20 серпня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2155/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, Лубенського відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №11 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
18 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі також - відповідач), Лубенського відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №11 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також - відповідач-2), в якій просить:
- визнання протиправними дій Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області згідно листа від 31.05.2019 №166/Б-02 та рішення від 07.06.2019 №138/03-14 Лубенського відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №11 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, згідно яких відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії згідно частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-рп(11)2019;
- скасування рішення від 07.06.2019 №138/03-14 Лубенського відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №11 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії згідно частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-рп(11)2019;
- зобов'язання Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити з 25.04.2019 перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 державну пенсію по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, обчислену з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вимог частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(11)/2019, справа №3-14/2019(402/19, 173/19).
В обґрунтування позову позивач зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019(402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. У зв'язку з винесенням вказаного рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019(402/19, 1737/19) позивач звернувся до відповідача із заявою про обчислення та виплату основної державної пенсії по інвалідності виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Водночас, за твердженням позивача, відповідачем протиправно відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 07 серпня 2019 року клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про заміну відповідача у справі залишено без задоволення. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також - відповідач-3). Розгляд справи вирішено почати спочатку.
19.08.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зазначив, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому пенсія позивачу розраховується відповідно до пункту 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210. Відповідач-3 стверджує, що рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019(402/19, 1737/19) не містить положень щодо його виконання і у зв'язку із цим на позивача не поширюється дія пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки участь позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відбулася поза межами проходження позивачем дійсної строкової служби або до моменту внесення відповідних змін до вказаного Порядку. З огляду на вказане, відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною третьою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
З урахуванням наведеної норми процесуального закону, подана позивачем 24.07.2019 відповідь на відзив не є заявою по суті справи.
Відповідно до приписів частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (частина третя статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України).
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачами, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Лубенському об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області та отримує пенсію відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
16.05.2019 позивач звернувся до Лубенського ОУПФ із заявою в якій вказав, що враховуючи Рішення Конституційного Суду України № 1-р(ІІ)2019 від 25.04.2019 та те, що частина третя статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо призначення позивачу пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року розповсюджується на нього, просив відповідача-1 перерахувати та виплачувати починаючи з 25.04.2019 основну державну пенсію по інвалідності виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.53).
Листом Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 31.05.2019 №166/Б-02 повідомлено позивача про розгляд його звернення та зазначено, що Другим сенатом Конституційного Суду України 25.04.2019 прийнято Рішення № І-р(ІІ)/2019 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначено, що оскільки Рішення № І-р(ІІ)/2019 не містить положень щодо порядку його виконання, з зазначеного питання Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики України. Указано, що відповідь Міністерства соціальної політики України буде прийнята до уваги при нарахуванні пенсійних виплат позивача (а.с.13).
29.05.2019 позивач звернувся до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про перерахунок пенсії встановленої форми, в якій просив перерахувати пенсію в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на січень відповідного року відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Рішення Конституційного Суду України № 1-р(ІІ)2019 від 25.04.2019 (а.с.12).
Листом Лубенського відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №11 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 07.06.2019 №138/03-14 повідомлено позивача про розгляд його звернення та зазначено, що Другим сенатом Конституційного Суду України 25.04.2019 прийнято Рішення № І-р(ІІ)/2019 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначено, що оскільки Рішення № І-р(ІІ)/2019 не містить положень щодо порядку його виконання, з зазначеного питання Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики України. Указано, що відповідь Міністерства соціальної політики України буде прийнята до уваги при нарахуванні пенсійних виплат позивача (а.с.11).
Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 15 вказаного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Статтею 59 цього Закону визначено порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Частиною третьою зазначеної статті (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03.10.2017) було передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Водночас 25.04.2019 Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№1-р(II)/2019), яким вирішено:
1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;
2) словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 №2136-VIII.
Отже, вимога частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби втратила чинність з 25.04.2019.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії НОМЕР_1 (а.с.5).
Згідно з довідкою Серія 7-66 ТЕ №0170686 від 24.02.2011 позивачу встановлено другу групу інвалідності, захворювання, отримане при виконанні обов'язків військової служби по ЛНА на ЧАЕС (а.с. 16-17).
Крім того, на підставі довідки військової частини 75166 від 12.12.1992 №421 та військового квитка серії НОМЕР_2 судом встановлено, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 08.06.1986 по 30.07.1986 (а.с.18-19).
Суд звертає увагу на те, що позивач звернувся до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про перерахунок пенсії 16.05.2019 (а.с.53). Тобто, саме 16.05.2019 позивач вчинив активні дії щодо звернення до органу ПФУ, яким довів до відома суб'єкта владних повноважень щодо необхідності проведення перерахунку пенсії позивача, тобто відновлення відповідного права позивача.
З урахуванням наведеного вище, та враховуючи, що з 25.04.2019 норма частини третьої статті 59 Закону №796-XII має застосовуватись у такій редакції: "Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.", позивач має право з 16.05.2019 на перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, на підставі частини третьої статті 59 Закону №796-XII, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
При цьому, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в частині вимог про скасувати рішення від 07.06.2019 Лубенського відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №11 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №138/03-14 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії згідно частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019, оскільки лист від 07.06.2019 Лубенського відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №11 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №138/03-14 не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки на вимогу суду сторонами не надано жодних доказів фактичного прийняття відповідачем індивідуального акта про відмову у відповідному перерахунку пенсії.
Крім того, у вказаному листі від 07.06.2019 №138/03-14 відповідач-2 вказує, що заява позивача про перерахунок пенсії буде розглянута після надходження відповіді з Міністерства соціальної політики України, що вказує про інформаційний зміст вказаного листа та про відсутність рішення відповідача згідно вказаної заяви позивача.
Стосовно посилання відповідача-3 у відзиві на необхідність внесення змін до пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як передумову для набуття права позивачем на перерахунок розміру пенсії, суд зазначає, що цей підзаконний нормативно-правовий акт прийнятий з метою практичної реалізації норми закону, а саме: частини третьої статті 59 Закону №796-XII у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII, отже, після визнання відповідної норми закону неконституційною, підстави для застосування такого підзаконного нормативно-правового акта у редакції яка містить словосполучення "дійсної строкової" - відсутні, адже він не відповідає акту, що має вищу юридичну силу та рішенню Конституційного Суду України. Таким чином, відсутність відповідних змін до пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" після визнання неконституційним словосполучення "дійсної строкової" у частині третій статті 59 Закону №796-XII не може бути обґрунтуванням правомірності бездіяльності відповідача в частині перерахунку пенсії.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 N 543 внесені відповідні зміни до пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Водночас, відповідачами, станом на час розгляду справи судом, не було надано доказів щодо здійснення перерахунку пенсії позивача згідно його заяви від 16.05.2019.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, з урахуванням положень частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо наявності підстав для визнання протиправними дій Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні, починаючи з 16.05.2019, перерахунку пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 № /-рп(11)2019.
У своїх рішеннях Верховний Суд неодноразово вказував, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Суд вважає за необхідне зобов'язати Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок та виплатити пенсію з урахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1 на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 № /-рп(11)2019, починаючи з 16.05.2019.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 10 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Шевченка, 8, м. Лубни, Полтавська область, 37500, ідентифікаційний код 37710525), Лубенського відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №11 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Шевченка, 8, м. Лубни, Полтавська область, 37500, ідентифікаційний код 37710525) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) у здійсненні, починаючи з 16.05.2019, перерахунку пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 № /-рп(11)2019.
Зобов'язати Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Шевченка, 8, м. Лубни, Полтавська область, 37500, ідентифікаційний код 37710525) здійснити перерахунок та виплатити пенсію з урахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 № /-рп(11)2019, починаючи з 16.05.2019.
В задоволенні позову в іншій частині вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко