Справа № 2-а-14\10
08 лютого 2010 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі головуючого - судді Пивоварової Ю.О., при секретарі Карабанові Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної автомобільної інспекції Головного Управління МВС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними,-
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, зазначивши, що 21.11.2008 року він керував автомобілем НОМЕР_1 та його було зупинено працівником ДАІ ОСОБА_2 , яким було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесена постанова за ст.. 122 ч.2 КУпАП з приводу проїзду перехрестя на жовтий сигнал світлофору. Інспектор ДПІ взяв на перевірку його документи (посвідчення водія та реєстраційне посвідчення на транспортний засіб) та не повертав близько 40 хвилин, не дивлячись на його неодноразові прохання повернути документи та складати протокол та постанову у його відсутність. Незаконно утримуючи його документи, інспектор ДПС вимусив його підписати протокол та постанову про адміністративне правопорушення, після чого повернув документи. Вважає, що такі дії інспектора ДПС ОСОБА_2 порушують його права , передбачені ст.. 33, 41 Конституції України, оскільки він не міг на власний розсуд користуватись автомобілем та рухатись у бажаному напрямку без документів, тому просив визнати дії інспектора ДПС ОСОБА_2 з приводу утримання його документів на автомобіль без законних підстав неправомірними та стягнути поштові витрати у загальному розмірі 4.7 грн., витрачені на направлення скарг до різних інстанцій з приводу порушення його прав.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 за його представник за усною заявою ОСОБА_4 уточнили позовні вимоги та просили суд, крім того, визнати дії УДАІ ГУ МВД України у Днепропетровській області, пов»язані із дачею невмотивованої відповіді на його звернення з приводу порушення його прав та без роз»яснення порядку оскарження неправомірними.
Представник відповідача - Головного Управління МВС України в Дніпропетровській області - у судове засідання не з»явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з»явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 21 листопада 2008 року ОСОБА_1 було зупинено інспектором ДПС ВДАІ М. Павлоград ОСОБА_2 у зв»язку із порушенням водієм Правил дорожнього руху України під час керування транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_1. Водій ОСОБА_1 на вимогу інспектора ДПС передав для перевірки посвідчення водія та реєстраційне посвідчення на транспортний засіб, що не оспорював позивач у судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи, інспектором ДПС ОСОБА_2 було складено протокол № 812663 про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст.. 122 ч.2 КУпАП у зв»язку із порушенням останнім п. 8.7.3.»г» Правил дорожнього руху України (а.с.3).
Відповідно до ст.. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою. Протокол про адміністративне правопорушення у разі його оформлення складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. При цьому ст.. 255 КУпАП передбачено право інспекторі ДПС складати протоколи за ст.. 122 ч.2 КУпАП.
Відповідно до ст.. 16 Закону України «Про дорожній рух України» водій зобов»язаний мати при собі та на вимогу працівника міліції передавати для перевірки посвідчення, реєстраційні та інші документи, що підтверджують право на керування транспортним засобом.
Згідно п. 21 ст. 11 Закону України «Про міліцію» міліції для виконання покладених на неї обов»язків надається право, в тому числі: зупиняти транспортні засоби в разі порушення правил дорожнього руху, оглядати транспортні засоби і перевіряти у водіїв документи на право користування і керування ними.
Аналогічні обов»язки працівників ДПС містить і п. 7.5. Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.11.2006 року № 1111 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин).
З аналізу наведених вище норм права вбачається, що інспектор ДПС має право зупинити транспортний засіб та перевіряти у водіїв документи на право користування і керування ними. При цього жодного обмеження щодо часу або терміну такої перевірки діючим законодавством не встановлено.
Доводи позивача та його представника в частині того, що інспектор ДПС умисно утримував посвідчення водія для того, що вимусити ОСОБА_1 підписати протокол та постанову про адміністративне правопорушення, суд вважає необгрунтованими, оскільки ст.. 254 КУпАП передбачено, що копія протоколу про адміністративне правопорушення вручається під розписку правопорушнику. Тому суд вважає, що дії інспектора ДПС ОСОБА_5, спрямовані на вручення копії протоколу ОСОБА_1, вчинені ним на виконання вимог ст.. 254 КупАП та не суперечать чинному законодавству.
Як вбачається з вимог ст.. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Тому доводи позивача та його представника з приводу того, що інспектор ДПС не мав права вимагати присутності водія під час складання постанови про адміністративне правопорушення суперечать вимогам діючого законодавства, а саме: ст. 268 КУпАП.
Крім того, як вбачається з матеріалів адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС УДАІ м. Днепропетровська ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, оглянутої у судовому засіданні, 12.02.2009 року винесено рішення Пролетарського районного суду м. Донецька, згідно якого дії інспектора дорожньо-патрульної служби відділу ДАІ для обслуговування адміністративної території м. Павлоград УДАІ ГУМВС України у Днепропетровській області ОСОБА_2 по винесенню постанови № 812663 від 21.11.2008 року щодо ОСОБА_1 визнано незаконними, а постанова № 812663 від 21.11.2008 року по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст.. 122 ч.2 КУпАП скасована, що підтверджується копією відповідної постанови.
Таким чином, оцінюючи наведені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 немає, оскільки інспектор ДПС ОСОБА_2 діяв у межах наданих йому повноважень Законами України «Про міліцію», «Про дорожній рух» та права ОСОБА_1 щодо утримання його посвідчення водія на протязі 40 хвилин порушені не були.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій Державної автомобільної інспекції Головного Управління МВС України в Дніпропетровській області в частині наданні невмотивованої відповіді на його скарги та звернення, а також нероз»яснення порядку оскарження наданої відповіді, суд виходить з того, що порядок розгляду звернень громадян передбачений ст.. 15 Закону України «Про звернення громадян», згідно ч.4 якої рішення про відмову у задоволенні вимог, викладених у заяві, доводиться до відома громадянина у письмовій формі з посиланням на закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз»ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 27.11.2008 року надіслав скаргу начальнику УДАІ УМВС В Днепропетровській області з приводу незаконного утримання його документів інспектором ДПС ОСОБА_2, а 13.12.2008 року отримав відповідь про те, що його скарга розглянута, однак викладені у скарзі факти не знайшли свого підтвердження. При цьому у відповіді міститься посилання на Правила дорожнього руху України та норми Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.5,8). Тобто підстав вважати цю відповідь невмотивованою немає.
13.02.2009 року ОСОБА_1 надіслав другу скаргу на адресу Департамента ДАІ МВС України та 17.03.2009 року отримав відповідь від ДАІ ГУ МВС України в Днепропетровській області з приводу зазначених у скарзі фактів із роз»яснення вимог діючого законодавства (а.с.7,9).
Дійсно, зазначені вище відповіді на звернення ОСОБА_1 не містять у своєму тексті роз»яснення порядку оскарження прийнятого рішення, однак, враховуючи той факт, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 21.11.2008 року скасована рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 12.02.2009 року, тобто ОСОБА_1 поновлено у його правах. Крім того, отримавши відповідь від ДАІ ГУ МВС України у Днепропетровській області від 13.12.2008 року про відмову у задоволенні його вимог, 13.02.2009 року він скористався своїм правом звернутись з аналогічного питання до організації вищого рівня, а 29.09.2009 року ОСОБА_1 скористався своїм правом звернутися до суду з позовною заявою про визнання дій інспектора ДПС неправомірними.
Таким чином, оцінюючи наведене, керуючись принципом розумності на справедливості, суд вважає, що право ОСОБА_1 на оскарження дій посадових осіб та відстоювання своїх прав та законних інтересів, передбачене Законом України «Про звернення громадян» порушено не було, ніякої шкоди його законним правам та інтересам з боку посадових осіб Державної автомобільної інспекції Головного Управління МВС України в Дніпропетровській області завдано не було, тому підстав для задоволення його позовних вимог в цій частині також не має.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача повністю, підстав для стягнення будь-яких витрат також не вбачається.
На підставі викладеного, Закону України «Про міліцію», Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про звернення громадян», керуючись ст. 9, 10, 11, 69, 158-163, 186 Кодексу Адміністративного Судочинства України,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної автомобільної інспекції Головного Управління МВС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя