ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
06.07.07 Справа № 14/135.
Суддя Шеліхіна Р.М., розглянувши матеріали справи за позовом
Одеської залізниці, м. Одеса
до Закритого акціонерного товариства “Криворізьке», м. Брянка, Луганської області
3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ВАТ “Лисичанськвугілля», м. Лисичанськ, Луганської області,
про стягнення 202275 грн. 00 коп.
за участю представників :
від позивача - Беленкова В.В., дов. від 15.09.05. №416;
від відповідача - Жидков Л.В., дов. від 20.12.06. №973;
від 3-ї особи -не прибув,
встановив:
Суть справи: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача штраф у розмірі 202275грн. за неправильно вказаний код одержувача вантажу в залізничних накладних №№ 48823248, 48823252, 48823254.
Відповідач відзивом від 27.03.07. №359 проти позову заперечує і вказує про відсутність в нього інформації щодо зміни коду вантажоотримувачу. На думку відповідача, викладену у відзиві, відповідальність за невірно вказаний код в залізничних накладних повинно нести ВАТ “Лисичанськвугілля»тому, що відповідач відправляв вантаж за його письмовими вказівками і на підставі договору від 11.10.06. №119, укладеного між відповідачем та третьою особою.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та заперечив доводи відповідача, викладені в відзиві з підстав того, що в обов'язок залізниці не входить повідомлення господарюючих суб'єктів про зміну коду вантажовідправників (вантажоотримувачів). Також, представник позивача зауважив на безпідставне посилання відповідача на невірні дії ВАТ “Лисичанськвугілля», оскільки за договором від 11.10.06. №119, укладеним між відповідачем та третьою особою, відповідач не має права поставляти концентрат будь-яким особам крім ВАТ “Лисичанськвугілля», адже вугільний концентрат є власністю ВАТ “Лисичанськвугілля», а не відповідача, і відповідач зобов'язаний повернути замовнику (третій особі) збагачений продукт (п.п.1.1; 1.2 вказаного договору).
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників позивача, оцінивши надані ним докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Закрите акціонерне товариство “Криворізьке», м. Брянка, Луганської області здійснювало поставку вугільної продукції залізничним транспортом на адресу отримувача: станція «Ладижин» Одеської залізниці, Ладижинська ТЕС -концентрат вугільний - за залізничним накладними від 09.11.06. №48823248, №48823252, від 07.11.06. №48823254.
У вказаних залізничних накладних відповідач невірно вказав код підприємства-отримувача вантажу, за що встановлено відповідальність ст.ст.118,122 Статуту залізниць України у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення.
Позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути на свою користь штраф з відповідача за невірно вказаний код отримувача вантажу в сумі 202275грн.
До матеріалів справи долучено документи про зміну коду отримувача вантажу Ладижинській ТЕС, що є належними доказами факту неправильного зазначення відправником коду отримувача вантажу в залізничній накладній у розумінні ст. 122 Статуту залізниць України та п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.00 № 644. Також, неправильне зазначення в накладній коду вантажоотримувача засвідчено актами загальної форми від 11 та 12 листопада 2006 року та не заперечене представником відповідача у судовому засіданні.
За таких обставин вина відповідача у неправильному зазначенні відомостей отримувача вантажу у накладних є такою, що підтверджена матеріалами справи.
З урахуванням обставин справи і суті спору між сторонами, з огляду на те, що Ладижинська ТЕС отримала вантаж, відправлений відповідачем, і не заявила претензій до вантажовідправника (відповідача), дослідивши вчинені позивачем дії і понесені ним витрати за невірно вказаний код вантажоотримувача, суд дійшов висновку про застосування норми ст.233 Господарського кодексу України, якою встановлено право суду зменшувати розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора (позивача), та зменшення розміру штрафу, заявленого до стягнення позивачем.
При цьому суд бере до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Позивач не потерпів збитків при невірно вказаному відповідачем коді отримувача вантажу. Таким чином, слід зменшити розмір штрафу та визначити до стягнення 20000грн.
Доводи відповідача проти позову є безпідставні і не стосуються суті спору: відповідач не заперечує, що саме він є відправником вантажу і особою, яка вносить відомості в залізничну накладну про вантажоотримувача. Відносини відповідача з третьою особою не стосуються суті спору. Крім того, в обов'язок залізниці не входить повідомлення господарюючих суб'єктів, у тому числі і відповідача, про зміну коду вантажовідправників та вантажоотримувачів.
За таких обставин позов підлягає задоволенню частково у сумі 20000грн., з віднесенням на відповідача судових витрат повністю у відповідності із ст. 49 ГПК України.
У задоволенні решти позову слід відмовити.
На підставі викладеного, ст.ст.174,175,193, 233 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, керуючись ст. ст. 33,34,43,44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Криворізьке», м. Брянка, Луганської області, вул. «Рятівна», 1, код 31780403 на користь Державного підприємства "Одеська залізниця" ", м. Одеса, вул. «Пантелеймонівська», 19, код 01071315 - 20000 грн. штрафу, 2022,75 грн. витрат по держмиту та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати на виконання рішення наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Дата підписання рішення -11.07.07.
Суддя Р.М. Шеліхіна