ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 39/208.02.10
За позовом Плесецької сільської ради
до 1) Державного підприємства "Київський науково-дослідний та проектний
інститут землеустрою"
2) Васильківської районної державної адміністрації Київської області
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Гумега О.В.
Представники :
Від позивача: Мішенін І. С.
Від відповідача 1: Кононов В. В.
Від відповідача 2: Лопатюк К. Ю.
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про зобов'язання Державного підприємства "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (відповідач 1) подати на затвердження до Васильківської районної державної адміністрації проекти землеустрою, щодо припинення права постійного користування земельними ділянками Державного підприємства «Київське лісове господарство», переведення їх до категорії земель житлової та громадської забудови та передачі їх до земель запасу Плесецької сільської ради та про зобов'язання Васильківської районної державної адміністрації Київської області (відповідач 2) затвердити проекти землеустрою, розроблені відповідно до розпоряджень № 680-692, № 694-698, № 707, № 711, № 712, № 723, №726, № 732-734, № 739, № 724-744 від 14 вересня 2007 року, щодо припинення права постійного користування земельними ділянками Державного підприємства «Київське лісове господарство»та переведення їх до категорії земель житлової та громадської забудови та передачі до земель запасу в межах села Плесецьке Васильківського району, Київської області.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачі порушують права позивача та діють всупереч чинному законодавству.
Ухвалою суду від 21.12.2009 р. порушено провадження у справі № 39/2 та призначено справу до розгляду на 25.01.2010 р. о 12:20 год.
Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 21.12.2009 р. не виконав.
Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 21.12.2009 р. не виконав.
Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 21.12.2009 р. не виконав.
Ухвалою суду від 25.01.2010 року розгляд справи відкладено на 08.02.2010 року о 12:20.
В судовому засіданні, призначеному на 08.02.2010 року позивач позовні вимоги підтримав повністю та надав суду додаткові докази у справі.
Відповідач 1 відзив на позовну заяву не надав. В судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Відповідач 2 надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що при вирішенні спору покладається на думку суду.
На підставі ст. 75 ГПК України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні, призначеному на 08.02.2010 року, за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
14 вересня 2007 року Васильківською районною державною адміністрацією (відповідач 2) Плесецькій сільській раді (позивач) надано дозволи на виготовлення проектів землеустрою, щодо відведення (вилучення) земельних ділянок Васильківського лісництва Державного підприємства «Київське лісове господарство», передачі їх до земель запасу на території Плесецької сільської ради в межах населеного пункту села Плесецьке, шляхом прийняття відповідних розпоряджень за № №680, 681, 682, 683, 684, 685, 686, 687, 688, 689, 690, 691, 692, 694, 695,696, 697, 698, 701, 707, 711, 712, 723, 726, 732, 733, 734, 739, 742, 743, 744.
Відповідно до п. 2 зазначених розпоряджень, виготовлення проекту щодо відведення земельної ділянки необхідно замовити в землевпорядній організації, яка має відповідний дозвіл (ліцензію) на виконання цих видів робіт. Та зазначено, що проект землеустрою необхідно погодити із органом по земельних ресурсах, органом архітектури, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічним органом, органом охорони культурної спадщини. Пунктом 3 зазначених розпоряджень встановлено, що після відповідного погодження і висновку державної експертизи землевпорядної організації проект землеустрою необхідно представити на розгляд і затвердження Васильківській районній державній адміністрації.
15.10.2007 року між позивачем та відповідачем 1 укладено договір № 8603 на створення (передачу) технічної продукції, відповідно до умов якого позивач доручає, а відповідач 1 бере на себе зобов'язання по розробці проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою та передачі її до земель запасу.
Відповідно до ст.1.2. цього договору сторони погодили строк виконання робіт, а саме: 15 жовтня 2007 року - початок робіт, закінчення робіт - в місячний термін після прийняття відповідного рішення по технічній документації.
24.10.2007 року Головне управління земельних ресурсів у Васильківському районі надало висновок про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою Державного підприємства «Київське лісове господарство»та передачі її до земель запасу в межах с. Плесецьке Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області.
12.11.2007 року Відділ містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Васильківської районної державної адміністрації надав висновок про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою Державного підприємства «Київське лісове господарство»та передачі її до земель запасу в межах с. Плесецьке Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області.
13.11.2007 року Васильківська районна санітарно-епідеміологічна станція надала висновок про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою Державного підприємства «Київське лісове господарство»та передачі її до земель запасу в межах с. Плесецьке Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області.
03.12.2007 року Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області надало висновок про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою Державного підприємства «Київське лісове господарство»та передачі її до земель запасу в межах с. Плесецьке Плесецької сільської ради Васильківського району.
27.11.2007 року Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації надало висновок про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою Державного підприємства «Київське лісове господарство»та передачі її до земель запасу в межах с. Плесецьке Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області.
21.12.2007 року Державне підприємство «Київське лісове господарство»надало висновок про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою Державного підприємства «Київське лісове господарство»та передачі її до земель запасу в межах с. Плесецьке Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області.
21.12.2007 року Київське обласне управляння лісового та мисливського господарства надало висновок про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою Державного підприємства «Київське лісове господарство»та передачі її до земель запасу в межах с. Плесецьке Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області.
Головним управлінням земельних ресурсів у Київській області підготовлені висновки державної експертизи землевпорядної документації: від 27.02.2008 року №№ 7-420е, 7-423е, 7-436е; від 25.02.2008 року № 7-444е, № 7-445е, № 7-448е; від 21.02.2008 року № 7-451е, 7-443е; від 20.02.2008 року № 7-435е, № 7-459е, № 7-429е, №7-422е, № 7-438е, № 7-421е, № 7-433е, № 7-426е; від 19.02.2008 року № 7-455е, 7-430е, №7-428е, № 7-427е, № 7-431е; від 30.01.2008 року № 7-432е; від 09.04.2008 року № 7-460е, № 7-434е; від 26.02.2008 року № 7-419е, № 7-437е, № 7-425е, 7-424е, № 7-470е, № 7-457е; від 22.02.2008 року № 7-452е. В пунктах 11 зазначених висновків вказано, що подані на державну експертизу проекти землеустрою щодо припинення права постійного користування земельними ділянками Державного підприємства «Київське лісове господарство», переведення їх до категорії земель житлової та громадської забудови та передача земельних ділянок до земель запасу в межах с. Плесецьке Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області відповідають вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюються позитивно.
Зібрані у справі докази свідчать, що замовником державної експертизи та розробником землевпорядної документації є Державне підприємство «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»(відповідач 1).
Листом від 03.07.2009 року Державне підприємство «Київське лісове господарство» повідомило позивача, що сума відшкодування збитків за вилучення лісових земельних ділянок складає 832638,95 грн., відповідно до статей 156, 157 Земельного кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 року «Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам».
Відповідно до ст. 207 Земельного кодексу України, втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.
Листом від 24.06.2009 року № 791/04 відповідач 1 повідомив позивача про те, що ним було направлено до Васильківської районної державної адміністрації проектну документацію із землеустрою щодо припинення права постійного користування земельними ділянками Державного підприємства «Київське лісове господарство», переведення її до категорії земель житлової та громадської забудови та передача земельної ділянки до земель запасу в межах с. Плесецьке Васильківського району Київської області, однак вказані проекти землеустрою не затверджені.
Як було встановлено в ході розгляду справи, між позивачем та відповідачем 1 - 15.10.2007 року укладено договір № 8603 на створення (передачу) технічної продукції, відповідно до умов якого позивач доручає, а відповідач бере на себе зобов'язання по розробці проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою та передачі її до земель запасу.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 677, відповідно до ст. 50 Закону України "Про землеустрій" затверджено Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку, проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі, зокрема, рішення районної держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок. Проект відведення земельної ділянки розробляється на основі завдання, затвердженого замовником, що є невід'ємною частиною договору на проведення відповідних робіт (п. 6 Положення).
Відповідно до п. 7 цього Положення, виконавець у встановлений договором строк розробляє проект землеустрою, який включає текстові та графічні матеріали, обов'язкові положення, встановлені завданням на розроблення проекту, інші дані, необхідні для вирішення питання щодо відведення земельної ділянки.
Вимоги до складу, змісту та оформлення проекту відведення земельної ділянки встановлюються нормативно-технічною документацією із землеустрою (п. 7 Положення).
Згідно з п. 9 Положення, проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.
Погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства (п. 10 Положення).
Пунктом 11 зазначеного положення передбачено, що після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.
Наведене свідчить, що розроблені проекти землеустрою після отримання позитивного висновку державної експертизи повинні бути подані на затвердження до Васильківської районної державної адміністрації.
Згідно із ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 252 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі -ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 598 ЦК України встановлені підстави припинення зобов'язання, так зобов'язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Як зазначалося, відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України, відповідач 1 повинен виконувати зобов'язання належним чином відповідно до умов договору, які є обов'язковим для виконання сторонами та вимог ЦК України.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов.
Зібрані у справі докази свідчать,що відповідачем 1 була направлена до Васильківської районної державної адміністрації проектна документація із землеустрою щодо припинення права постійного користування земельними ділянками Державного підприємства «Київське лісове господарство», переведення її до категорії земель житлової та громадської забудови та передача земельної ділянки до земель запасу в межах с. Плесецьке Васильківського району Київської області, однак вказані проекти землеустрою затверджені не були та були повернуті відповідачем 2.
Статті 15 та 16 ЦК України встановлюють, що кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів.
Встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, ним може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Позивач звернувся з позовною вимогою про зобов'язання відповідача 1 подати на затвердження до Васильківської районної державної адміністрації проекти землеустрою, щодо припинення права постійного користування земельними ділянками Державного підприємства «Київське лісове господарство», переведення їх до категорії земель житлової та громадської забудови та передачі їх до земель запасу Плесецької сільської ради.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач 1 не подав суду докази, що спростовують вимоги позивача. Судом також враховано, що в ході розгляду справи по суті, відповідач 1 не заперечував проти позовних вимог позивача та визнавав їх. За таких обставин, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача 1 подати на затвердження до Васильківської районної державної адміністрації проекти землеустрою, щодо припинення права постійного користування земельними ділянками Державного підприємства «Київське лісове господарство», переведення їх до категорії земель житлової та громадської забудови та передачі їх до земель запасу Плесецької сільської ради є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Зібрані у справі докази свідчать, що листом від 28 травня 2009 року відповідач 2 відмовив у затвердженні вказаних проектів землеустрою посилаючись, зокрема, на суперечність пункту 12 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України частині 3 статі 32 Лісового кодексу України та на дію розпорядження Кабінету Міністрів України №610-р від 10 квітня 2008 року.
Судом відмова відповідача 2 у затвердженні проектів землеустрою вбачається необґрунтованою та такою, що не ґрунтується на законі із наступних підстав.
Згідно ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.
Згідно ст. 4 Земельного кодексу України земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносини завданням яких є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.
Земельні відносини, що стосуються земельних ділянок лісогосподарського призначення урегульовано також нормами Лісового кодексу України.
Стаття 5 Земельного кодексу України встановлює зокрема наступні принципи земельного законодавства:
б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави;
в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом;
ґ) забезпечення гарантій прав на землю.
Стаття 117 Земельного Кодексу України встановлює, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЗК України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ч.5 ст. 116 ЗК України, надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення її в порядку, передбаченому ЗК України.
Відповідно до ч.3 ст. 32 Лісового кодексу України у виключній компетенції районної державної адміністрації є передача у власність для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок площею до 1 гектара, що перебувають у державній власності, у межах сіл, та припиняють права користування ними.
Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України (ч. 1 ст. 57 Лісового кодексу України).
Частиною 2 ст. 57 Лісового кодексу України встановлено, що зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання для житлової, громадської і промислової забудови провадиться переважно за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями. Відповідно до ч. 3 ст. 57 Лісового кодексу України, зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища.
У відповідності до п.5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
Вказані норми лісового законодавства є спеціальними по відношенню до норм, викладених в п.12 розділу Х «Перехідні положення»та статях 125, 126 Земельного кодексу України.
Статтею 149 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Відповідно до Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 677, проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі рішення сільської, селищної, міської ради, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.
Замовником проекту відведення земельної ділянки можуть бути сільська, селищна, міська рада, районна, Київська або Севастопольська міська держадміністрація, землевласник або землекористувач, інші особи відповідно до закону.
Як встановлено судом, право на підготовку документів щодо вилучення земельних ділянок із державної власності виникло у позивача у даній справі з моменту видачі Васильківською районною адміністрацією відповідних розпоряджень.
Частиною 4 ст. 20 Земельного кодексу України встановлено, що зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.
Відповідно до ст.ст. 29, 30 Закону України «Про землеустрій», документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов'язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації. Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником. Погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, та іншими законами України.
Згідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій», проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.
Згідно з п. 9 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 677, проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.
З огляду на зазначене, на відповідача 2 покладено обов'язок розглянути в установленому законодавством порядку проекти землеустрою та прийняти відповідне рішення щодо погодження або відмови у погодженні таких проектів за процедурою, яка передбачає встановлення відповідності проектних рішень вихідним даним на розробку таких проектів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено комплекс підготовчих дій, пов'язаних з реалізацією наданого права.
Посилання відповідача 2 на розпорядження Кабінету Міністрів України №610-р від 10.04.2008 року, як на підставу відмови від затвердження проектів землеустрою, суд вважає необґрунтованим, з огляду на встановлений ст. 8 Конституції України принцип верховенства права.
Принцип верховенства права означає визначальну роль закону у правовій системі, зокрема системі джерел права, його вищу юридичну силу у відношенні підзаконних актів.
Як зазначалось вище, порядок вилучення земельних ділянок лісогосподарського призначення законодавчо врегульовано нормами Лісового та Земельного кодексів України, законом України «Про землеустрій».
Розпорядження Кабінету Міністрів України як підзаконний акт приймається на підставі Конституції та законів України та не може їм суперечити.
Стаття 19 Конституції України регламентує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 52 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” встановлює, що акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України. Акти Кабінету Міністрів України з організаційно - розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.
Враховуючи, що відповідні зміни до земельного законодавства Верховною Радою України не ухвалювались, доводи відповідача 2 в цій частині не приймаються як необґрунтовані.
Окрім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України №610-р, прийнятого 10 квітня 2008 року порушено встановлений ст.58 Конституції України та ст.5 Цивільного кодексу України порядок дії актів цивільного законодавства у часі, якими передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 року № 610-р «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками» Мінприроди, Мінагрополітики, Міноборони, Держкомлісгоспу та Держкомзему дано вказівку відкликати раніше надану згоду на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення у разі, коли місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування не прийнято відповідні рішення або коли за результатами перевірки встановлено, що такі рішення прийняті з порушенням вимог законодавства.
В ході розгляду справи, судом встановлено, що відповідач 1 та відповідач 2 не надали суду доказів відкликання відповідними органами висновків (погоджень) про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою Державного підприємства «Київське лісове господарство»та передачі її до земель запасу в межах с. Плесецьке Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області.
Стаття 19 Конституції України регламентує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 10 статті 149 та частина 12 статі 151 ЗК України встановлюють що усі спори, пов'язані з вилученням (викупом) та вибором земельних ділянок, в тому числі і у разі незгоди землекористувача з вилученням вирішуються у судовому порядку.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Статті 15 та 16 ЦК України встановлюють, що кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів.
Встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, ним може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 14.12.2004 р. по справі № 6/11, суд, встановивши, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу чи місцевого самоврядування не відповідають нормам чинного законодавства України, визначаючи спосіб поновлення порушених прав та законних інтересів особи має задовольнити позов, скасувати оскаржуване рішення повністю або частково, визнати дії чи бездіяльність відповідного органу неправомірними, зобов'язати суб'єкта оскарження задовольнити вимоги особи, яка звернулась з позовом, або іншим шляхом поновити порушені права та законні інтереси.
Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання Васильківської районної державної адміністрації Київської області (відповідач 2) затвердити проекти землеустрою, розроблені відповідно до розпоряджень № 680-692, № 694-698, № 707, № 711, № 712, № 723, №726, № 732-734, № 739, № 724-744 від 14 вересня 2007 року, щодо припинення права постійного користування земельними ділянками Державного підприємства «Київське лісове господарство»та переведення їх до категорії земель житлової та громадської забудови та передачі до земель запасу в межах села Плесецьке Васильківського району, Київської області.
Враховуючи ту обставину, що відмова Васильківської районної державної адміністрації щодо затвердження проектів землеустрою є необґрунтованою та такою що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, позовні вимоги про зобов'язання Васильківської районної державної адміністрації Київської області (відповідач 2) затвердити проекти землеустрою, розроблені відповідно до розпоряджень № 680-692, № 694-698, № 707, № 711, № 712, № 723, №726, № 732-734, № 739, № 724-744 від 14 вересня 2007 року, щодо припинення права постійного користування земельними ділянками Державного підприємства «Київське лісове господарство»та переведення їх до категорії земель житлової та громадської забудови та передачі до земель запасу в межах села Плесецьке Васильківського району, Київської області підлягають задоволенню.
Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідачів порівну витрати по сплаті державного мита в розмірі 85,00 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.22, 32, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Державне підприємство "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (03115, м. Київ, вул. Серпова, 3, ідентифікаційний код 00699773, рахунок № 26002300924101 в Київській філії КБ «Експобанк», МФО 322700) подати на затвердження до Васильківської районної державної адміністрації проекти землеустрою щодо припинення права постійного користування земельними ділянками Державного підприємства «Київське лісове господарство», переведення їх до категорії земель житлової та громадської забудови та передачі їх до земель запасу Плесецької сільської ради.
3. Зобов'язати Васильківську районну державну адміністрацію Київської області (Київська обл., м. Васильків, вул. Луначарського, 4) затвердити проекти землеустрою, розроблені відповідно до розпоряджень № 680-692, № 694-698, № 707, № 711, № 712, № 723, №726, № 732-734, № 739, № 724-744 від 14 вересня 2007 року щодо припинення права постійного користування земельними ділянками Державного підприємства «Київське лісове господарство»та переведення їх до категорії земель житлової та громадської забудови та передачі до земель запасу в межах села Плесецьке Васильківського району, Київської області.
3. Стягнути з Державного підприємства "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (03115, м. Київ, вул. Серпова, 3, ідентифікаційний код 00699773, рахунок № 26002300924101 в Київській філії КБ «Експобанк», МФО 322700), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Плесецької сільської ради (08622, с. Плесецьке, Васильківського району, Київської області; ідентифікаційний код 04359376; рахунок в банку невідомий) 42,50 грн. (сорок дві грн., 50 коп.) державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Стягнути з Васильківської районної державної адміністрації Київської області (Київська обл., м. Васильків, вул. Луначарського, 4), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Плесецької сільської ради (08622, с. Плесецьке, Васильківського району, Київської області; ідентифікаційний код 04359376; рахунок в банку невідомий) 42,50 грн. (сорок дві грн., 50 коп.) державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Після набрання рішенням суду законної сили видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя О. В. Гумега
Дата підписання
повного тексту рішення
10.02.2010 року