ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 11/51312.02.10
За позовомКомунального підприємства «Київжитлоспецексплутація»
до
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача
про 1) Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації
2) Шевченківської районної у місті Києві ради
1) Київська міська рада
2) Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
спонукання до вчинення дій
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивача:
від відповідачів:
від третіх осіб:Жидейкіна Н.Д. - представник
1) Головіна О.Д. - представник
2) Синявська О.В.- представник
1) Дорошенко О.С. - представник
2) Нечипорчук Н.О. - представник
Рішення прийнято 12.02.2010, оскільки 09.02.2010 у судовому засіданні оголошувалася перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить Шевченківську районну у місті Києві державну адміністрацію передати Комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація" нерухоме майно -нежилий будинок загальною площею 280,9 кв.м., що розташований за адресою вул. Мельникова, 20.
В обґрунтування позовних вимог Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" посилається на рішення Київської міської ради від 27.11.2008 № 653/653, яким спірний нежилий будинок віднесений до комунальної власності територіальної громади міста Києва, а наказом Головного управління комунальної власності міста Києва від 26.01.2009 № 14 закріплений за Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" на праві повного господарського відання.
Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація проти позову заперечує та зазначає, що спірний нежилий будинок з 1992 року належить до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району міста Києва, а згідно ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” вилучення майна із комунальної власності громади району і його передача у комунальну власність громади міста можлива тільки за згодою ради району, яка в даному випадку відсутня. Відповідач-1 також зазначає, що ним не порушено прав позивача, оскільки він не наділений жодними повноваженнями щодо володіння, користування та розпорядження спірним майном.
Шевченківська районна у місті Києві рада також проти позову заперечує та вказує, що вилучення спірного майна із комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва і передача його у комунальну власність громади м. Києва можлива лише за згодою (оформленою відповідним рішенням) Шевченківської районної у м. Києві ради. На даний час Шевченківською районною у м. Києві радою таке рішення не приймалось. Крім того, рішенням постановою Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 2а-957/07, було встановлено, що нежилий будинок розташований за адресою вул. Мельникова, 20 належить до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району міста Києва.
Київська міська рада в своїх поясненнях позовні вимоги підтримує повністю та вказує, що Київська міська рада, відповідно до норм чинного законодавства, прийняла рішення про включення спірного нежилого будинку до комунальної власності міста Києва, проте Шевченківська районна у місті державна адміністрації, направлені на її адресу акти приймання -передачі, не підписала.
Представник Головного управління комунальної власності міста Києва у судовому засіданні позов підтримав.
Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд
На виконання Постанови Верховної Ради УРСР від 08.12.1990 "Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування" та Постанови Верховної Ради УРСР від 26.03.1991 "Про введення в дію Закону України "Про власність", відповідно до ст. 7 Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і районне самоврядування", Постановою Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" визначено, що розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів; затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності) та встановлено, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю і зобов'язано міністерства і відомства України, органи, уповноважені управляти державним майном, здійснити до 01.01.1992 передачу державного майна, яке перебуває у їх віданні, до комунальної власності згідно з переліком.
На виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів прийнято рішення № 26 від 13.01.1992 "Про формування комунального майна міста та районів", пунктами 1-3 якого затверджено перелік комунального майна, яке перебуває у власності міста (додаток № 1) та переданого до комунальної власності районів (додатки №№ 2-15).
Нежилий будинок по вул. Мельникова, 20 був переданий у власність територіальної громади Шевченківського району м. Києва відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 13.01.1992 № 26 "Про формування комунального майна міста та районів" (належним чином засвідчені копії рішення № 26 та додатків містяться в матеріалах справи). Даний факт не заперечується жодною із сторін спору.
Внаслідок адміністративно-територіальної реформи в 2001 році Старокиївський, Шевченківський та Радянський райони були об'єднані в Шевченківський район. Рішенням Київської міської ради від 06.09.2001 № 3/1437 "Про районні у місті Києві ради" та розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 01.08.2001 № 1625 "Про утворення районних у місті Києві державних адміністрацій" були створені Шевченківська районна у м. Києві рада та Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація.
Рішенням Київської міської ради від 06.09.2001 № 3/1437 "Про районні у місті Києві ради" було утворено Шевченківську районну у м. Києві раду на базі Радянської. Старокиївської та Шевченківської районних у м. Києві рад, що були реорганізовані відповідно до законодавства України та адміністративно-територіального устрою, затвердженого рішенням Київради від 27.04.2001 № 280/1257.
Шевченківською районною у м. Києві радою прийнято рішення від 04.10.2001 № 21 "Про правонаступництво новоутвореної Шевченківської районної у м. Києві ради", яким новоутворену Шевченківську районну у м. Києві раду визначено правонаступником прав і обов'язків реорганізованих Старокиївської, Шевченківської та Радянської районних у м. Києві рад в частині майна, яке знаходиться на території, віднесеній до Шевченківського району м. Києва, також майна, яке раніше належало до комунальної власності Старокиївського, Радянського, Шевченківського районів м. Києва, та майна, яке буде передане відповідно до нового адміністративно-територіального устрою новоутвореній Шевченківській районній у м. Києві раді.
Станом на момент розгляду справи вказане рішення не оскаржувалось та є чинним.
Проте, Київська міська рада своїми рішеннями від 15.03.2007 № 267/928 "Про внесення змін до рішення Київради від 27.12.2001 № 208-1642 з питань формування комунальної власності міста Києва", від 27.11.2008 № 653/653 "Про внесення змін до рішення Київради від 29.11.2001 № 151/1585 та до рішення Київради від 27.12.2001 № 208/1642 з питань формування комунальної власності міста Києва" віднесла спірне майно -нежилий будинок № 20 по вул. Мельникова у місті Києві до об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва.
Відповідно до рішення Київської міської ради від 27.11.2008 № 653/653 Головним управлінням комунальної власності міста Києва прийнято наказ від 26.01.2009 № 14, яким закріплено на праві господарського відання за Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" нежилий будинок на вул. Мельникова, 20 площею 280,9 кв.м.
Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" листом від 26.02.2009 № 155/1/16-899 звернулось до Шевченківської районної у місті Києві ради з проханням надати відповідні доручення щодо оформлення актів приймання -передачі будинку № 20 по вул. Мельникова, 20 на баланс Комунальному підприємству.
Шевченківська районна у місті Києві ради акти приймання -передачі нежилого будинку № 20 по вул. Мельникова у місті Києві не підписала, вказаний будинок до комунальної власності міста Києва не передала.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 2а-957/07 від 20.07.2007, яка на даний час набрала законної сили, вищезазначене рішення Київської міської ради від 15.03.2007 № 267/928 було визнано нечинним в частині внесення нежитлового приміщення площею 280,9 кв. м, розташованого в будинку за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 20 до комунальної власності м. Києва.
Скасовуючи рішення Київської міської ради від 15.03.2007 № 267/928 в частині внесення нежитлового приміщення до комунальної власності м. Києва Шевченківським районним судом міста Києва у постанові від 20.07.2007 у справі № 2а-957/07 було встановлено, що спірний нежитловий будинок за адресою м. Київ, вул. Мельникова, 20 знаходиться у комунальній власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва, як окремого суб'єкта права комунальної власності.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.
За таких обставин, оскільки, на момент розгляду даної справи вступило в законну силу та діє постанова Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 2а-957/07 від 20.07.2007, то встановлені нею факти мають обов'язкову силу для даної справи.
Рішення Київської міської ради від 27.11.2008 № 653/653, на даний час, є чинним, що сторонами не заперечується.
Проте, відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
За таких обставин, вирішуючи даний спір, суд вважає, що рішення Київської міської ради від 27.11.2008 № 653/653, яким спірне майно, а саме нежилий будинок №20 по вул. Мельника у місті Києві, передано до комунальної власності міста Києва, не відповідає законодавству України з огляду на наступне.
Статтями 6 та 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста, у містах з районним поділом територіальні громади районів у містах діють як суб'єкти права власності. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Згідно з п. 30 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції ради належить прийняття рішення щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.
Відповідно до п. 31 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях ради вирішуються питання щодо прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.
Статтею 41 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що районні у містах ради (у разі їх створення) та їх виконавчі органи відповідно до Конституції та законів України здійснюють управління рухомим і нерухомим майном та іншими об'єктами, що належать до комунальної власності територіальних громад районів у містах, формують, затверджують, виконують відповідні бюджети та контролюють їх виконання, а також здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, в обсягах і межах, що визначаються міськими радами.
Обсяг і межі повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів визначаються відповідними міськими радами за узгодженням з районними у містах радами з урахуванням загальноміських інтересів та колективних потреб територіальних громад районів у містах.
Визначений міськими радами обсяг повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів не може змінюватися міською радою без згоди відповідної районної у місті ради протягом даного скликання.
Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Частиною 6 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" чітко встановлено, що доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.
Згідно з ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Частиною 4 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що міські ради мають право здійснювати управління майном і фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, лише якщо таке рішення приймається на місцевих референдумах відповідних районних у містах громад. У разі якщо територіальна громада району в місті внаслідок референдуму не прийме рішення про передачу права управління майном та фінансами відповідній міській раді, а територіальна громада міста або міська рада не прийняла рішення про створення органів місцевого самоврядування районів у місті, тільки тоді міська рада здійснює управління майном та фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, та несе відповідальність перед громадою відповідного району у місті.
Згідно з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про столицю України -місто-герой Київ" Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація є виконавчим органом Шевченківської районної у м. Києві ради, а тому на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підзвітна та підконтрольна раді.
Необхідною умовою передачі нерухомого майна із комунальної власності територіальної громади Шевченківського району до комунальної власності територіальної громади м. Києва є відповідне рішення районної у м. Києві ради про надання згоди на таку передачу.
Отже, межі повноважень (компетенція) виконавчого органу ради у сфері управління комунальною власністю визначаються відповідною радою. Таким чином, повноваження районної у місті Києві державної адміністрації щодо погодження передачі майна із комунальної власності територіальної громади району міста Києва у комунальну власність територіальної громади міста має визначатись відповідною районною у м. Києві радою.
Повноваження щодо управління майном, яке належить територіальній громаді Шевченківського району, не делеговані іншому органу і здійснюються безпосередньо радою. Рішення щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності Шевченківського району приймаються в установленому законом порядку на пленарних засіданнях (сесіях) депутатів Шевченківської районної у м. Києві ради.
Таким чином, вилучення спірного майна із комунальної власності територіальної громади Шевченківського району і його передача у комунальну власність громади міста Києва можлива лише за згодою Шевченківської районної у м. Києві ради.
Як свідчать матеріали справи та пояснення сторін, на момент розгляду справи Шевченківською районною у м. Києві радою рішення щодо передачі спірного майна із комунальної власності територіальної громади району і його передача у комунальну власність громади міста Києва не приймалось.
Шевченківській районній у місті Києві державній адміністрації у встановленому порядку не делеговані повноваження Шевченківською районною у місті Києві радою щодо самостійного управління комунальною власністю територіальної громади району, що підтверджується поясненнями сторін.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
До комунальної власності територіальної громади міста Києва спірне майно у встановленому порядку не передавалось.
Рішення Шевченківської районної у місті Києві ради, пов'язані зі спірним майном, не оскаржувались у встановленому порядку та є чинними.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що під час адміністративно-територіальної реформи спірні об'єкти нерухомого майна передавались ліквідаційними комісіями районів м. Києва Головному управлінню з питань майна Київської міської державної адміністрації та міській комісії з питань ліквідації, а також утворення органів виконавчої влади районів.
Як свідчать матеріали справи спірний об'єкт, а саме нежилий будинок № 20 по вул. Мельникова у місті Києві залишився в комунальній власності Шевченківського району міста Києва.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що власником нежилого будинку загальною площею 280,9 кв. м, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 20 є територіальна громада Шевченківського району м. Києва.
Аналогічна позиція наведена і у рішенні Господарського суду міста Києва від 14.10.2008 у справі №30/8 за позовом КП «Київжитлоспецексплуатація»до Шевченківської районної у місті Києві ради про зобов'язання передати нерухоме майно, а саме нежитловий будинок загальною площею 280,9 кв. м, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 20.
Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Право господарського відання надає певну сукупність прав і обов'язків, які дають змогу здійснювати функції власника. При цьому власником майна залишається держава, або відповідна територіальна громада.
Аналогічні принципи передбачені ст. 327 Цивільного кодексу України зі змісту якої випливає, що визначальні принципи управління майном, що є в комунальній власності, полягає в тому, що правомочності власника здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
В матеріалах справи відсутнє та відповідно до пояснень відповідачів, Шевченківська районна у місті Києві рада не приймала рішення про передачу позивачу права господарського відання нежилого будинку № 20 по вул. Мельникова у місті Києві.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою в позові судові витрати покладаються на позивача відповідно до положень ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Ю.М. Смирнова