ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
09.07.07 Справа № 3/157(1/104).
Судова колегія у складі суддів Доманської М.Л. - головуючої, Мінська Т.М., Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом
Відкритого акціонерного товариства “Стаханівський завод феросплавів», м. Стаханов Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об»єднання», м. Луганськ
про стягнення 11587819 грн. 25 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Ямбогло О.А. (дов. від 29.12.06 № 01/8622),
Зеленяк Є.С. (дов. від 27.04.07 № 01/2726),
від відповідача: Селезньова С.Г. (дов. від 04.01.07 № 7),
Кебус М.В. (дов. від 04.01.07 № 4),
Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача небгрунтовано отриманих грошових коштів у сумі 11587819 грн. 25 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 06.06.06 (колегія у складі суддів: Василенко ТА., Яресько Б.В., Батюк Г.М. по справі № 1/104 позов задоволено повністю, з відповідача (ТОВ “Луганське енергетичне об»єднання») на користь позивача (ВАТ “Стаханівський завод феросплавів») стягнуто 11 587 819 грн. 25 коп. -безпідставно отриманих коштів, 1 700 грн. 00 коп. -державного мита та 118 грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 31.07.06 по справі 1/104 апеляційну скаргу ТОВ “Луганське енергетичне об'єднання» задоволено частково, рішення господарського суду Луганської області від 06.06.06 № 1/104 змінено, позов задоволено частково, з відповідача (ТОВ “Луганське енергетичне об'єднання») на користь позивача (ВАТ "Стаханівський завод феросплавів) стягнуто 7048063 грн. 03 коп. -безпідставно отриманих грошових коштів, 1033 грн. 99 коп. -державного мита та 71 грн. 77 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.11.06 по справі № 1/104 касаційну скаргу ТОВ “Луганське енергетичне об'єднання» залишено без задоволення, постанову Луганського апеляційного господарського суду від 31.07.06 по справі № 1/104 без змін.
Постановою Верховного суду України від 13.02.07 касаційну скаргу ТОВ “Луганське енергетичне об'єднання» задоволено частково, постанову Вищого господарського суду України від 07.11.06 № 1/104, постанову Луганського апеляційного господарського суду від 31.07.06 та рішення господарського суду Луганської області від 06.06.06 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 21.03.07 призначена до розгляду дана справа № 3/157 (1/104).
Розпорядженням заступника голови господарського суду від 06.06.07 у справі № 3/157(1/104) для розгляду даної справи призначено колегію у складні суддів: Доманська М.Л. (головуючий у колегії), Мінська Т.М., Пономаренко Є.Ю.
Відзивом від 06.04.07 № 2375 відповідач у справі проти позову заперечує, посилаючись на безпідставне застосування до спірних правовідносин ст.1212 ЦК України, на те, що право відповідача отримувати від позивача плату за поставлену електроенергію роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та Правилами, закріплене в договорі про постачання електричної енергії від 30.12.02 № А 2036 та законодавчих і нормативних актах.
Поясненням від 11.04.07 № 02/2339 та клопотанням, зданим у судовому засіданні 12.04.07, позивач в порядку ст.22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача безпідставно отримані грошові кошти у сумі 10865599 грн. 01 коп., надавши уточнений розрахунок заявленої суми та пояснення відносно розрахунку формування суми переплати за втрати і передачу електроенергії місцевими (локальними) мережами(а.с.81-83 том 5, а.с.3 том 6).
У доповненні до відзиву від 25.04.07 № 2842 відповідач проти позову заперечує, посилаючись на наступне:
- в рахунках відповідача, які надані позивачу для сплати, зазначена вартість спожитої позивачем електроенергії; інші рахунки, зокрема на оплату втрат електроенергії в місцевих (локальних) електромережах та послуг з передачі електроенергії місцевими (локальними) мережами, відповідач позивачу не направляв, а позивач не оплачував;
- п. 7.9. Правил користування електричною енергією передбачено, що вартість електричної енергії, яку має сплатити споживач, визначається як добуток обсягу електричної енергії на тариф, що діяв у розрахунковому періоді;
- зазначена у рахунках відповідача вартість електроенергії є добутком обсягу спожитої протягом розрахункового періоду позивачем електроенергії на роздрібний тариф, що діяв у заявлений період;
- обсяг спожитої електроенергії визначений згідно із звітами позивача про спожиту протягом жовтня 2004 - лютого 2005 електричну енергію;
- роздрібний тариф розрахований відповідачем за формулою, наведеною в п. 3.7.4. Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, затверджених постановою НКРЕ України від 13.06.96. № 15/1 (далі -Умови та Правила), як передбачено ст. 17 Закону України «Про електроенергетику» і п.3.1.1. договору від 30.12.02 № А2036;
- правильність розрахунку роздрібного тарифу на спожиту у період з жовтня 2004 по лютий 2005 позивачем електроенергію та її вартості підтверджується самим позивачем у розрахунку, який доданий до пояснень від 11.04.07 № 02/2339;
- твердження позивача про те, що на підставі рахунків відповідача він сплатив 10 865 599,01 грн. вартості втрат електроенергії в місцевих (локальних) електромережах та послуг з передачі електроенергії місцевими (локальними) мережами, не відповідає дійсності;
- позивач фактично заперечує проти врахування у розрахунку роздрібного тарифу економічного коефіцієнту нормативних технологічних витрат електроенергії (к, ) та тарифу на передачу електроенергії місцевими (локальними) електромережами (Тjм ), вважаючи, що в його випадку економічний коефіцієнт нормативних технологічних витрат електроенергії (к,) та тариф на передачу електроенергії місцевими (локальними) електромережами (Тjм) не є складовими роздрібного тарифу, а представляють собою «послуги», які відповідач не надає;
- позивач оспорює формулу розрахунку роздрібного тарифу, наполягає на зменшенні вартості спожитої електроенергії за рахунок застосування іншого, ніж роздрібний, тарифу, що розрахований ним іншим чином,
- ні договір, ні закон не передбачають розрахунок вартості електроенергії інакше, ніж шляхом множення обсягу спожитої електроенергії на роздрібний тариф;
- згідно з формулою розрахунку роздрібного тарифу, наведеного в п. 3.7.4. Умов та Правил, тариф на передачу електроенергії місцевими (локальними) електромережами та економічні коефіцієнти нормативних технологічних витрат електроенергії є складовими формули розрахунку роздрібного тарифу ;
- при розрахунку роздрібного тарифу на електроенергію, спожиту позивачем протягом жовтня 2004 - лютого 2005 відповідач застосовував затверджені для нього постановами НКРЕ України від 24.06.03 № 588 і від 09.09.02 № 990 тариф на передачу електроенергії місцевими (локальними) електромережами та економічні коефіцієнти нормативних технологічних витрат електроенергії,
- підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача частки вартості спожитої позивачем протягом жовтня 2004 - лютого 2005 електроенергії, визначеної як добуток обсягу спожитої електроенергії на роздрібний тариф, у сумі 10 865 599,01 грн. відсутні.
У доповненні до пояснень від 23.05.07 № 3467 відповідач зазначив, що сторонами у справі вартість спожитої позивачем за період жовтень 2004-лютий 2005 електроенергії визначена на рівні 96927050 грн. 20 коп., ця ж сума і сплачена позивачем в якості оплати за спожиту ним електроенергію, тобто відповідач не отримував безпідставно грошові кошти від позивача у будь-якій сумі взагалі.
У доповненні до відзиву від 23.05.07 № 3466 відповідач зазначає, що у розрахунку суми позову позивач розклав вартість спожитої електроенергії на складові, зазначені у розрахунку тарифи та складові в законодавстві не згадуються, розрахунок позивача є нікчемним з правової точки зору.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд прийшов до наступного.
Поясненням від 11.04.07 № 02/2339 та клопотанням, зданим у судовому засіданні 12.04.07, позивач в порядку ст.22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог. Вказані заяви про зменшення розміру позовних вимог прийняті судом. Позовними вимогами слід вважати вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача необгрунтовано отриманих грошових коштів у сумі 10865599 грн. 01 коп..
Між сторонами у справі укладений договір від 30.12.02 № А2036 на постачання електричної енергії (а.с.12-19 том 1), за умовами якого Постачальник електричної енергії (відповідач у справі) зобов'язався постачати електричну енергію відповідно до умов договору, а Споживач (позивач у справі) - своєчасно оплачувати її вартість згідно з умовами договору та додатками до нього.
За поясненням позивача у тексті позовної заяви помилково вказана дата договору 01.04.02. Фактично вимоги заявлено за договором від 30.12.02. Саме цей договір знаходиться у матеріалах справи (а.с.12-19 том 1), досліджувався судом та з врахуванням умов якого прийняте дане судове рішення.
Відповідно до п. 3.1.1. Договору відповідач має право одержувати від позивача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та Правилами.
Згідно з п. п. 2.2.3 т п. 7.7 Договору позивач зобов'язаний оплачувати відповідачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатку до договору «Порядок розрахунків»(а.с.15 том 1).
За п.п. 1,2 додатку до договору "Порядок розрахунків" позивач зобов'язаний здійснити розрахунки за електроенергію за діючими тарифами відповідно до тарифних груп та класів напруги кожного приєднання; відповідач повідомляє позивача про всі зміни тарифів не електричну енергію через засоби масової інформації (газета «Луганська правда») за 5 днів до введення їх в дію.
Відповідно до п.п.7,9 додатку до договору "Порядок розрахунків" оплата спожитої у розрахунковому періоді активної електроенергії здійснюється плановими платежами та кінцевий розрахунок позивач повинен здійснити на підставі наданих відповідачем рахунків у 5-ти денний термін з дня їх отримання.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має ліцензії на право передачі електроенергії за регульованим тарифом місцевими (локальними) електричними мережами.
Позивач не підключений до місцевих (локальних) мереж, а одержує електроенергію магістральними мережами 220 кВ підстанції «Алмазна» Донбаської електроенергетичної системи національної компанії «Укренерго». Цей факт підтверджено довідкою ДЕЕС НЕК від 05.05.04 № 02-32/3112 і схемою приєднання ВАТ «Стаханівський завод феросплавів» до магістральних мереж та відповідачем не заперечується.
У жовтні 2004 року - лютому 2005 року на підставі звітів позивача про використану електроенергію відповідачем виставлялися позивачеві рахунки на оплату вартості спожитої позивачем у відповідному розрахунковому періоді електроенергію (а.с.60-72 том 5).
В обґрунтування позову позивач посилається на наступне:
- платіжні документи за жовтень 2004 - лютий 2005 були виставлені на адресу позивача з урахуванням вартості втрат електроенергії в місцевих (локальних) мережах та витрат на передачу електроенергії місцевими (локальними) мережами;
- за період з жовтня 2004 по лютий 2005 в оплату за отриману електроенергію позивач перерахував на адресу відповідача 37818 314 грн. 57 коп., при цьому, вартість втрат електроенергії в місцевих (локальних) мережах і вартість передачі електроенергії даними мережами склала 10865599 грн. 01 коп.;
- позивач, сплативши рахунки відповідача, не лише компенсував постачальнику ринкову вартість електроенергії та втрати електроенергії при її передачі по магістральним мережам, а й додатково безпідставно сплатив вартість неіснуючих втрат електроенергії в місцевих (локальних) мережах, і, крім того, послуги на постачання електроенергії цими мережами, які фактично відповідачем не надавались;
- це свідчить про відсутність у відповідача передбачених законом підстав для одержання грошових коштів у загальній сумі 10 865 599 грн. 01 коп.; вказані кошти є майном, одержаним відповідачем за рахунок позивача без підстав, встановлених законом, тому підлягають поверненню останньому відповідно до ст. 1212 ЦК України.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача необгрунтовано отримані грошові кошти у сумі 10865599 грн. 01 коп..
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених вище.
Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, розглянувши додатково надані документи, суд вважає позов необґрунтованим , а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення з наступного.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Керуючись ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Глава 83 ЦК України (ст.1212 ЦК України, на якої ґрунтуються вищезазначені вимоги позивача) стосується зобов'язань, що виникають у зв'язку з безпідставним придбанням чи збереженням майна однією особою за рахунок іншої. Статтєю 1212 ЦК України, на яку посилається у позовній заяві позивач, передбачено, що особа, яка одержала майно за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути безпідставно придбане майно цій особі.
Згідно зі ст.26 Закону України “Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Зобов»язання сторін у справі ґрунтуються на умовах договору від 30.12.02 № А2036 на постачання електричної енергії.
Як вже зазначалось, п. 3.1.1. Договору передбачено право відповідача одержувати від позивача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та Правилами.
Згідно з п. п. 2.2.3 т п. 7.7 Договору позивач зобов'язаний оплачувати відповідачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатку до договору «Порядок розрахунків»(а.с.15 том 1).
За п.п. 1,2 додатку до договору "Порядок розрахунків" позивач зобов'язаний здійснити розрахунки за електроенергію за діючими тарифами відповідно до тарифних груп та класів напруги кожного приєднання.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про електроенергетику»відповідач формує роздрібну ціну на електричну енергію згідно з Умовами і правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії. Тарифи на передачу і постачання електроенергії місцевими (локальними) електромережами регулюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (далі -НКРЕ України).
Розділом 1 Умов та правил передбачено, що роздрібний тариф -це ціна, відповідно до якої споживачі сплачують кошти за спожиту електроенергію.
Згідно з п 3.7.4. Умов та Правил роздрібний тариф на спожиту споживачами електроенергію розраховується за певною формулою, а саме: Тij= Ц рсз / jП (1 - Кl) + Тjм + Тіп (грн/МВт.г) , де :
і=1
Тjм - тариф на передачу електроенергії місцевими (локальними) електромережами, грн./МВт.год (затверджується НКРЕ України);
Тіп - тариф на постачання електроенергії, грн./МВт.год. (затверджується НКРЕ України);
Кl - економічний коефіцієнт нормативних технологічних витрат електроенергії на 1-му класі напруги (затверджується НКРЕ України);
і - група споживача згідно з нормативними методиками, затвердженими НКРЕ України;
І - клас напруги електромереж, якими пройшла електрична енергія до кінцевого споживача;
Ц рсз - прогнозована середня закупівельна ціна електроенергії на розрахунковий місяць (р), на який визначаються роздрібні тарифи на електроенергію, грн./МВт.год.(розраховується ліцензіатом).
Згідно звітів про використану електричну енергію позивач розраховується із відповідачем за електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу.
За змістом п.п. 1 та 3 постанови НКРЕ України від 20.12.01 №1241 «Про тарифи, диференційовані за періодами часу»ці тарифи розраховуються шляхом множення роздрібних тарифів, розрахованих згідно з Умовами та Правилами для споживачів 1 та 2 класів напруги, на тарифні коефіцієнти 0,3 (для нічного періоду тривалістю 7 год.); 1,02 (для напівпікового періоду тривалістю 11 год.) і 1,8 (для пікового тривалістю 6 год.).
Роздрібні тарифи на електроенергію за період з жовтня 2004 по лютий 2005 розраховані відповідачем для позивача за формулою, наведеною у п. 3.7.4. Умов та Пвавил, з урахуванням того, що позивач відноситься до споживачів 1 та 2 класів напруги і веде диференційований за періодами часу облік спожитої електроенергії.
В даному випадку ні договір між сторонами у справі, ні чинне законодавство не передбачають розрахунок вартості електроенергії інакше, ніж шляхом множення обсягу спожитої електроенергії на роздрібний тариф, на що правомірно посилається відповідач у справі.
Згідно з формулою розрахунку роздрібного тарифу, наведеного в п. 3.7.4. Умов та Правил, тариф на передачу електроенергії місцевими (локальними) електромережами та економічні коефіцієнти нормативних технологічних витрат електроенергії є складовими формули розрахунку роздрібного тарифу.
Правильність розрахунку роздрібного тарифу на спожиту у період з жовтня 2004 по лютий 2005 позивачем електроенергію та її вартості підтверджується самим позивачем у розрахунку, який доданий до пояснень від 11.04.07 № 02/2339.
Позивач фактично заперечує проти врахування у розрахунку роздрібного тарифу економічного коефіцієнту нормативних технологічних витрат електроенергії та тарифу на передачу електроенергії місцевими (локальними) електромережами.
Як вже зазначалось вище, та на що звернув увагу Верховний суд України у постанові від 13.02.07, передаючи справу на новий розгляд (а.с.180-181 том 4) економічний коефіцієнт нормативних технологічних витрат електроенергії та тариф на передачу електроенергії місцевими (локальними) електромережами є складовою формули розрахунку роздрібного тарифу, наведеної в п. 3.7.4. Умов та Правил.
При розрахунку роздрібного тарифу на електроенергію, спожиту позивачем протягом жовтня 2004 - лютого 2005 відповідач застосовував затверджені для нього постановами НКРЕ України від 24.06.03 № 588 і від 09.09.02 № 990 тариф на передачу електроенергії місцевими (локальними) електромережами та економічні коефіцієнти нормативних технологічних витрат електроенергії.
З системного аналізу чинного законодавства у сфері електроенергетики, у тому числі п. 3.7.4 Умов та Правил вбачається, що величина роздрібного тарифу для всіх споживачів енергопостачальника за регульованим тарифом, що належать до одного класу, є однаковою і не залежить від особливостей технологічного процесу постачання електроенергії конкретними електромережами, тобто незалежно від того, якими мережами вони отримують електричну енергію - місцевими (локальними) або магістральними. Роздрібний тариф розраховується для цих споживачів за загальною формулою. Вищевказана формула є законодавчо затвердженою, та з неї неможливо виключити будь-які складові.
Всебічно дослідивши обставини справи, у тому числі умови договору від 30.12.02 № А2036 на постачання електричної енергії, що був укладений між сторонами у справі, а також діючи нормативні акти стосовно правовідносин, що існували між позивачем і відповідачем, перевіривши доводи сторін, які вони наводять в обґрунтування своєї позиції, суд вважає безпідставними доводи позивача відносно того, що ним на підставі рахунків відповідача сплачено 10 865 599,01 грн. саме вартості втрат електроенергії в місцевих (локальних) електромережах та послуг з передачі електроенергії місцевими (локальними) мережами. На підставі цих рахунків відповідача щодо оплати електроенергії, спожитої за жовтень 2004-лютий 2005, позивачем відповідачеві сплачена саме вартість електроенергії за роздрібним тарифом, розрахованим згідно з Умовами та Правилами, як це передбачено чинним законодавством та умовами договору від 30.12.02 № А2036 на постачання електричної енергії. Тому позивач безпідставно посилається на те, що ним необгрунтовано сплачені, а відповідачем необґрунтовано отримані грошові кошти у сумі 10865599 грн. 01 коп. у складі суми вартості електроенергії, розрахованої за роздрібним тарифом, відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору від 30.12.02 № А2036 на постачання електричної енергії.
Позивач правомірно посилається на те, що постачання електроенергію в даному випадку здійснювалось магістральними мережами, втрат електроенергії в місцевих (локальних) мережах не відбувалось, відповідачем не були понесені витрати на її постачання та передачу місцевими (локальними) мережами, але відповідач виставив позивачеві рахунки щодо оплати вартості електроенергії, спожитої позивачем з жовтня 2004 по лютий 2005, правомірно -за роздрібним тарифом -за ціною, відповідно до якої споживачі сплачують кошти за спожиту електроенергію, розрахованим згідно з п 3.7.4. Умов та Правил, за певною формулою, а саме: Тij= Ц рсз / jП (1 - Кl) + Тjм + Тіп (грн/МВт.г)., як сторони у справі домовились при укладанні договору від 30.12.02 № А2036. Доказів того, що відповідні умови договору змінені сторонами у справі до суду не надано.
З врахуванням вищевикладеного, сума вартості електроенергії, спожитої позивачем з жовтня 2004 по лютий 2005 , сплачена позивачем та отримана відповідачем повністю обґрунтовано, на підставі вимог чинного законодавства та умов договору від 30.12.02 № А2036 на постачання електричної енергії. Своєчасна оплата цієї суми відповідачеві є зобов»язанням позивача за умовами вказаного договору.
В уточненому розрахунку суми позову (а.с.81-83 том 5) позивач, як він сам зазначив, при розрахунку вартості «переплати»за вказаний період застосовував не прогнозовані величини (прогнозна середня закупівельна ціна), а «фактичні ціни, що були досягнуті в зазначені місяці», розрахувавши «досягнуту ціну»шляхом ділення фактичної вартості спожитої електроенергії на фактичний обсяг. У поясненні від 11.04.07 № 02/2339 позивач звертає увагу суду на те, що всі нормативні тарифи залишаються ним в уточненому розрахунку без змін. Позивач розраховував спірну суму, розклавши вартість спожитої електроенергії на складові із застосуванням тарифів, які не передбачені чинним законодавством, як і відповідні складові цього розрахунку. Позивач не довів, що 10 865 599,01 грн. є саме вартістю втрат електроенергії в місцевих (локальних) електромережах та послуг з передачі електроенергії місцевими (локальними) мережами за відповідний період, розрахованою відповідно до вимог чинного законодавства. Розрахунок позивача є необгрунтованим з правової точки зору.
На підставі вищевикладеного, у задоволені позовних вимог слід відмовити з віднесенням судових витрат на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33,43, 44, 49, 82,84,85 ГПК України, суд
1.У задоволені позову відмовити.
2.Судові витрати за позовом покласти на позивача .
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення : 16.07.07.
Суддя М.Л. Доманська
Суддя Т.М.Мінська
Суддя Є.Ю.Пономаренко