Справа № 420/2936/19
09 серпня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
судді - Бутенко А.В.,
за участю секретаря - Філімоненка А.О.
за участю сторін:
представник позивача - Сурмакова О . А.
представник відповідача - Олійник Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (65029, м. Одеса, вул. Балківська, 1Б) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.05.2018 року № 0002004911,
Стислий зміст позовних вимог.
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому позивач просить суд:
- Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.05.2011 року № 0002004911, видане Офісом великих платників податків ДФС та підписане уповноваженою особою начальником Одеського управління Офісу Великих платників податків ДФС, на суму 3 373 081, 50 грн.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позову позивач вказує, що податкове повідомлення-рішення від 16.05.2018 року № 0002004911 прийнято з порушенням норм податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.
10.06.2019 року, від Відповідача надійшов відзив на позов (а.с. 28-30). В обгрунтування зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено законно, на підставі діючого законодавства, а тому є правомірним з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.
Заяви, клопотання учасників справи.
13.06.2019 року до суду від Позивача, надійшла відповідь на відзив Відповідача, в яких Позивач не погоджується з доводами відзиву та наполягає на задоволенні позову (а.с. 33-34).
24.06.2019 року, від Відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позов, в яких Відповідач наполягає на відмову у задовленні позову (а.с. 43-45).
Інших заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило. Інші процесуальні дії судом не вчинялись.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд задовольнити їх з підстав, зазначених в адміністративному позові та у відповіді на відзив.
Представник Відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав зазначених у відзиві на позов.
Обставини справи.
26.04.2018 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби було складено Акт про результати камеральної перевірки № 88/28-10-49-11/34674102/14, відповідно до висновків якого встановлено порушення вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України щодо несвоєчасності сплати податкового зобов'язання податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності згідно звітної податкової декларації від 26.02.2018 року № 9299158037 за період 2017 року, що призвело до утворення податкового боргу в сумі 33 730 815 грн. та нарахування штрафу відповідно до ст. 126 ПК України.
На підставі Акту перевірки Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби було складено податкове повідомлення-рішення від 16.05.2018 року № 0002004911, відповідно до якого було нараховано штраф за ст. 126 ПК України в розмірі 10% в сумі 3 373 081,50 грн.
Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податку зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з пунктом 50.1. статті 50 ПК України, у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Відповідно до вимог п. 54.1 ст. 54 ПК України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючого розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою».
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом».
Відповідно до п. 126.1. ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, настінних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Висновки суду.
Оцінюючи оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень, суд з урахуванням приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до висновків Акту камеральної перевірки, що стали підставою для прийняття оскаржуваного ППР, зазначено, що в порушення вимог п. 54.1 ст. 54, п. 57.1 ст. 57 ПК України, внаслідок фактичної несплати, у КП «Теплопостачання міста Одеси» станом на 11.03.2018 року утворився податковий борг в сумі 33 730 815 грн., що було в подальшому скориговано уточнюючою податковою декларацією з податку на прибуток підприємств від 29.03.2018 на 33 730 815 грн., та на підставі ст. 126 ПК України нараховано штраф в розмірі 10% на суму сплати - 33 730 815 грн.
Суд не погоджується із зазначеним висновком відповідача, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до податкової декларації з податку на прибуток за 2017 рік, що було подано 22.01.2018 року та зареєстровано податковим органом згідно квитанції 26.02.2018, КП «Теплопостачання міста Одеси» було задекларовано до сплати податок на прибуток в розмірі 33 730 815 грн., що визначено в рядку 19 декларації.
На підставі ст. 50 ПК України, 28.03.2018, Позивачем було подано уточнюючу податкову декларацію до податкової декларації з податку на прибуток за 2017 рік, відповідно до якої було уточнено показники фінансової діяльності КП «Теплопостачання міста Одеси», що призвело до уточнення показників рядка 19, відповідно до якого податок на прибуток, нарахований за результатами звітного податкового періоду - 2017 рік, склав 0 грн.
Крім того, в рядку 26 уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2017 рік було зменшено податкові зобов'язання за 2017 рік, що уточняється на 33 730 815 грн.
Таким чином, за звітний податковий період - 2017 рік, після уточнень, податок на прибуток склав 0 грн.
Суд зазначає, що зауважень до податкової декларації з податку на прибуток за 2017 рік, а також до уточнюючої податкової декларації до податкової декларації з податку на прибуток за 2017 рік, з боку Відповідача не було.
А тому, суд дійшов висновку, що об'єкт застосування штрафу відповідно до ст. 126 ПК України, відсутній, оскільки КП «Теплопостачання міста Одеси» не сплачувало податкові зобов'язання з податку на прибуток за 2017 рік.
Правова позиція щодо безпідставності нарахування та стягнення штрафу за ст. 126 ПК України під час подання уточнюючої податкової декларації до звітної, оскільки фактичної оплати податку не відбувається, викладена в постанові Верховного Суду від 31.07.2018 року № 824/2675/14; від 14.08.2018 року № 818/1507/17; від 03.05.2018 року № 820/4177/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення - рішення форми «від 16.05.2019 року № 0002004911, тому позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (65029, м. Одеса, вул. Балківська, 1Б) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г) - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 16.05.2019 року № 0002004911.
Стягнути на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (код ЄДРПОУ 34674102) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996), сплачений судовий збір у розмірі 19210 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять) гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 19.08.2019 року.
Суддя Бутенко А.В.
.