ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 34/2120.01.10
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Феррітексім»
доВідкритого акціонерного товариства Банку «Біг Енергія»
прозобов'язання вчинити певні дії
Суддя Сташків Р.Б.
Представники:
від позивача -Артьомова О.І., представник за дов. №126 від 05.11.2009;
від відповідача -не з'явився.
У грудні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Феррітексім»(далі -позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Банку «Біг Енергія»(далі -відповідач) про зобов'язання здійснити банківську операцію з перерахування коштів з рахунку №260060030000678 відповідно до платіжних доручень: №758 від 26.12.2008 на суму 150 000 грн., та №1 від 22.10.2009 на суму 22 900 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення п.8.1 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», як протягом операційного дня, так станом на день звернення позивача до суду не здійснив переказ коштів, отриманих від клієнта (позивача).
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.12.2009 порушено провадження у справі №34/21 та призначено розгляд справи на 20.01.2010.
На призначене судове засідання представник відповідача не з'явився, письмового відзиву, в порядку ст. 59 ГПК України не подав, хоча про дату та час проведення наступного судового засідання повідомлений належним чином, про що, зокрема свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення за вих. №,8874372 від 11.12.2009.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
20.08.2007 між позивачем (Клієнт) та відповідачем (Банком) укладено договір банківського поточного рахунку в національній валюті №808, відповідно до п.1.1 якого Банк, за заявою Клієнта та на підставі належно оформлених згідно з вимогами Національного банку України документів і цього Договору, відкриває Клієнту поточний рахунок №26005003000190 для зберігання грошових коштів і здійснення банківських операцій.
Пунктом 2.2 Договору визначено, що платежі з рахунку Клієнта проводяться за його дорученням в межах залишку коштів на рахунку на початок операційного дня.
Відповідно до п.2.5 Договору розрахункові документи Банк приймає і виконує в день їх надходження, якщо вони надані в Банк в операційний час з 09-00 до 15-00 годин (понеділок -п'ятниця). При надходженні документів до Банку після операційного часу, вони приймаються як «вечірні»і виконання їх проводиться наступного робочого дня після прийняття.
Відповідач листом вих. №183 від 19.06.2009 повідомив, що поточний рахунок відкритий у Запорізькій територіальній філії ВАТ Банк «Біг Енергія»№26005003000190, валюта 980, Договір з 12.06.2009 змінено на поточний рахунок №260060030000678, валюта 980, Договір від 20.08.2007 у відділенні №4 Енергодарської філії ВАТ Банк «Біг Енергія», МФО 313764, ЄДРПОУ 24906417.
Позивач на підставі укладеного Договору доручив відповідачу здійснити переказ коштів зі свого рахунку за наступними платіжними дорученнями:
1. Платіжне доручення №758 від 26.12.2008 на суму 150 000 грн. з призначенням платежу поповнення власних оборотних коштів, без ПДВ.
2. Платіжне доручення №1 від 29.10.2009 на суму 22 900 грн. з призначенням платежу поповнення власних оборотних коштів, без ПДВ.
Проте, відповідач за наявності коштів на поточному рахунку Клієнта (позивача), що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками перерахування грошових коштів не здійснив.
Статтею 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.
Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно, до ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України»банки зобов'язані виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що мітиться в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Згідно п.1.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України»визначено, що операційний час -частина операційного дня банку або іншої установи -члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою -членом платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.
Частиною 1 статті 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (п.3 ст. 1066 ЦК України).
Відповідно до частини 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Згідно зі статтею 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Згідно наявного в матеріалах справи листа Банку за вих. №1700 від 20.11.2009, станом на 19.11.2009 у відділенні №4 Енергодарської філії ВАТ Банку «Біг Енергія»на виконанні знаходяться платіжні доручення ТОВ «Феррітексім», а саме №758 від 26.12.2008 та №1 від 29.10.2009.
Враховуючи той факт, що відповідачем порушено договірні зобов'язання щодо своєчасного здійснення розрахунково-касового обслуговування, перед позивачем, суд визнає вимогу про зобов'язання виконати платіжні доручення позивача обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Разом з тим, судом було враховано, що постановою Правління Національного банку України від 13.03.2009 № 134 «Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві Банку «БІГ Енергія»призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік (16.03.2009-15.03.2010), мораторій на задоволення вимог кредиторів банку введено з 16.03.2009 до 15.09.2009, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 10.09.2009 № 540 продовжений мораторій на задоволення вимог кредиторів з 16.09.2009 до 15.03.2010, крім зобов'язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов'язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.
Відповідно до частини 2 статті 85 Закону (у редакції статті, що діяла станом до 06.08.2009) мораторій на задоволення вимог кредиторів станом до 06.08.2009 поширювався на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Дана норма кореспондувалась з поняттям мораторію наведеного у статті 2 вказаного Закону (у редакції визначення терміну наведеного у цьому Законі станом до 06.08.2009). Зазначене поняття мораторію відображало його суть, та під яким розумілося зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання Банком своїх зобов'язань за Договором, зокрема щодо несвоєчасного виконання розрахункових документів позивача, як до так і після призначення тимчасової адміністрації у Банку.
Конституцією України закріплений обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).
Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.
Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов'язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.
Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.
Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту.
При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань під час дії мораторію, не звільняють ці банки від обов'язку виконувати зазначені зобов'язання.
Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов'язань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України), а також вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України.
Разом з тим, судом також враховано, що Законом України № 1617-VI від 24 липня 2009 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків»було внесенні зміни до Закону. Вказаний закон набрав чинності 06.08.2009 (опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр»№ 141 за 6 серпня 2009 року).
Відповідно до визначення терміна мораторій наведеного у Законі у редакції Закону України від 24.07.2009 № 1617-VI, під мораторієм стало розумітися зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.
Проте, як зазначалось вище, постановою Правління Національного банку України від 10.09.2009 №540 продовжений мораторій на задоволення вимог кредиторів з 16.09.2009 до 15.03.2010, крім зобов'язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов'язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.
Відтак, мораторій на спірні правовідносини, які виникли за договором банківського рахунку станом на день винесення рішення не поширюється.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство Банк «Біг Енергія»(01032,м. Київ, вул. Комінтерну, 15, ідентифікаційний код 20023463) в особі відділення №4 Енергодарської філії Відкритого акціонерного товариства Банку «Біг Енергія»(м. Запоріжжя, МФО 313764, ідентифікаційний код 24906417) здійснити операцію з перерахування коштів з рахунку №260060030000678 Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррітексім»(69091, м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, 27-а, ідентифікаційний код 23880736) відповідно до платіжних доручень:
- платіжне доручення №758 від 26.12.2008 на суму 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. з призначенням платежу поповнення власних оборотних коштів, без ПДВ;
- платіжне доручення №1 від 29.10.2009 на суму 22 900 (двадцять дві тисячі дев'ятсот) грн. з призначенням платежу поповнення власних оборотних коштів, без ПДВ.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія»(01032,м. Київ, вул. Комінтерну, 15, ідентифікаційний код 20023463) в особі відділення №4 Енергодарської філії Відкритого акціонерного товариства Банку «Біг Енергія»(м. Запоріжжя, МФО 313764, ідентифікаційний код 24906417) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррітексім»(69091, м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, 27-а, ідентифікаційний код 23880736) 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя Сташків Р.Б.
Повний текст рішення підписано 10.02.2010