ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 34/28010.02.10
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів»
до Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»
в особі Печерської філії
про визнання недійсними договору поруки № 2665-1 від 25.06.2008
Суддя Сташків Р.Б.
Представники сторін:
від позивача Литвин Ю.А.,
від відповідача не з'явився.
Відкрите акціонерне товариство «Київський завод гумових та латексних виробів»(далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»(далі -відповідач) про визнання недійсними договору поруки № 2665-1 від 25.06.2008 (далі -Договір поруки).
Позовні вимоги мотивовані тим, що пункт 2 Договору поруки не відповідає нормам Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) і прямо порушує ч.1 ст. 203 ЦК України.
У ході судового засідання позивач подавав уточнення до позовної заяви, змінюючи підставу позову, мотивуючи тим, що Договір поруки, суперечить чинному законодавству України, а саме, ч. 1 ст. 626 ЦК України, оскільки порушено принцип наявності у договорі не менше ніж двох сторін, а на дамку ВАТ «Київський завод гумових та латексних виробів», він є поручителем та кредитором одночасно.
Відповідач надав пояснення у справі, в яких пояснив наступне.
Відповідно до п.2.4.4.4 та п.2.5.1 договору факторингу про здійсненні факторингу №2665-корп-фк (далі -Договір факторингу) відкрито рахунок №2909 9 052751 075.
Даний рахунок відкритий з клієнтським номером саме постачальника, з метою проведення внутрішньобанківської аналітики та направлення банком коштів в погашення заборгованості перед фактором, а у відповідності до п.2.5.1 договору факторингу саме обов'язок Боржника здійснити платежі за реквізитами нового кредитора, що і вимагає ст. 1082 ЦК України.
Рахунок №2909 9 05275 1075 є банківським рахунком, а кошти які на ньому обліковуються є коштами банку. Зазначення найменування як ВАТ «Київський завод латексних та гумових виробів»за банківським рахунком є внутрішньобанківською технічною операцією з метою ідентифікації даної факторингової операції.
Розглянувши матеріали справи та подані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, Господарський суд м. Києва
25 червня 2008 року між Закритим акціонерним товариством Комерційним банком Приватбанк (далі -ЗАТ КБ «ПриватБанк») та Відкритим акціонерним товариством «Київський завод гумових та латексних виробів»(далі -ВАТ КЗГЛВ) було укладено Договір поруки, предметом якого є надання поруки Поручителем перед Фактором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАЗ-техснаб»(далі -Боржник) ним своїх обов'язків за договором про проведення факторингу від 25.06.2007 №2665-корп-фк (далі -Договір факторингу), згідно з яким Фактор надав Боржнику кошти в сумі З 000 000 гривень, а Боржник зобов'язаний: повертати кошти в строк до 90 днів з моменту виникнення заборгованості протягом до 25.06.2009, сплачувати за його користування у період до 28 числа кожного місяця відсотки, виходячи з відсоткової ставки 5,38% за 90 календарних днів від дати складання реєстру поставки товарів та винагороди за кредитне обслуговування у розмірі 0,1% від суми встановленого ліміту, а у випадку порушення строків повернення коштів - сплачувати подвійну облікову ставку НБУ на дату сплати процентів, зазначену вище, а також сплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у Договорі факторингу.
Пунктом 2 Договору поруки визначено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання обов'язків за Договором факторингу в тому ж розмірі, що і Боржник включаючи сплату коштів, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
У випадку невиконання Боржником обов'язків за Договором факторингу, Боржник і Поручитель відповідають перед Фактором як солідарні боржники.
Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Суть договору поруки полягає у тому, що у разі невиконання боржником основного зобов'язання, забезпеченого порукою, поручитель зобов'язується виконати кредитору борг боржника замість останнього. З ознаки односторонності договору поруки випливає те, що кредитор у договорі поруки наділений лише правами, а поручитель - лише обов'язками. Таким чином, у договорі поруки повинно існувати дві особи, одна з яких (кредитор) має право вимагати від поручителя виконання обов'язку боржника, який виник у нього перед кредитором.
Укладенню Договору поруки передувало укладення Договору факторингу, 25.06.2008 між ЗАТ КБ ПриватБанком (Фактор), ВАТ КЗГЛВ (Клієнт) та ТОВ «Заз-Техснаб»(Боржник), за умовами якого за даним договором Фактор за наявності вільних грошових коштів зобов'язується передати в розпорядження Клієнта за плату грошові кошти, а Клієнт уступає Фактору право грошової вимог, що виникне у майбутньому, до Боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Заз-Техснаб»за зобов'язаннями з поставки товару (далі -поставка товару), що випливають з укладеного між Клієнтом і Боржником договору поставки №8 від 28.09.2007 (далі -Договір поставки) та зазначеними у реєстрах поставок товарів (далі -Реєстр), що є невід'ємною частиною даного договору, у порядку та на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до п.1.2 даного договору Фактор набуває, а Клієнт передає усі права вимоги грошових коштів від Боржника, що виникають у період з початку дії даного договору до 28.03.2009, строк оплати яких настануть за договором поставки, при дотримані наступних умов:
- за постачанням товарів, зазначеними у Реєстрах до даного договору, з терміном виконання зобов'язань Боржником з їх оплати не пізніше 90 календарних днів від дати складення відповідного документа, що підтверджує відвантаження товару;
- на підставі оригіналів рахунків-факту, документів, що підтверджують відвантаження товару, зазначених у Реєстрах до даного договору;
- у межах ліміту факторингових операцій, встановленого Фактором для Клієнта згідно з п.1.3.
Як слідує з матеріалів справи, 28.09.2007 між позивачем (Продавець) та ТОВ «Заз-Техснаб»(Покупець) було укладено договір поставки №8 за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти й оплатити ущильнувачі (далі -Товар) у кількості, якості й асортименті, зазначеним у специфікаціях, що виставляються Покупцем і є частиною цього договору з моменту їх підписання повноважними представниками сторін.
Як підставу визнання недійсним оспорюваного договору, позивач зазначає, що поручителем і кредитором за Договором поруки є одна й таж сама юридична особа -ВАТ КЗГЛВ, що суперечить ст. 626 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Отже, згідно з чинним законодавством України, боржник повинен виконати своє зобов'язання на користь кредитора.
Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу відповідно до ст. 1078 ЦК України може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Таким чином, операції з відступлення клієнтом права грошової вимоги за зобов'язаннями боржника, які передбачають передачу фактором за плату в розпорядження клієнта грошових коштів, мають здійснюватися на підставі договору факторингу.
Підпунктом 11 частини першої ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»факторинг віднесений до фінпослуг.
Пунктом 2.4.4.4 передбачено, що Фактор (ПриватБанк) зобов'язаний здійснити договірне кредитне обслуговування факторингової операції за даним договором відповідно до внутрібанківських документів (здійснювати формування та введення факторингового досьє, відкриття рахунків і т.д).
Відкрити рахунок №2909 9 052751 075 для оплати Боржником (ТОВ «Заз-Техснаб») відступлених грошових вимог з оплати поставлених товарів за договором поставки.
Відповідно до п.1.4 Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України затвердженої постановою Правління НБУ від 20.10.2004 №495 рахунок 2909 П «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку»є балансовим банківським рахунком, на якому обліковуються кошти банку, а не клієнта.
Згідно з Інструкцією «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 №280, призначенням рахунку 2909 П «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банк» є облік сум іншої кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку, наприклад, невиплачені перекази для бенефіціарів, які не мають рахунку в банку; суми коштів, що отримані для зарахування на вклади клієнтів банку. За кредитом рахунку проводяться суми кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку. За дебетом рахунку проводяться суми погашення кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку.
У відповідності до Інструкції «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 №280 у класі 2 Плану рахунків відображаються операції з клієнтами, зокрема операції за розрахунками, наданими кредитами та залученими вкладами (депозитами). Рахунки цього класу використовуються для обліку операцій за розрахунками з клієнтами (крім банків) -суб'єктами господарювання, органами державної влади та самоврядування, фізичними особами.
Згідно з п.2.5.1 Договору факторингу, Боржник (ТОВ «Заз-Техснаб») зобов'язаний, відповідно до ст. 1082 ЦК України платежі за договором поставки здійснити за наступними реквізитами нового кредитора: «рахунок № 2909 9 052751 075, Одержувач: Відкрите акціонерне товариство «Київський завод гумових та латексних виробів», Банк одержувача: Печерська філія ПриватБанку, МФО: 300711, Код ЄДРПОУ: 00149593 відповідно до реєстрів до даного Договору.
Частиною 1 статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
23.09.2008 між ВАТ КЗГЛВ, ТОВ «Заз-Техснаб», ПриватБанком було підписано реєстр постачань №03, відповідно до якого Клієнт -КЗГЛВ повідомив Боржника ТОВ «Заз -техснаб», що відповідно до умов Договору факторингу, у порядку передбаченому ст. 1077 ЦК України усі права вимоги за договором поставки до боржника ТОВ Заз-Техснаб»у сумі 1 625 277,84 грн. були передані на користь ЗАТ КБ ПриватБанку.
Згідно ст. 1082 ЦК України платіж за договором поставки слід здійснювати на реквізитами нового кредитора:
«рахунок №29099052751075;
одержувач: ВАТ «КЗГЛВ»;
код ЄДРПОУ 00149593;
Банк: Печерська філія ПриватБанк;
МФО 300711».
25.09.2008 між ВАТ КЗГЛВ, ТОВ «Заз-Техснаб», ЗАТ КБ ПриватБанком було підписано реєстр постачань №04, відповідно до якого Клієнт -КЗГЛВ повідомив Боржника ТОВ «Заз -техснаб», що відповідно до умов Договору факторингу, у порядку передбаченому ст. 1077 ЦК України усі права вимоги за договором поставки до боржника ТОВ Заз-Техснаб»у сумі 1 374 722,16 грн. були передані на користь ЗАТ КБ ПриватБанку.
Рахунок №2909 9 05275 1075 є банківським рахунком, а кошти які на ньому обліковуються є коштами банку.
Зазначення найменування отримувача -ВАТ «КЗЛГВ»за банківським рахунком є внутрішньобанківською технічною операцією з метою ідентифікації даної факторингової операції.
Рахунок №2909 9 05275 1075 становить:
2909 -балансовий банківський рахунок, на якому обліковується кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку;
9 -ключ;
0527 -рахунок факторингової операції;
51075 -порядковий номер при відкритті рахунку.
Відтак, при отриманні коштів на даний рахунок автоматично відбувається погашення заборгованості перед банком -фактором за факторинговою операцією: ЗАТ КБ ПриватБанк -ТОВ «Заз-техснаб»- ВАТ «Київський завод латексних та гумових виробів».
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Позивачем не доведено, що за спірним договором кредитом і поручителем є одна й та сама юридична особа -ВАТ «Київський завод гумових та латексних виробів», і що при укладенні спірного Договору мало місце порушення норм ЦК України.
Згідно статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.
Враховуючи, що докази того, що при укладенні Договору поруки були порушені норми чинного законодавства України, в матеріалах справи відсутні, позовні вимоги про визнання Договору поруки недійсним задоволенню не підлягають як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону та суперечать дійсним обставинам справи.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в позові покладаються на позивача (частина 5 статті 49 ГПК України).
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя Сташків Р.Б.