ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 4/64404.02.10
За позовомВідкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»
До Автогосподарства Головного Управління МВС України в м. Києві
Третя особаОболонське Районного Управління ГУ МВС України в м. Києві
Простягнення 25385,58 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача Собко А.В.,Богдан А.М.
від відповідачів Іванченко А.І., Золотух
від третьої особи Іщенко В.І.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача -Автогосподарства ГУ МВС України м. Києва 25 385,58 грн. страхового відшкодування.
Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає обґрунтування позивачем позовних вимог безпідставними та необґрунтованими. Свої заперечення виклав в відзиві на позовну заяву від 19.11.2009р..
Представник третьої особи надав відзив на позовну заяву від 14.01.2010р. в якому спростовує твердження відповідача щодо неправомірних вимог позивача до відповідача про стягнення 25385,58 грн.
Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
21.07.2005 року між Савенко Олегом Анатолійовичем та Відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна", був укладений Договір страхування транспортних засобів № 021.01987.36, предметом якого є страхування автомобіля "Daewoo", державний реєстраційний номер АА 9368 АС.
18.07.2006р. трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "Daewoo", д н АА 9368 АС, під керуванням Савенка Олега Анатолійовича та автомобіля "УАЗ", д/н 1213, що належить Автогосподарству ГУМВС України м.Києва, під керуванням Башинського Олександра Олександровича.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 19.08.2006р. Башинського Олександра Олександровича було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненні у вигляді штрафу.
18 07.2006 року до ВАТ "СК "ПЗУ Україна" звернувся Страхувальник із Заявою про пошкодження транспортного засобу в зв'язку з дорожньо-транспортною подією, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору страхування № 021.01987.36.
19.09.2006 року позивач на підставі Страхового акту № 021.01987.36.L01.01 від 09.09.2006 року та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи зі Звіту № 1088 від 03.08.2006 року з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, враховуючи Наряд-Замовлення № 316 та Акт з визначення вартості неушкоджених складових досліджуваного ДТЗ № 1167 від 15.08.2006 р. здійснив виплату страхового відшкодування на користь Страхувальника, в розмірі 25 385,58 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6340 від 19.09.2006 року
В постанові Оболонського районного суду міста Києва від 19.08.2006р. про притягнення до адміністративної відповідальності, зазначено, що дорожньо-транспортна пригода сталась з вини Башинського Олександра Олександровича, який працює в батальйоні патрульної служби Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:
Згідно зі ст. 993 Цивільного Кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 85/96-ВР від 07.03.1996, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхуваль ник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяль ність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 999, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особа ми за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідаль ності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно з п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відпо відальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, Обов'язковий лі міт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.
Згідно з п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної не безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше ре чове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об' єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа зобов'язана відшкодувати шкоду, що спричинена по вині її працівника при виконанні ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Матеріалами справи доведено, що власником транспортного засобу, яким заподіяно шкоду є Автогосподарство ГУ МВС України м. Києва (відповідач).
Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування збитків в розмірі 25385,58 грн.
Твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву що, оскільки автомобіль марки УАЗ 31519, д/з1213 (згідно з наказом ГУМВС України в м.Києві від 19.05.2005р. №248) закріплено та передано в оперативне управління в Оболонське РУ ГУМВС України в м.Києві, обов'язок по відшкодуванню шкоди повинен бути покладений на Башинського Олесандра Олександровича, не приймається судом до уваги з наступних підстав:
Матеріалами справи підтверджено, що Відповідач передав третій особі транспортний засіб в технічне управління без належного правового оформлення. Жодних документів, які встановлювали б факт передачі Відповідачем на користь Третьої особи в будь-якому обсязі прав на транспортний засіб відповідачем суду не надано.
Натомість зі змісту наказу Головного управління МВС України в м.Києві від 19.05.2005р. №248 вбачається, що саме Відповідачу, в особі в.о. начальника автогосподарства при Головному управлінні майору міліції Єфімчуку С.І., надано повноваження закріпити за Третьою особою автомобіль УАЗ-31519 та використовувати його в штатній групі-оперативно-службові, підгрупі АП (автопатруль). Жодних зобов'язань на Третю особу цим наказом не покладено.
Наказ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві (третьої особи) № 128 від 29.05.2006р. лише стосується закріплення за транспортним засобом Відповідача працівника Третьої особи і ніяких правових наслідків щодо права власності, в будь-яких його обсягах, а також і щодо відповідальності за використання та утримання транспортного засобу, не породжує.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.
В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
04.02.2010р. в судовому засіданні закінчено розгляд справи. Суддя за згодою представників сторін, оголосив тільки вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Автогосподарства Головного Управління МВС України м. Києва (01103, м. Київ, вул.. Залізничне шосе, 9, код ЄДРПОУ 08805513) на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(04053, м. Київ, вул.. Артема, 40, код ЄДРПОУ 20782312) 25 385 (двадцять п'ять тисяч триста вісімдесят п'ять) грн.. 58 коп. сума страхового відшкодування, 253 (двісті п'ятдесят три) грн.. 85 коп. державного мита та 315 (триста п'ятнадцять) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його підписання.
Суддя І.І.Борисенко
Рішення підписано: 10.02.2010р.