Справа № 2-320\10
10 лютого 2010 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого - судді Пивоварової Ю.О.,
при секретарі Карабанові Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання,-
Позивач звернулась до суду з зазначеним позовом до відповідача, вказавши 22.01.2004 року вона уклала договір довічного утримання із своїм племінником ОСОБА_2, оскільки вона є особою похилого віку та інвалідом1 групи за зором та самостійно здійснювати догляд за собою не може. Однак, з вказаного часу ОСОБА_2 жодного разу не приходив до неї та не надавав ніякої допомоги, передбаченої умовами договору. На її численні звернення відповідав про те, що сам за станом здоров»я не має можливості надавати їй допомогу. В той же час від розірвання договору довічного утримання у добровільному порядку відмовляється. Тому просила суд розірвати зазначений договір та визнати за нею право власності на квартиру, яка була предметом договору.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з»явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, однак про причини своєї неявки суд не повідомив. На підставі ст.. 224 ЦПК України судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.
Представник третьої особи - Третьої Донецької Державної нотаріальної контори- у судове засідання не з”явився, надавши до суду заяву з проханням розглядати справу у їх відсутність.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача та позивача, третьої особи, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві приватної власності квартира за адресою: м. Донецьк, вул.. Будьонівських Партізан, 77\22, що підтверджується копією свідоцтва про право власності № 25239 від 26 січня 1999 року (а.с.10).
22 січня 2004 року ОСОБА_1 уклала договір довічного утримання з ОСОБА_2, що підтверджується копією відповідного договору (а.с.3). З п.5 зазначеного договору вбачається, що ОСОБА_2 зобов»язується довічно утримувати ОСОБА_1, забезпечувати її харчуванням, одягом, доглядом, необхідною допомогою, проізвести поховання та зберегти в її безкоштовному користуванні квартиру, розташовану за адресою: м. Донецьк, вул.. Будьонівських Партізан, 77\22. При цьому вартість матеріального забезпечення визначена у розмірі 102 грн. на місяць.
Згідно ст.. 744, 745, 748 ЦК України за договором довічного утримання одна сторона передає другій стороні у власність житловий будинок, квартиру або їх частку, взамін чого набувач зобов»язується забезпечувати відчужувача утриманням та доглядом довічно. Договір довічного утримання укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно п.1 ч.1 ст. 755 Цивільного Кодексу України договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов»язків, незалежно від його вини. Статтею 756 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору довічного утримання у зв»язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов»язків за договором, відчужував набуває право власності на майно, яке було ним передано, і має право вимагати його повернення. У цьому разі витрати, зроблені набувачем на тримання та догляд відчужувача не підлягають поверненню.
У судовому засіданні встановлено, що між сторонами склались правовідносини з приводу виконання договору довічного утримання.
Як пояснили у судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які є рідними сестрами позивача, вони є єдиними родичами ОСОБА_1, яка за станом здоров»я та похилим віком не може власними силами здійснювати догляд за собою. У 2004 році вона уклала договір довічного утримання із своїм племінником ОСОБА_2 Однак з того періоду він жодного разу не надавав їй допомоги, не приходив, продукти харчування не приносив. Близько пів року вони власними силами здійснюють догляд за сестрою, яка є інвалідом першої групи за зором.
Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснили, що проживають по-сусідству з ОСОБА_1 На протязі останніх декілька років вони постійно виконують її прохання з приводу придбання продуктів харчування, медичних препаратів та інше. При цьому зазначили, що у квартирі не прибрано, із харчів лише те, що покупають вони, або привозять сестри. Про те, що ОСОБА_2 повинен доглядати за ОСОБА_1С, знають лише з її слів, ОСОБА_2 жодного разу у її квартирі не бачили.
Згідно ст.. 60 Цивільно-процесуального Кодексу України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Таким чином, оцінюючи наведені докази у їх сукупності, враховуючи, що відповідач не з»явився у судове засідання та не надав суду доказів про виконання своїх зобов»язань за договором довічного утримання, суд вважає, що у судовому засіданні знайшов свого підтвердження факт невиконання ОСОБА_2 обов»язків за договором довічного утримання від 22.01.2004 року, у зв»язку з чим зазначений договір підлягає розірванню.
Оскільки статтею 756 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору довічного утримання у зв»язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов»язків за договором, відчужував набуває право власності на майно, яке було ним передано, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру за адресою: м. Донецьк, вул.. Будьонівських Партізан, 77\22, є зайвими, тому задоволенню не підлягають.
Крім того, на підставі ст.. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи у розмірі 120 грн., та судовий збір на користь держави у розмірі 8.5 грн.
На підставі викладеного, ст. 755 Цивільного Кодексу України, , керуючись ст. 10, 11, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання задовольнити частково.
Розірвати договір довічного утримання, укладений 22 січня 2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, який проживає за адресою, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. На користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 судові витрати у розмірі 120 грн.
Стягнути з ОСОБА_2, який проживає за адресою, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. На користь державного бюджету судовий збір у розмірі 8.5 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Пролетарським районним судом м. Донецька за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.
Суддя