Справа № 2-А-409/10
Україна
24.02. 2010 року м. Донецьк
Пролетарський районний суд м.Донецька у складі:
головуючої судді: Зайцевої С.А.
при секретарі: Солодовник О.В.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Донецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Пролетарської районної у м.Донецьку ради « про визнання дій неправомірними,зобов*язання провести перерахунок та виплату одноразової компенсації»,-
15.01.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління праці і соціального захисту населення Пролетарської районної у м.Донецьку ради « про визнання дій неправомірними,зобов*язання провести перерахунок та виплату одноразової компенсації « ,у відповідності зі ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».В обгрунтування позовних вимог зазначив,що має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильської АЕС 1 категорії,була встановлена 3 група інвалідності ,а з 21.12.2009 року він є інвалідом 2 групи за захворюванням,пов*язаним з ліквідацією аварії на ЧАЕС.Згідно ст..48 « Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,у зв*язку із встановленням вищої групи інвалідності має право на компенсацію в розмірі 45 мінімальних заробітних плат.Відповідачем йому сума недоплачена у розмірі 8500грн.20коп.Позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату зазначеної одноразової компенсації,але отримав відмову,тому просив суд визнати дії відповідача у цій частині неправомірними та зобов*язати перерахувати та виплатити одноразову компенсацію,у зв*язку з переходом з 3 групи на 2 групу інвалідності,згідно ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8500 грн.20 коп.
У судовому засіданні позивач повністю підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити, визнати дії відповідача неправомірними та зобов*язати відповідача провести перерахунок та виплату одноразової компенсації у зв*язку з переходом на 2 групу інвалідності,виходячи із 45 мінімальних заробітних плат,встановлених на час встановлення інвалідності 21.12.2009 року.
Представник відповідача- Управління праці і соціального захисту населення Пролетарської районної у м.Донецьку ради у судове засідання не з*явився,належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи,надали заяву про можливість розгляду справи у відсутності представника та надали до суду заперечення щодо позовних вимог,зазначивши,що позивач перебуває на обліку в управлінні,як учасник ліквідації наслідків на Чорнобильської АЕС 1 категорії,та користується пільгами відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».У грудні 2009 року позивачу була встановлена 2 група інвалідності за захворюванням,пов*язаним з ліквідацією аварії на ЧАЕС.У випадку встановлення 2 групи інвалідності,інвалідам виплачується різниця в компенсаціях,згідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».Через перехід позивача з 3 групи інвалідності на 2 групу інвалідності у грудні 2009 року йому була нарахована компенсація у розмірі 94грн.80коп,на підставі його заяви та відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 « Про компенсаційні виплати громадянам,які постраждали за наслідками Чорнобильської катастрофи».Згідно ст.95 Конституції України встановлено,що виключно Законами «Про Державний бюджет України « встановлюються,будь-які витрати держави на загальні потреби,розмір та цільове призначення цих витрат.Згідно ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» надано право КМ України у 2009 році встановлювати розмір соціальних виплат,які згідно законодавству встановлюються в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, в межах асигнувань передбачених відповідними бюджетними програмами.Виходячи з фінансової можливості,держава гарантує виплату даної компенсації в розмірах передбачених постановою КМУ від 26.07.1996 року № 836,тому розмір компенсації встановлений в слідуючих розмірах :інвалідам 1 групи-379,30грн.,інвалідам 2 групи-284,40грн.,інвалідам 3 групи-189,60грн.,так як позивач перейшов з 3 групи та 2 групу інвалідності,то йому була нарахована компесанція в розмірі 94,80 грн. (284,40 грн.- 189,60 грн.=94,80 грн.),тому вважали позов необгрунтованим та просили відмовити у задоволені позову (арк..с. 16).
Суд,з*ясувавши позицію позивача,позицію відповідача,викладену в запереченнях ,дослідивши матеріали справи,вважає,що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено,що ОСОБА_1,має статус особи,яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи,категорія 1,що підтверджується копією відповідного посвідчення та є інвалідом 2 групи з 21.12.2009 року безстроково з захворювання,пов*язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС,що підтверджується копією довідки.Раніше позивач мав 3 групу інвалідності,1 категорії, у зв*язку із захворюванням пов*язаним із ліквідацією на Чорнобильської АЕС (арк..с.7,8).
31.12.2009 року позивачу на звернення Управлінням праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м.Донецьку ради надана відповідь про відмову у перерахунку та виплаті одноразової компенсації, зв*язку з відсутністю законних підстав(арк..с.4).
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,визначені Законом «Про статус та соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,оскільки відповідно до ст.50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров*я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними,серед іншого,і положення п.28 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ,якими з 01.01.2008 року були внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,зокрема,і до статті 48.
Конституційний Суд України,неодноразово розглядаючи проблему пов*язану з реалізацією права на соціальний захист,неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень,і сформулював правову позицію,згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України,що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. Конституційний Суд України дійшов висновку,що законами про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів,зупиняти їх дію чи скасовувати їх,оскільки з об*єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві,і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи,та сім*ям, які втратили годувальника із числа осіб,віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов*язана з Чорнобильською катастрофою виплачується в таких розмірах : інвалідам 1 групи- 60 мінімальних заробітних плат; інвалідам 2 групи-45 мінімальних заробітних плат; інвалідам 3 групи -30 мінімальних заробітних плат;дітям-інвалідам-10 мінімальних заробітних плат; сім*ям,які втратили годувальника -60 мінімальних заробітних плат;батькам померлого-30 мінімальних заробітних плат.
У разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях.
Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (зі змінами,внесеними згідно із Законом № 1715-VI(1715-17) від 06.11.2009 року) розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2009 року встановлений 605 грн.,з 01.04.2009 року-625 грн.,з 01.07.2009 року-630 грн.,з 01.10.2009 року-650 грн., з 01.11.2009 року , та діяв на час встановлення 21.12.2009 р. групи інвалідності позивачу-744 грн. на місяць.
Суд,здійснюючи розгляд даної справи виходить з того,що конституційні принципи,на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина України,включаючи і право на виплату одноразової компенсації,не може бути скасоване,звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов*язань виходячи з положень принципу верховенства права,закріпленого як ст. 8 Конституції України,так і статтею 8 Кодексу Адміністративного судочинства України.
З матеріалів справи вбачається,що позивач у грудні 2009 року звернувся із заявою про перерахунок та виплату одноразової компенсації до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м.Донецьку ради та 31.12.2009 року йому надана відповідь.
Однак,суд вважає,що порушене право позивача не пов*язане з фактом його звернення до відповідача,а з не виплатою одноразової компенсації при встановленні вищої групи інвалідності,тому факт звернення, як юридичний факт, не впливає на відновлення порушеного права.Тобто ,в судовому засіданні встановлено,що позивачу була призначена 2 група інвалідності,особи,постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи,1 категорії, з 21.12.2009 року,то саме з цього часу позивач має право на перерахунок та виплату одноразової компенсації.
Таким чином,оцінюючи наведені докази у їх сукупності,виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами,суд приходить до висновку про те,що дії Управління праці і соціального захисту населення Пролетарської районної у м.Донецьку ради в частині відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті одноразової компенсації, у зв*язку із переходом з 3 групи на 2 групу інвалідності,у відповідності зі ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» необхідно визнати неправомірними,оскільки здійснивши виплату одноразової компенсації при встановлені 2 групи інвалідності у розмірі 94,80 грн. відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 , істотно звузили обсяг встановлених законом прав позивача,та вважає необхідним зобов*язати відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплату різниці одноразової компенсації,у зв*язку із встановленням вищої групи інвалідності,виходячи із 45 мінімальних заробітних плат на час встановлення 2 групи інвалідності 21.12.2009 року.
Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, а позивач при зверненні до суду звільняється від сплати судового збору,суд вважає можливим,у відповідності зі ст.. 88 КАС України,звільнити відповідача від сплати судових витрат на користь держави,віднести витрати за рахунок держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст..ст.9,10,11,69,158-163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Пролетарської районної у м.Донецьку ради « про визнання дій неправомірними,зобов*язання провести перерахунок та виплату одноразової компенсації» - задовольнити.
Визнати дії Управління праці і соціального захисту населення Пролетарської районної у м.Донецьку ради в частині відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті одноразової компенсації,у зв*язку із переходом з 3 групи інвалідності на 2 групу інвалідності,у відповідності зі ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС неправомірними.
Зобов*язати Управління праці і соціального захисту населення Пролетарської районної у м.Донецьку ради провести перерахунок та виплату одноразової компенсації ОСОБА_1 , у зв*язку із переходом з 3 групи інвалідності на 2 групу інвалідності,у відповідності зі ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС,виходячи із 45 мінімальних заробітних плат,встановлених на час встановлення 2 групи інвалідності 21. 12. 2009 року.
Звільнити Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м.Донецьку ради від сплати судового збору на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Донецького Апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд м.Донецька шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови ,а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини 3 статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі .Якщо постанову було проголошено у відсутності особи,яка бере участь у справі,то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,якщо скарга подається у строк,встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Вступна та резолютивна частина постанови надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику та проголошена у судовому засіданні 24.02.2010 року. Повний текст постанови складений 01.03.2010 року.
Суддя: Зайцева С.А.