ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 23/5902.02.10
Справа №23/59 02.02.2010
За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Енерговентиляція"
довідкритого акціонерного товариства "Київський санітарно-технічний завод"
простягнення 31 370,81 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:представник Пономарева К.М. (довіреність №3/02 від 02.02.2010 року)
від відповідача:не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерговентиляція" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Київський санітарно-технічний завод" заборгованості за поставлений товар у сумі 31 370,871 грн. (у тому числі 23 722,58 грн. основної заборгованості, 3 055,38 грн. пені та 3 876,19 грн. інфляційних втрат). Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином розраховується за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2009 року порушено провадження у справі № 23/59 та призначено її розгляд на 02.02.2010 року.
Перед початком розгляду справи по суті представнику Позивача було роз'яснено його права та обов'язки у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України.
Представник Позивача у судовому засіданні підтримав викладені у позовній заяві вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник Відповідача у судове засідання не з'явився вимоги ухвал суду не виконав.
Ухвала про порушення провадження у справі відправлена за поштовою адресою, вказаною у позовній заяві, яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців. Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.
Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні 02.02.2010 року за згодою представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
Позивачем протягом 2008 року було поставлено, а Відповідачем прийнято матеріали на загальну суму 37 029,07 грн., що підтверджується видатковими накладними №Рн-3007-2 від 30.07.2008 року на суму 5 882,59 грн. (довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯПБ №657315 від 30.07.2008 року); №РН-1908-1 від 19.08.2008 року на суму 6 306,48 грн. (довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯПБ №657362 від 18.08.2008 року); №РН-1206-3 від 12.06.2008 року на суму 11 340,00 грн. (довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯПБ №657196 від 12.06.2008 року); №РН-0605-1 від 06.05.2008 року на суму 5 100,00 грн. (довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯОК №805414 від 06.05.2008 року); №РН-1908-4 від 19.08.2008 року на суму 8 400,00 грн. (довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯПБ №657367 від 19.08.2008 року), копії яких залучені до матеріалів справи (оригінали оглянуті у судовому засіданні).
Частинами 1 та 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до пункту 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.
Таким чином, між сторонами фактично було укладено у спрощений спосіб договір поставки матеріалів, а відтак - виникли відносини, які підпадають під правове регулювання параграфу 1 глави 30 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона (постачальник) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджено прийняття Відповідачем від Позивача матеріалів вартістю 37 029,07 грн.
Відповідачем було здійснено лише часткову оплату отриманої продукції у сумі 13 306,48 грн., що підтверджується банківськими виписками з поточного рахунку Позивача.
28 серпня 2009 року Позивачем надіслано на адресу Відповідача претензію №03/08 про погашення заборгованості у сумі 24 722,58 гривень, яка (відповідно до відмітки поштової служби на повідомленні) була вручена Відповідачу 02.09.2009 року.
Відповідь на претензію Відповідач не направив, проте 09.09.2009 року перерахував на банківський рахунок Позивача 1 000,00 гривень.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Виходячи з наведеного, суд встановлює, що позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 23 722,58 грн. підлягають задоволенню.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.
Статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визначено грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України неустойка є видом забезпечення виконання зобов'язання. Правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі, недодержання сторонами якої має прямим правовим наслідком нікчемність такого правочину.
Оскільки законом чи письмовою угодою сторін не встановлено розмір та порядок нарахування неустойки у випадку порушення господарських зобов'язань позовна вимога про стягнення з Відповідача пені у розмірі 3 055,38 гривень є безпідставною і не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Таким чином, Позивач має право на відшкодування інфляційних втрат за рахунок Відповідача, але з врахуванням положень частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України відповідна позовна вимога підлягає частковому задоволенню у сумі 404,99 гривень за вересень 2009 року та жовтень 2009 року, оскільки вимогу про сплату боргу Відповідачем отримано 02.09.2009 року і прострочення виконання грошового зобов'язання фактично настало через сім днів від цієї дати.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Київський санітарно-технічний завод" (03148, м. Київ, вул. С.Сосніних, 7, ідентифікаційний код 01412450) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енерговентиляція" (02100, м. Київ, Дарницький бульвар, 12, ідентифікаційний код 19136446) 23 722,58 грн. (двадцять три тисячі сімсот двадцять дві гривні 58 копійок) основного боргу; 404,99 грн. (чотириста чотири гривні 99 копійок) інфляційних втрат; 241,27 грн. (двісті сорок одну гривню 27 копійок) державного мита та 181,62 грн. (сто вісімдесят одну гривню 62 копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Дата підписання рішення: 08.02.2010 року.