ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 34/9704.02.10
За заявою Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит»
на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві у справі № 34/97
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Акація»
доПублічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит»
простягнення 58 181,95 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Представники сторін:
від позивача не з'явився;
від відповідача (скаржника) не з'явився;
від ВДВС не з'явився.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.04.2009 у справі №34/97 позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акація»56 951 грн. 14 коп. боргу, 536 грн. 54 коп. збитків, 676 грн. 29 коп. пені, а також 290 грн. 91 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
13.05.2009 на примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва №34/97 від 15.04.2009 видано наказ.
03.12.2009 заявником, в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України подано скаргу на дії державного виконавця при проведені примусового виконання рішення по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.11.2009.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.01.2010 суддею Сташківим Р.Б. прийнято скаргу до свого провадження та призначено її до розгляду на 04.02.2010.
На призначене судове засідання представник позивача, відповідача (заявника) та ВДВС не з'явились, причини неявки суду не відомі.
Дослідивши доводи поданої скарги, Господарський суд м. Києва вважає подану скаргу про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №15918884 відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 04.11.2009 (далі -Постанова) не обґрунтованою в силу наступного.
Відповідно до статті 115 ГПК України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону України «Про виконавче провадження»; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; в інших передбачених законом випадках (стаття 18 Закону).
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
04.11.2009 ВДВС керуючись приписами статей 3, 18 та 24 Закону України «Про виконавче провадження»виніс Постанову, відповідно до якої зобов'язав боржника (Банк) добровільно її виконати у трьох денний термін з моменту отримання.
Пунктом 3 Постанови ВДВС, зокрема, зазначив, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк, виконання буде проведене в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.
Так, постановою Правління Національного банку України від 19.12.2008 №439 «Про призначення тимчасової адміністрації в Акціонерному комерційного банку «Національний кредит»призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік з 19.12.2008 до 18.12.2009, мораторій на задоволення вимог кредиторів введено з 19.12.2008 до 18.06.2009.
Стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(у редакції з 06.08.2009) містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.
Аналіз положень Закону України «Про банки і банківську діяльність»дають підстави для висновку, що положення про мораторій надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов'язань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України).
Разом з тим, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009 № 451 продовжений мораторій на задоволення вимог кредиторів з 05.08.2009 до 18.12.2009, крім зобов'язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов'язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.
Як слідує з матеріалів справи, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором банківського вкладу (депозиту), положення якого регулюються параграфом 3 Глави 71 ЦК України.
Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Як було вже зазначено, оскаржувана Постанова була винесена 04.11.2009, тобто у період, під час дії якого дія мораторію на зобов'язання які виникли за договором банківського рахунку не поширювалась, а відтак доводи викладені скаржником у скарзі визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відтак, ВДВС зобов'язаний виконувати наказ Господарського суду м. Києва №34/97 від 13.05.2009, виданий на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 15.04.2009 у справі №34/97 в межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором ПАТ «Банк Національний кредит»і погоджених Національним банком України.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене вимоги скаржника (відповідача у справі) задоволенню не підлягають
Враховуючи викладене та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 33, 86, 121-2 ГПК України, суд
Відмовити Публічному акціонерному товариству «Банк Національний кредит»в задоволені скарги за вих. №09-6/845 від 24.11.2009.
Копію даної ухвали направити усім учасникам процесу.
Ухвала може бути оскаржена в установленому законом порядку.
Суддя Сташків Р.Б.