Ухвала
19 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 199/3248/17
провадження № 61-15014ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, ОСОБА_2 , про визнання прилюдних торгів та свідоцтва про право власності недійсними,
05 серпня 2019 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження зазначеного судового рішення.
Посилається на те, що указаний строк ним пропущений з поважних причин, оскільки копію рішення суду апеляційної інстанції отримав лише 12 липня 2019 року.
Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Оскільки повну постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2019 року складено у день її ухвалення, то останнім днем тридцятиденного строку для подання касаційної скарги є 02 серпня 2019 року.
Заявник звернувся із касаційною скаргою 05 серпня 2019 року.
Суд враховує, що копія постанови заявнику надіслана апеляційним судом 04 липня 2019 року.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження ОСОБА_1 пропущено з поважних причин, є підстави для його поновлення.
Проте, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
За нормою частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімум для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений 1 600 грн.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (0,4 від 1 600 грн становить 640 грн).
Заявник оскаржує судове рішення, ухвалене за наслідками розгляду двох позовних вимог немайнового характеру.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, за подання касаційної скарги судовий збір підлягає сплаті у розмірі 2 560 грн ((640+640)*200%).
Заявником сплачено 1 280 грн судового збору.
Отже, ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 280 грн (2 560-1 280).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону № 3674-VI. На підтвердження сплати судового збору суду необхідно надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для сплати судового збору у належному розмірі.
На підставі наведеного та керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2019 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2019 року залишити без руху.
Для усунення зазначеного вище недоліку надати заявнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та її буде повернуто заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Яремко