ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 22/60208.02.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пауер Дженерейшн»
до Приватного підприємства «Ірма»
про стягнення перерахованих коштів у сумі 8 429, 56 грн.
суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Вашуленко В.М. (довіреність від 03.08.2009р.);
від відповідача: не з'явились;
В судовому засіданні 08.02.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Пауер Дженерейшн»(надалі ТОВ «Пауер Дженерейшн», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Ірма»(надалі ПП «Ірма», відповідач) перерахованих грошових коштів у сумі 8 429, 56 грн..
В ході розгляду справи, у зв'язку з частковим поверненням грошових коштів позивач просив вирішити спір про стягнення з відповідача суми в розмірі 7 400 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами досягнуто згоди щодо виготовлення та поставки меблів та на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури, позивачем було здійснено оплату товару на суму 8 429, 56 грн..
Оскільки, у обумовлені сторонами строки, відповідачем поставку оплачених меблів не здійснено, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань позивач звернувся до відповідача з претензією у якій просив повернути сплачені грошові кошти.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 23.12.2009р. наявна у матеріалах справи). Доказом направлення на юридичну адресу підприємства позовної заяви з доданими до неї документами є опис-вкладення до цінного листа та поштовий чек № 9617 від 14.01.2010р. які в оригіналах наявні у матеріалах справи.
Провадження у справі порушено ухвалою від 15.10.2009р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалою від 28.12.2009р..
Розглянувши подані документи, заслухавши доводи позивача, господарський суд, -
Згідно досягнутих між сторонами домовленостей про виготовлення та поставку меблів на підставі виставленого ПП «Ірма»рахунку-фактури № 147/с від 14.05.2009р., ТОВ «Пауер Дженерейшн»проведено попередню оплату.
Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Вчинення відповідного правочину між сторонами підтверджується рахунком виставленим на оплату товару № 147/с від 14.05.2009р. на підставі якого 18.05.2009р. позивачем на користь відповідача перераховано 8 429, 56 грн., тобто здійснено оплату на повну суму зазначену в рахунку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має: виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Перерахування позивачем коштів на підставі виставленого відповідачем рахунку від 18.05.2009р. підтверджує належне виконання з боку позивача зобов'язань щодо оплати товару, про поставку якого у відповідній кількості та за ціною домовились сторони.
Взяті зобов'язання щодо виготовлення та поставки меблів відповідачем не виконані, кошти повернуті не у повному обсязі.
Згідно положень ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки, зобов'язання щодо виготовлення та поставки меблів відповідачем не виконані, позивач звернувся до останнього з претензією за вих. № 20-09 від 08.07.2009р., у якій зазначив про необхідність виконання взятих зобов'язань протягом трьох робочих днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочки боржника виконання зобов'язань втратило інтерес для кредитора, він має можливість відмовитись від прийняття виконання зобов'язань.
Враховуючи невиконання вимог щодо поставки меблів за які проведено оплату в сумі 8 429, 56 грн., позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. № 25-09 від 21.07.2009р. про повернення сплачених грошових коштів. Претензію відповідачем отримано 31.07.2009р. що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення, яке в оригіналі залучене до матеріалів справи, а про визнання відповідачем обов'язку повернути кошти свідчать платіжні доручення № 46399 від 15.10.2009р. на суму 229, 56 грн., № 46405 від 19.10.2009р. на суму 200 грн., № 46525 від 16.11.2009р. на суму 300 грн., № 46588 від 01.12.2009р. на суму 300 грн., банківські виписки на вказані дати, якими проведено повернення вказаних сум з призначенням платежу «повернення передплати за товар згідно листа № 25-09 від 21.07.2009р.».
Заборгованість відповідача, що є предметом даного спору станом на час вирішення справи, складає 7 400 грн. та через несплату відповідачем вказаних грошових коштів у повній сумі проведеної передплати за рахунком від 14.05.2009р., підлягає стягненню з відповідача в межах заявленого позову. Строк повернення грошових коштів згідно отриманої претензії за вих. № 25-09 від 21.07.2009р. станом на час звернення позивача з позовом до суду є таким що настав.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Згідно частини другої п.5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів” якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Ірма»(юрид. адреса: 04123, м. Київ, вул. Бестужева 36; адреса: 03680, м. Київ, вул. Академіка Кримського 4а, р/р 26007022501 в ВАТ «Банк Кіпру»МФО 320940, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 24943433) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пауер Дженерейшен»(01115, м. Київ, вул. Цитадельна, 6/8, р/р 26002260200025 в ВАТ «ВіЕйБі Банк»м. Київ, МФО 380537, ідент. код 35195460) 7 400 грн. (сім тисяч чотириста гривень) неповернутої передплати, 102 грн. (сто дві гривні) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 15.02.2010