Справа № 2-а-159\10
20 січня 2010 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі головуючого - судді Пивоварової Ю.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, вказавши, що він за своїм соціальним статусом відноситься до категорії громадян, які є «дітьми війни», та має право згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на доплату до пенсії щомісячно у розмірі 30% від розмірі мінімальної пенсії за віком. Право на вказану доплату підтверджено Рішеннями Конституційного суду України від 09.07.07 року та від 22.05.08 року. Оскільки УПФУ Пролетарського району м. Донецька відмовляє йому у виплаті вказаних надбавок, просив суд визнати такі дії відповідача неправомірними та зобов'язати його провести нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року та на майбутнє.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, а також розглянути справу у порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надавши до суду письмову заяву з проханням розглядати справу у її відсутність та заперечення проти позову, згідно яких позов не визнали у зв'язку з тим, що згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 та 2008 роки» видатки на підвищення пільг дітям війни не передбачено, навіть після прийняття Рішення Конституційного Суду України від 09.07.07 року та від 22.05.08 року. Крім того, ст.. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування забороняє використання коштів Пенсійного Фонду України на цілі, не передбачені цим Законом. Зазначивши при цьому, що позивачем пропущено строк на звернення до суду.
Суд, з'ясувавши позицію позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 відноситься до соціальної групи «Діти війни», що підтверджується копією посвідчення (а. с. 5) із відповідною відміткою та користується правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 10.11.2009 року за позовом ОСОБА_1 до УПФУ Пролетарського району м. Донецька «про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії» було частково задоволено позов за період з 17.10.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року (а.с. 9-10).
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії ” від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих хто відноситься до основних соціальних демографічних груп населення встановлено у розмірі, що діяли у грудні 2008 року. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами КМ України. Цим Законом будь-яких змін до Закону України до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не внесено, та дія цієї статті не зупинена. А тому відповідач повинен проводити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та з наступними змінами його розміру.
Відповідно до п. 8 Постанови КМ України від 28.05.2008 року № 30 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 грн.
Таким чином підвищення дітям війни виплачується органом Пенсійного фонду відповідно до зазначеної постанови, а не Закону, внаслідок чого, суд вважає за необхідне визнати бездіяльність відповідача неправомірною в порушення прав на отримання підвищення розміру пенсії за 2009 рік відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов'язати його нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни з 01.01.2009 року.
Щодо позовних вимог в частині здійснювати нарахування та виплату доплати до пенсії у майбутньому, враховуючи ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» суд відмовляє в їх задоволення з наступних підстав.
Так, згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, в межах Кодексу адміністративного судочинства захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого, зобов'язання відповідача в подальшому здійснювати нарахування підвищення до пенсії дитині війни є безпідставними, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без наявності спірних правовідносин, які можуть бути в подальшому припинені або змінені в сторону зменшення шляхом внесення змін до закону.
Крім того, відповідно до ст. 94 КАС України, з Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському районі м. Донецька за рахунок державного бюджету необхідне стягнути на користь позивача суму судового збору у розмірі 3 гривні 40 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 46, 152 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік», рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.07 року № 6-рп та від 22.05.08 року № 10-рп, ст.9, 10, 11, 22, 69, 94, 158-163, 186 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському районі м. Донецька в частині ненарахування щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2009 року до 31 грудня 2009 року відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському районі м. Донецька провести нарахування щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2009 року до 31 грудня 2009 року відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням фактично здійснених виплат.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському районі м. Донецька за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3.40 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя