ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 31/2 10.02.10
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний
комбінат “Запоріжсталь”, м. Запоріжжя
До Державної адміністрації залізничного транспорту “Укрзалізниця”, м. Київ
Про стягнення 25 486, 23 грн.
Суддя Качан Н.І.
Представники:
Від позивача Селезень Г.Ю., Савченко С.Г. -предст. по довір.
Від відповідача Ґудзь В.М. -предст. по довір.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 25 486,23 грн. вартості нестачі вантажу, посилаючись на порушення відповідачем угоди на міжнародне перевезення вантажу за відправкою №45300707 у вагоні №66113143.
Ухвалою Господарського суду м. Києва №05-5-31/28417 від 10.09.2009 р., позовні матеріали повернуті без розгляду на підставі п. 4 ст. 63 ГПК України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2009 р., апеляційні скаргу задоволено, ухвалу Господарського суду м. Києва №№05-5-31/28417 від 10.09.2009 р. скасовано, а матеріали позовної заяви повернуто для розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.09 р. було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 12.01.10 р.
В судовому засіданні 12.01.10 р. було оголошено перерву до 03.02.2010 р., відповідно до ст. 77, 86 ГПК України.
В судовому засіданні 03.02.10 р. було оголошено перерву до 10.02.2010 р., відповідно до ст. 77 ГПК України.
В судовому засіданні 10.02.10 р. оголошено резолютивну частину рішення про відмову у позові.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін , Господарський суд міста Києва, -
Відповідно до залізничної накладної №4530070 про перевезення вантажу у вагоні №66113143, укладеної між позивачем та відповідачем на адресу третьої особи -“Тиссен Групп Феросплав, спол. ср.о.”, позивачем було відвантажено 12 пачок прокату чорних металів загальною масою “брутто” 66590 кг.
На станції Знам'янка Одеської залізниці було здійснене переважування вагону на тензометричних вагах і виявлена нестача вантажу у розмірі 5,79 тн. Про виявлену нестачу на ст. Запоріжжя-Ліве була направлена телеграма №13 від 01.08.2008р.
Під час огляду вагону на станції Cargo Slovakia a.s. при перевірці вантажу у двох пачках була виявлена нестача у розмірі 5,948 тн., зафіксована у комерційному акті №КА14283/2008 від 07.08.2008.
Відповідно до п. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Статтею 113 Статуту залізниць України передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Згідно ст. 114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу.
23.03.2009 позивач направив відповідачу претензію №30/396 про відшкодування збитків за нестачу продукції у розмірі 61 146, 39 грн.
Відповідач надав відповідь на претензію №ЦМ-ЦЖСР-4/09 від 03.08.2009р., в якій повідомив про відмову у задоволенні претензії, посилаючись на те, що вантаж було завантажено без участі залізниці, про що було зазначено вантажовідправником у залізничній накладній №45300707.
Крім того, заперечення відповідача проти задоволення вимог позову ґрунтуються на тому, що згідно п. 1 ст. 23 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, залізниця звільняється від відповідальності за недостачу маси штучного вантажу, завантаженого відправником без участі залізниці, та виданого вантажоодержувачу при повній кількості місць за відсутністю зовнішніх ознак доступу до вантажу.
На станції призначення нестача листів прокату виявлена в двох справних пакетах ,обтягнутих металевою стрічкою без пошкоджень ,що дає підстави погодитися з висновком перевізника ,що на станцію призначення вагон прибув в тому ж стані, який було встановлено на ст. Знаменка . На ст. Знаменка проводилося контрольне зважування вагону ,що посвідчується Актом загальної форми 13952 від 01.08.2008р. та вказує на різницю вантажу в бік зменшення ваги , при цьому 12 пачок мали окантовочні металеві стрічки відправника ,тобто продукція поступила в пачках без доступу до вантажу .
У судовому засіданні досліджувалися докази відправника про дотримання існуючого ГОСТу та технології гарячої прокатки продукції і інструкції про дотримання вимог щодо організації обліку та відправлення за конкретними заявками та відвантаження за спірною відправкою. Оглянуто докази про проведене службове розслідування по факту відвантаження продукції . Проте згадані документальні докази не підтвердили наведені позивачем розрахунки нестачі та доводи про можливу втрату вантажу перевізником .
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, у даному випадку за дорученням відправника здійснити перевезення вантажу .
Враховуючи, що перевізник належних відміток про складання Акту загальної форми в порушення п.8 Правил складання актів та п.4.3 Правил оформлення перевізних документів не проставив ,на претензію відповів посилаючись на §4 ст.23 УМВС .тоді як у судовому засіданні наводив обставини ,які не були відомі позивачу .
У зв'язку з цим, оцінивши надані сторонами у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, та керуючись законом, суд вирішив, що позовні вимоги є недоведеними , необґрунтованими, не підтверджуються наявними у справі доказами та нормами чинного законодавства, а тому не підлягають задоволенню.
Проте згідно ст. 49 ГПК України судові витрати за позовом частково покладаються на відповідача .
Керуючись Статутом залізниць України, ст. 22 ЦК України, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1.У позові відмовити .
2. Судові витрати на ІТЗ покласти на сторони порівну .Стягнути з відповідача на
користь позивача 118 грн .
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя Н. І. Качан