Справа №1-30-09
16 лютого 2009 року Обухівський районний суд
Київської області в складі:
головуючого - судді Ковальова Ю.О.
при секретарі Письменній Ю.В. за участю представника потерпілої ОСОБА_1 . адвоката підсудного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Обухові кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст. 125 ч.2 КК України,
встановив:
На процесуальній стадії нового судового розгляду вказаної кримінальної справи підсудний ОСОБА_3, узгодивши те із захистом та надавши необхідні підтвердження відповідних для того підстав, заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за актом амністії та про закриття справи.
У зв»язку з цим, судом встановленого в порядку ст. 27 КПК України ОСОБА_3 обвинувачується ОСОБА_4 у тому, що 9 грудня 2006 року, на земельній ділянці по вулиці Мистецькій, 15 в с. Рудики Обухівського району Київської області, в процесі сварки заподіяв потерпшій умисні легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров»я, тобто у злочині, передбаченому ст. 125 ч.2 КК України, за якою проти нього порушена відповідна кримінальна справа.
Згідно п.п. «в», «е» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року, що набрав чинності та діє з 26 грудня 2008 року (аналогічні п.п.«б», «ж» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року, що набрав чинності та діє з 9 червня 2007 року), особи, які вперше і до набрання чинності вказаними Законами вчинили умисні нетяжкі злочини, та які мали дітей, яким на день набрання чинності цим Законом не виповнилося вісімнадцяти років, а також є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи, звільняються за їх згодою від кримінальної відповідальності.
Виходячи з цього, судом з»ясовано, що ОСОБА_3 раніше не судимий, тобто обвинувачується у вперше вчиненому злочині, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості та станом на час набрання чинності вказаними актами про амністію мав двох неповнолітніх дітей, батьківських прав щодо яких не позбавлявся, а він сам є потерпілим від Чорнобильської катастрофи четвертої категорії, що підтверджено документально.
За таких обставин та у відсутність законодавчих заборон.встановлених ст. ст. 7 тих же Законів, підсудний одночасно підпадає під дію декількох підстав обох названих актів про амністію про застосування якої він клопотав у суді.
ст. ст. 8 згаданих Законів їх виконання покладається на суді які в силу дії ст. ст. 6 тих же Законів зобов»язані у встановлених цими Законами порядку та на умовах звільнити від кримінальної відповідальності осіб, які підпадають під дію ст. ст. 1 зазначених Законів, кримінальні справи стосовно яких не розглянуті.
Згідно п.4 ст. 6 КПК України застосування амністії, якою кримінальне покарання усувається є підставою для закриття порушеної кримінальної справи.
З огляду на все вищенаведене у його сукупності, заперечення потерпілої сторони проти закриття справи з таких підстав не грунтуються на законі, яким заборона застосування амністії при невизнанні обвинувачення не передбачена, а закриття кримінальної справи по амністії, тобто з нереабілітуючих підставне звільняє саму особу від відшкодування шкоди та не позбавляє ту ж потерпілу сторону права оспорювання такої шкоди в порядку цивільного судочинства.
Тому, заслухавши сторони й інших учасників процесу та оглянувши відносні матеріали кримінальної справи, суд вважає клопотання підсудного про звільнення його від кримінальної відповідальності по амністії та про закриття справи обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню по суті.
Решта інших, залежних від такого подальшого процесуального руху справи, клопотань потерпілої сторони окрім вже вирішених судом протокольно на місці, тобто про забезпечення цивільного позову, який підлягає залишенню у кримінальній справі без розгляду, та про залучення до участі у справі прокурора, що є виключним правом останнього, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 1-5, 8 Закону України «Про застосування амністії в Україні», п.п.«б», «ж» ст. 1, ст. ст. 6-10, 12, 17 Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року, п.п.«в», «е» ст. 1, ст. ст. 6-10, 12, 17 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року, ст. 12, 44, 74, 125 ч.2 КК України, п.4 ст. 6, ст. ст. 27, 273, 296, 347-349 КПК України, суд
постановив:
Клопотання задовольнити.
Звільнити підсудного ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за актом амністії. Провадження у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст. 125 ч.2 КК України закрити.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 у кримінальній справі залишити без розгляду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 діб з дня її винесення.