ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/40603.02.10
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Хімпласт»
ДоПриватного підприємства «КС-Пласт»
Простягнення 158 724, 86 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь:
Від позивача: Кулаков В.В.
Від відповідача: Горбан В.М.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімпласт»до Приватного підприємства «КС-Пласт»про стягнення 121 588, 00 грн. основного боргу, 16 734, 47 грн. інфляційних нарахувань, 3 001, 19 грн. трьох процентів річних та 17 401, 20 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати за отриманий товар за договором купівлі-продажу № 140/7-р-1 від 27.04.2007 р.
Ухвалою суду від 10.07.2009 р. було порушено провадження у даній справі № 37/406 та призначено її розгляд на 03.08.2009 року, зобов'язано сторін надати певні документи, зокрема, відповідача зобов'язано надати суду відзив на позов.
У судовому засіданні 03.08.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити. Надав суду оригінали видаткових накладних № 276/06 від 27.06.2008 р., № 189/07 від 17.07.2008 р., № 145/09 від 12.09.2008 р., № 205/09 від 18.09.2008 р., № 255/09 від 23.09.2008 р. та довіреностей до них на отримання товарно-матеріальних цінностей, які судом були залучені до матеріалів справи.
Представник відповідача у судовому засіданні письмовий відзив не надав, пояснив суду, що виявив підробку документів на підприємстві, що стосується предмету даного спору, у зв'язку з чим за клопотанням відповідача судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено перерву до 12.08.2009 р. о 11:20.
У судовому засіданні 12.08.2009 р. судом оголошувалась перерва до 02.09.2009 р. у зв'язку з непідготовленістю представника відповідача до судового засідання; на запитання суду, чи відображено в бухгалтерському обліку відповідача операції щодо отримання спірного товару, представник відповісти не зміг, у зв'язку з чим його було повторно зобов'язано надати суду письмовий відзив на позов, в якому навести обставини, чи відображено у бухгалтерському обліку Приватного підприємства «КС-Пласт»отримання товару за накладними, на підставі яких виник борг.
У судовому засіданні представник відповідача надав роздруковані платіжні вимоги, у прийнятті яких судом було відмовлено у зв'язку з тим, що вони не містили відповідного штампу банку про їх проведення та були надруковані на папері, на звороті яких надруковані інші документи, що не стосуються даного спору. Крім того, відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому не зазначив взагалі обставини щодо відображення у бухгалтерському обліку підприємства отримання товару за накладними, на підставі яких виник борг.
У зв'язку з цим, враховуючи, що відповідач неодноразово не виконував вимог суду щодо надання інформації про відображення в бухгалтерському обліку Приватного підприємства «КС-Пласт»господарських операцій щодо отримання від позивача товару за накладними, на підставі яких виник борг, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність призначення у даній справі судової бухгалтерської експертизи. При цьому суд виходив з того, що ці обставини неможливо встановити без застосування спеціальних знань, тоді як вони мають суттєве значення для розгляду спору по суті.
Представники учасників судового процесу проти призначення судової експертизи заперечень не навели, виступили з пропозицією доручити проведення призначеної судової експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
За таких обставин ухвалою від 02.09.2009 р. № 37/406 Господарський суд міста Києва призначив у даній справі судову бухгалтерську експертизу, виконання якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. При цьому витрати на проведення судової експертизи суд поклав на відповідача, оскільки необхідність призначення даної експертизи викликана неодноразовим невиконанням відповідачем вимог суду щодо надання відповідної інформації.
23.12.2009 р. супровідним листом Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повернув дану справу, повідомивши, що ухвала суду про проведення судової експертизи залишається без виконання у зв'язку з тим, що ТОВ «КС-Пласт»не здійснило попередню оплату вартості експертизи.
Ухвалою від 11.01.2010 р. Господарським судом міста Києва було поновлено провадження у даній справі № 37/406, розгляд справи призначено на 03.02.2010 р., зобов'язано відповідача надати суду докази належного виконання вимог суду, викладених в пункті 5 ухвали Господарського суду міста Києва від 02.09.2009 р. № 37/406, або у письмовій формі повідомити суду про обґрунтовані причини неможливості виконати вимоги суду з доказами у підтвердження таких причин.
У судовому засіданні 03.02.2010 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвали суду від 11.01.2010 р. не виконав.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімпласт»(продавець) та Приватним підприємством «КС-Пласт» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 140/7-р-1 від 27.04.2007 р., відповідно до умов якого продавець зобов'язався відвантажити, а покупець прийняти та оплатити полімерні матеріали та вироби із пластмас.
Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом 5.1. договору № 140/7-р-1 від 27.04.2007 р. встановлено, що даний договір набирає сили з моменту підписання і діє до 30.12.2008 р., а у відношенні платежів -до повного взаєморозрахунку.
У відповідності до пункту 1 зазначеного договору, кількість, марка і вартість для кожної партії визначається рахунком-фактурою і підтверджується накладними, що оформляються на кожне відвантаження.
Ціна договору встановлена пунктом 1.1. договору № 140/7-р-1 від 27.04.2007 р. та складає 200 000, 00 грн.
В пункті 4.1. даного договору зазначено, що покупець зобов'язався оплатити отриманий товар шляхом безготівкового розрахунку: умови оплати -100 % передоплата, за домовленістю оплата може бути здійснена протягом 5 банківських днів з дня одержання товару.
На виконання умов договору № 140/7-р-1 від 27.04.2007 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімпласт»було відвантажено та передано у власність Приватному підприємству «КС-Пласт»5 партій товару на загальну суму 213 438, 00 грн., що підтверджуються видатковими накладними:
№ 276/06 від 27.06.2008 р. -на суму 25 920, 00 грн.,
№ 189/07 від 17.07.2008 р. -на суму 43 410, 00 грн.,
№ 145/09 від 12.09.2008 р. -на суму 47 850, 00 грн.,
№ 205/09 від 17.09.2008 р. -на суму 37 458, 00 грн.,
№ 255/09 від 23.09.2008 р. -на суму 58 800, 00 грн.
Відповідач прийняв вищезазначені партії товару, що підтверджується підписанням його представником відповідних накладних. Приймання Приватним підприємством «КС-Пласт»товару здійснювалось на підставі довіреностей: серії ЯОК № 472896 від 26.06.2008 р., серії ЯОМ № 497818 від 16.07.2008 р., серії ЯОК № 473012 від 11.09.2008 р., серії ЯОК № 473017 від 17.09.2008 р., серії ЯОК № 473018 від 22.09.2008 р.
Відповідач свої зобов'язання за договором № 140/7-р-1 від 27.04.2007 р. належним чином не виконав, оплативши товар частково, на суму 91 850, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками: від 29.08.2008 р. -на суму 10 000, 00 грн., від 08.09.2008 р. - на суму 59 000, 00 грн., від 19.09.2008 р. -на суму 5 000, 00 грн., від 06.10.2008 р. -на суму 17 850, 00 грн.
Враховуючи наведене, сума заборгованості Приватного підприємства «КС-Пласт»перед позивачем становить 121 588, 00 грн., які Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімпласт»просить стягнути з відповідача. Також позивач у своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача 16 734, 47 грн. інфляційних нарахувань, 3 001, 19 грн. трьох процентів річних та 17 401, 20 грн. пені у зв'язку з простроченням оплати за поставлений товар.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що у договорі сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати товару -протягом 5 банківських днів з дня отримання товару, проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, своєчасно та у повному обсязі грошові кошти не сплатив.
Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 121 588, 00 основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімпласт»щодо стягнення з Приватного підприємства «КС-Пласт»суми основного боргу за договором № 140/7-р-1 від 27.04.2007 р. у розмірі 121 588, 00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Позивач просить суд також стягнути з відповідача 16 734, 47 грн. інфляційних нарахувань та 3 001, 19 грн. трьох процентів річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 140/7-р-1 від 27.04.2007 р.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання в сумі 121 588, 00 грн., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 16 734, 47 грн. інфляційних нарахувань та 3 001, 19 грн. трьох процентів річних.
Також позивач просить стягнути з відповідача 17 401, 20 грн. пені за порушення договірного зобов'язання, посилаючись на пункт 4.2. договору № 140/7-р-1 від 27.04.2007 р., відповідно до якого за прострочення платежу продавець сплачує продавцю пеню, що розраховується від суми простроченої заборгованості в дворазовому розмірі облікової ставки Національного банку України, що діє протягом періоду прострочення платежу, за кожний календарний день.
Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.
Відповідно до розрахунку позивача в частині стягнення пені, перевіреного судом, стягненню з Приватного підприємства «КС-Пласт» на користь позивача підлягає пеня у розмірі 17 401, 20 грн.
Посилання відповідача на те, що підписи на накладних та довіреностях від імені його директора вчинено невстановленою особою, не приймається судом як підстава для відмови у позові, оскільки зазначені підписи засвідчені печаткою ПП «КС-пласт», повідомлень про втрату печатки підприємства до правоохоронних органів відповідачем не здійснено, кримінальної справи за фактом підробки документів уповноваженими органами не порушено, доказів того, що в бухгалтерському обліку відповідача не відображено господарських операцій щодо отримання товарів за цими накладними, суду не надано.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, відповідачем не доведено належним чином, що ним не отримувалися товари за накладними № 276/06 від 27.06.2008 р. на суму 25 920, 00 грн., № 189/07 від 17.07.2008 р. на суму 43 410, 00 грн., № 145/09 від 12.09.2008 р. на суму 47 850, 00 грн., № 205/09 від 17.09.2008 р. на суму 37 458, 00 грн., № 255/09 від 23.09.2008 р. на суму 58 800, 00 грн. Крім того, з вини відповідача не була проведена судова експертиза, спрямована на встановлення факту отримання чи не отримання цих товарів Приватним підприємством «КС - пласт», оскільки ним безпідставно не проведена її оплата.
Враховуючи вищевикладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімпласт»підлягає задоволенню повністю.
Таким чином, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «КС-Пласт»(03194, вул. Магнітогорська, б. 1, м. Київ; код ЄДРПОУ 33633107) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімпласт»(03062, вул. Чистяківська, б. 6/10, кв. 160, м. Київ; код ЄДРПОУ 21628041) 121 588 (сто двадцять одну тисячу п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 00 коп. основного боргу, 16 734 (шістнадцять тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 47 коп. інфляційних нарахувань, 3 001 (три тисячі одну) грн. 19 коп. річних відсотків, 17 401 (сімнадцять тисяч чотириста одну) грн. 20 коп. пені, 1 587 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят сім) грн. 30 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Гавриловська І.О.