ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 36/3608.02.10
За позовом Інституту гідротехніки і меліорації Української академії аграрних наук
До Науково-впроваджувального Комерційного приватного підприємства
«Мітар-1»
Про стягнення 108 775,06 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від позивача Чеберяк М.А. по довіреності № 1 від 11.01.2010р.
Від відповідача не з'явився
В засіданні приймали участь
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Інституту гідротехніки і меліорації Української академії аграрних наук про стягнення з Науково-впроваджувального Комерційного приватного підприємства «Мітар-1»108 775,06 грн. заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням умов договору оренди № 18 від 01.12.2004р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2010р. порушено провадження у справі № 36/36, розгляд справи призначено на 08.02.2010р.
В судовому засіданні 08.02.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 08.02.2010р. не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалі суду від 18.01.2010р. не виконав.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.01.2010р. було надіслано на адресу відповідача, та 21.01.2010р. отримано представником відповідача, що підтверджується його підписом на зворотному боці повідомлення про вручення поштового відправлення № 8486470.
На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -
Між Інститутом гідротехніки і меліорації Української академії аграрних наук (далі позивач, орендодавець) та Науково-впроваджувальним Комерційним приватним підприємством «Мітар-1»(далі відповідач, орендар) 01.12.2004р. було укладено договір № 18 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності. Відповідно до умов даного договору орендодавець передав орендарю в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 120,0 кв.м. під офіс, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 37 на 2 поверсі в будівлі експериментальної механічної майстерні.
Строк дії вищевказаного договору сторони встановили з 01.12.2004р. по 31.10.2005р. включно ( п. 10.1 договору).
Орендна плата на момент укладення договору становила 2 607,09 грн. без ПДВ (п. 3.1 договору). Орендна плата за перший місяць оренди -грудень, визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць -жовтень, на індекс інфляції за листопад 2004 року.
Орендна плата за кожний наступний місяць, відповідно до п. 3.2 договору, визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Згідно з п. 3.3 договору оренди орендна плата в повному обсязі перераховується орендодавцю щомісячно не пізніше 12-го числа місяця, наступного за звітним.
Додатковою угодою № 1 від 01.11.2005р. сторони продовжили термін дії договору до 29.11.2006р., а додатковою угодою № 2 від 30.11.2006р. -до 31.12.2007р.
Сторони додатковою угодою № 3 від 31.01.2007р. збільшили розмір орендної плати до 5 026,45 грн. без ПДВ.
Крім того, між Інститутом гідротехніки і меліорації Української академії аграрних наук та Науково-впроваджувальним Комерційним приватним підприємством «Мітар-1»01.12.2004р. було укладено договір № 18/1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, за умовами якого відповідач зобов'язався брати участь у витратах позивача на обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, утримання прибудинкової території пропорційно до займаної ним площі у будівлі.
Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.
Відповідач, в порушення умов договору, не сплатив в повному обсязі орендні платежі за період з липня 2007 року по жовтень 2008 року, і станом на день розгляду справи його заборгованість перед позивачем становить 108 775,06 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач свої зобов'язання за договором оренди № 18 від 01.12.2004р. в частині сплати орендної плати за період з липня 2007 року по жовтень 2008 року виконав неналежним чином, розрахувався лише частково, і станом нам день розгляду справи його заборгованість перед позивачем становить 108 775,06 грн.
Відповідач належних доказів відсутності заборгованості по договору оренди № 18 від 01.12.2004р. суду не надав.
Також, рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2009р. у справі № 11/107 за позовом Інституту гідротехніки і меліорації Української академії аграрних наук до Науково-впроваджувального Комерційного приватного підприємства «Мітар-1»про розірвання договору оренди № 18 від 01.12.2004р., яке набрало законної сили, встановлено, що за договором № 18 від 01.12.2004р. відповідач заборгував позивачу за період з липня 2007 року по жовтень 2008 року 108 775,06 грн. орендної плати, а також те, що наявність та розмір заборгованості відповідачем визнається.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 108 775,06 грн.
Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Науково-впроваджувального Комерційного приватного підприємства «Мітар-1»(03187, м. Київ, вул. Глушкова, 16, кВ. 82, код ЄДРПОУ 30179349) на користь Інституту гідротехніки і меліорації Української академії аграрних наук (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 37, код ЄДРПОУ 01018947) 108 775 (сто вісім тисяч сімсот сімдесят п'ять) грн. 06 коп., 1 087 (одну тисячу вісімдесят сім) грн. 75 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Трофименко Т.Ю.