19 серпня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2363/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/2363/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
03 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області) , в якому просить визнати протиправними дії відповідача, які полягають у зменшенні з 01.01.2018 розміру його пенсії з 79% до 70% від грошового забезпечення, а також зобов'язати відповідача здійснити відповідний перерахунок і виплату пенсії з 01.01.2018 відповідно до довідки Полтавського обласного військового комісаріату станом на 01.01.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправні дії відповідача в частині перерахунку його пенсії відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких осіб" за вислугою років виходячи із її заниженого розміру - 70% замість 79% грошового забезпечення військовослужбовця.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
16.07.2019 відповідач надав відзив на позов, в якому вказує на правомірність дій ГУ ПФУ в Полтавській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2018 виходячи з 70% розміру грошового забезпечення, тобто відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції, чинній на момент здійснення такого перерахунку (а.с. 36-37).
Позивач правом на подачу відповіді на відзив не скористався.
Суд розглядає дану справу на підставі частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, в межах строку, встановленого статтею 263 цього ж Кодексу.
Повний текст судового рішення складено у перший робочий день після виходу з відпустки судді головуючого у даній справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) звільнений у відставку з військової служби у Збройних Силах СРСР 30.12.1988 з посади начальника відділення функціональної діагностики військового шпиталю Київського військового округу у званні підполковника медичної служби. Позивачу було призначено пенсію за вислугу років у розмірі 71% грошового забезпечення військовослужбовця. Наразі отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", перебуває на обліку у відповідача. Вислуга років станом на 01.12.1983 складає 32 роки (а.с. 10).
13.03.2018 Полтавським обласним військовим комісаріатом на ім'я ОСОБА_2 видано довідку №ФП70785 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України (а.с. 23).
З 01.01.2018 у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 ГУ ПФУ в Полтавській області було здійснено перерахунок пенсії в розмірі 70% грошового забезпечення (вислуга років 28) у редакції частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" чинної на час перерахунку пенсії.
12.01.2019 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про перерахунок його пенсії з 01.01.2018 в розмірі 79% грошового забезпечення (вислуга років 28) у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії (а.с. 12).
Листом від 18.02.2019 №183/Х-03 перший заступник начальника ГУ ПФУ в Полтавській області В.М. Носенко повідомив позивача про те, що під час проведення перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" норми законодавства застосовуються в редакції, чинній на момент такого перерахунку. З 01.05.2014 по даний час чинною є редакція частини 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою передбачено максимальний розмір пенсії за вислугу років у розмірі 70% від грошового забезпечення. Тому при проведенні перерахунку починаючи з 01.01.2018 пенсія була встановлена в розмірі 70% від грошового забезпечення (а.с. 34-35).
Не погодившись з позицією відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з такого.
На момент звільнення позивача зі служби та виходу на пенсію діяло Положення про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та їх сімей, затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1982 № 986, відповідно до якого позивачу призначено пенсію у розмірі 79% грошового забезпечення військовослужбовця, що підтверджується розрахунком на пенсію Міністерства оборони за вислугу років (а.с. 21).
09.04.1992 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (надалі - Закон №2262-ХІІ), який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України - військовослужбовців Збройних Сил України, Прикордонних військ України, Національної гвардії України, Управління охорони вищих посадових осіб України, інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, Служби безпеки України, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України та членів їх сімей, а також військовослужбовців колишніх Збройних Сил СРСР, органів державної безпеки і внутрішніх справ СРСР та членів їх сімей.
Оскільки ОСОБА_2 був звільнений з військової служби у колишніх Збройних Силах СРСР у відставку, на нього як військовослужбовця поширюється дія означеного Закону.
Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 13 Закону №2262-XII (в редакції на день прийняття Закону) пенсії за вислугу років призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів.
Редакція частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, норма якої визначала максимальний відсотковий розмір відповідних сум грошового забезпечення військовослужбовця для обчислення пенсії, змінювалася неодноразово.
Так, у період з 1996 по 2002 роки максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", становив 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, у період з 2002 по 2011 роки - 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VІ від 08.07.2011, який набрав чинності з 01.10.2011, внесено зміни до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зокрема, змінено у відсотках розмір грошового забезпечення, максимальний розмір якого, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011, обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Законом України від 27.03.2014 №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності в цій частині 01.05.2014, статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" викладено в наступній редакції: "Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів".
З матеріалів справи суд встановив, що з моменту призначення ОСОБА_2 пенсії в розмірі 79% грошового забезпечення, її розмір змінювався за наслідками перерахунку та обчислювався з грошового забезпечення у відсотку, розмір якого визначався з вислуги років ОСОБА_2 за чинною редакцією Закону №2262-XII.
До моменту здійснення перерахунку на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" за останнім перерахунком пенсії, позивач отримував пенсію у розмірі 79% грошового забезпечення, в розмірі 2447,10 грн.
За наслідками проведеного перерахунку з 01.01.2018 пенсія позивачу призначена із розмірі 70% грошового забезпечення, що включає посадовий оклад - 3520,00 грн, оклад за військовим званням (підполковник) - 1410,00 грн, надбавка за вислугу років - 2465,00 грн, усього - 3845,02 грн.
Однак, зважаючи на те, що перерахунок пенсії позивача пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, на визначення розміру пенсійних виплат не може поширюватися законодавство, ухвалене після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Позивачу при призначенні пенсії її розмір розрахований виходячи з 79% відсотків грошового забезпечення. Разом з цим, у подальшому пенсія позивача перераховувалася, максимальний відсоток її становив 79% грошового забезпечення.
Більш того, суд зазначає, що навіть після набрання чинності Законом України від 27.03.2014 №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", яким максимальний розмір пенсії за віком обмежено 70% грошового забезпечення, відповідач здійснював перерахунок пенсії позивача у розмірі 79% грошового забезпечення.
Таким чином, відповідач фактично визнав за позивачем право на обчислення його пенсії за вислугу років у розмірі 79% грошового забезпечення.
Водночас з 01.01.2018 перерахунок пенсії позивача здійснено з урахуванням обмеження розміру грошового забезпечення у 70%.
Проте, на переконання суду, застосування відповідачем норми частини другої статті 13 Закону №2262-XII у редакції, чинній на дату проведення перерахунку, є порушенням приписів частини першої статті 58 Конституції України, оскільки у даному випадку становище позивача погіршилось.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно враховано граничний розмір грошового забезпечення відповідно до норми частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ у редакції, чинній на дату здійснення останнього перерахунку пенсії.
З огляду на викладене, перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 належить здійснювати виходячи з 79% грошового забезпечення.
Тож обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження належної ОСОБА_2 пенсії розміром 70% грошового забезпечення та зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок і виплату йому пенсії починаючи з 01.01.2018 з урахуванням 79% розміру грошового забезпечення.
Відтак, заявлений позов суд визнає обґрунтованим, у зв'язку з чим такий підлягає задоволенню.
З огляду на факт звільнення позивача від сплати судового збору підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) щодо обмеження належної ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії максимальним розміром 70% грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.01.2018 з урахуванням 79% розміру грошового забезпечення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.Б. Супрун