569/16025/18 надано дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
09 серпня 2019 року ОСОБА_5 самостійно прибув до органу досудового розслідування - військової прокуратури Рівненського гарнізону та повідомив про себе.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, продовжуватиме вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а саме вчиняє кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 407 КК України.
Однак, при цьому слідчий суддя вважає, що прокурором при розгляді не доведено обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаному ризику.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч.7 ст.407 КК України, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним, стан здоров'я, репутацію, майновий стан, відсутність міцність соціальних зв'язків, слідчий суддя вважає, що у відповідності до ч.4 ст.194 КПК України, щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, залишати житло цілодобово або у певний період доби.
З урахуванням обставин справи, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_5 домашній арешт із забороною підозрюваному залишати житло в період з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00хв..
Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього на строк не більше двох місяців такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131-132, 176-178, 181, 193-194, 195, 202, 205, 395 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання слідчого військової прокуратури Рівненського гарнізону капітан юстиції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України - відмовити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заборонити ОСОБА_5 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у період з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв..
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання до ГУНП в Миколаївській області.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Встановити строк дії ухвали терміном на два місяці з моменту затримання, а саме до 06 жовтня 2019 року.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити у два місяці до 06 жовтня 2019 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя