ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 25/49004.02.10
За позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк»
до 1. Відкритого акціонерного товариства «Арма - Лізинг»
2. Закритого акціонерного товариства «Укрінвестбуд»
про стягнення 241943,27 грн.
Суддя Морозов С.М.
Секретар судового засідання Денисенко А.В
Представники:
від позивача: Радюк І.В. (довіреність № 01/20-211 від 08.07.2009);
від відповідача-1: не з'явились;
від відповідача -2: Форсюк В.Л. (довіреність від 17.11.2009).
В судовому засіданні 04 лютого 2010 року за згоди представників позивача і відповідача-2 було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
Відкрите акціонерне товариство «Банк «Демарк»(надалі -позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Арма - Лізинг»(надалі -відповідач-1) та Закритого акціонерного товариства «Укрінвестбуд»(надалі -відповідач-2) заборгованості по договору кредиту в загальному розмірі 241943,27 грн., в тому числі 186 354,00 грн. заборгованості по кредиту, 43223,77 грн. заборгованості по процентах, 9025,70 грн. пені за порушення строків сплати кредиту та 3339,80 грн. пені за порушення строків сплати процентів. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обов'язки за договором не виконує, повернення кредиту в термін відповідно Договору не забезпечує.
Відповідач-1 надав відзив на позов, в якому проти позову заперечує, посилаючись на неправомірне стягнення кредиту в достроковому порядку. При цьому відповідач-1 посилається на те, що договором передбачено лише право позивача достроково стягнути всю суму кредиту, яким він не скористався оскільки не направляв відповідачу-1 вимоги про дострокове виконання зобов'язання по поверненню суми кредиту.
Відповідач-2 надав заперечення на позовну заяву, в якому він посилається на те, що відповідач-1 мав особисто виконати зобов'язання перед позивачем, а останнім не вживалося будь-яких заходів для погашення відповідачем-1 заборгованості.
Ухвалою від 16.10.2009 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 19.11.2009. В судове засідання 19.11.2009 представник відповідача-1 не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено до 17.12.2009. В судовому засіданні 17.12.2009 судом задоволене клопотання сторін про продовження терміну розгляду справи, та здійснено заміну позивача його правонаступником -Публічним акціонерним товариством «Банк «Демарк». В справі оголошено перерву до 04.02.2010р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
14 лютого 2007 року між позивачем та відповідачем-1 було укладено Кредитний договір № 272-051 (надалі -Кредитний договір, Договір), згідно п. 3.1 якого позивач відкриває відповідачу-1 невідновлювальну кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості 350 000,00 грн. строком погашення відповідно до графіка №1, що є невід'ємною частиною цього договору та кінцевим строком погашення по 12 лютого 2010 року.
Згідно із п. 3.5.1 Договору, в редакції Договору №1 про внесення змін в Кредитний договір від 06.05.2008, відповідач-1 за користування кредитом сплачує позивачу відсотки у розмірі 25% річних.
На виконання умов Кредитного договору позивач протягом лютого - червня 2007 року перерахував відповідачу кредит на загальну суму 350 000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами від 15.02.2007 на суму 215146,00 грн., від 15.05.2007 на суму 50000,00 грн., від 21.05.2007 на суму 30000,00 грн., та від 26.06.2007 на суму 54854,00 грн. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).
14 лютого 2007 року в забезпечення зобов'язань відповідача-1 за Кредитним договором між позивачем і відповідачем-2 було укладено Договір поруки, за яким відповідач-2 взяв на себе солідарне зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язаннях відповідача-1, які виникли на підставі Кредитного договору на умовах, що визначені останнім.
У відповідності до п. 3.4.1 Кредитного договору відповідач-1 зобов'язаний сплачувати кредит відповідно до графіка №1 та повністю погасити кредит у строк по 12 лютого 2010 року шляхом перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний в п. 3.8 цього договору. Строки, передбачені цим договором є обов'язковими для відповідача-1.
Графіком №1 погашення кредитної заборгованості по Кредитному договору (надалі - графік) визначені наступні строки погашення кредитної заборгованості відповідачем-1 по дату подання позовної заяви: до 31.03.2007 -6791 грн., до 30.04.2007 -6921,00 грн., до 31.05.2007 -7054,00 грн., до 30.06.2007 -7189,00 грн., до 31.07.2007 -7327,00 грн., до 31.08.2007 -7467,00 грн., до 30.09.2007 -7611,00 грн., до 31.10.2007 -7756,00 грн., до 30.11.2007 -7905,00 грн., до 31.12.2007 -8057,00 грн., до 31.01.2008 -8211,00 грн., до 28.02.2008 -8369,00 грн., до 31.03.2008 -8529,00 грн., до 30.04.2008 -8692,00 грн., до 31.05.2008 -8859,00 грн., до 30.06.2008 -9029,00 грн., до 31.07.2008 -9202,00 грн., до 31.08.2008 -9378,00 грн., до 30.09.2008 -9558,00 грн., до 31.10.2008 -9741,00 грн., до 30.11.2008 -9928,00 грн., до 31.12.2008 -10118,00 грн., до 31.01.2009 -10312,00 грн., до 28.02.2009 -10510,00 грн., до 31.03.2009 -10711,00 грн., до 30.04.2009 -10917,00 грн., до 31.05.2009 -11126,00 грн., до 30.06.2009 -11339,00 грн., до 31.07.2009 -11556,00 грн., до 31.08.2009 -11778,00 грн., до 30.09.2009 -12004,00 грн.
У відповідності до п. 3.5.1 Кредитного договору сплата процентів за користування кредитом здійснюється в строк по останній робочий день звітного місяця.
Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що він свої зобов'язання за Кредитним договором виконує неналежним чином: починаючи з листопада 2008 року відповідач-1 не погашає кредит та не сплачує відсотки за користування кредитом.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач-1 з березня 2007 року по жовтень 2008 року належним чином виконував зобов'язання по сплаті визначених графіком сум кредиту. Всього за вказаний період відповідачем-1 погашено позивачу кредит на загальну суму 163 646,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями за період з 30.03.2007 по 27.10.2008, наданими позивачем та наявними в матеріалах справи.
З листопада 2008 року до подання позивачем позовної заяви відповідач не сплачує суми кредиту у визначених графіком розмірах та строки. Заборгованість відповідача за Кредитним договором перед позивачем по сплаті визначених графіком платежів по кредиту за період з 30.11.2008 по 30.09.2009 становить 120 299,00 грн. Заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом складає 43223,77 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору; закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Як визначено п.3.4.1 Кредитного договору кредит сплачується відповідно до графіка №1 та підлягає повному погашенню у строк по 12 лютого 2010 року. Таким чином, кредитним договором встановлено поетапне погашення суми кредиту щомісячно в сумах та в строки, визначені графіком, а остаточним терміном погашення кредиту визначено -12 лютого 2010 року. У відповідності до вимог ст. 530 та ст. 631 ЦК України та п. 3.1, 3.4.1 Кредитного договору відповідач-1 зобов'язаний виконувати зобов'язання по погашенню кредиту у строки, визначені графіком, який є невід'ємною частиною Кредитного договору.
Враховуючи те, що остаточний термін погашення суми кредиту (строк виконання зобов'язання по сплаті всієї суми кредиту) на час подання позовної заяви ще не настав, а позовні вимоги щодо періоду нарахування заборгованості позивачем не змінювалися, позовні вимоги про стягнення строкової заборгованості по кредиту в сумі 186354,00 грн. не підлягають задоволенню.
Посилання позивача на норми ст. 1050 ЦК України та п. 6.2 Кредитного договору в обґрунтування підстав стягнення з відповідача-1 всієї суми отриманого кредиту є необґрунтованим, та не приймається судом до уваги зважаючи на наступне.
Я вже зазначалося вище, виходячи із вимог ст. 526, 631, 530 ЦК України строк виконання зобов'язання, протягом якого боржник може його виконувати, встановлюється договором. В даному випадку пунктами 3.1 та 3.4.1 Кредитного договору чітко визначено, що відповідач-1 зобов'язаний сплачувати кредит частинами у строки, визначені у Графіку погашення заборгованості, що є невід'ємною частиною договору.
Статтею 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного Кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до частини 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Пунктом 6.2 Кредитного договору визначено аналогічне положення про те, що в разі виникнення події невиконання відповідачем-1 зобов'язання у позивача виникає право вимоги дострокового розірвання цього договору та дострокового задоволення вимог,що з нього випливають.
Таким чином, статтею 1050 ЦК України та умовами Кредитного договору передбачене право позивача вимагати дострокового виконання відповідачем-1 зобов'язань по поверненню кредиту, однак в них не визначається автоматичне виникнення обов'язку у відповідача-1 повернути кредит достроково чи автоматичне розірвання договору.
Оскільки умовами Кредитного договору жодним чином не передбачено порядок реалізації позивачем права вимоги дострокового виконання відповідачем-1 зобов'язань по погашенню кредиту, то така реалізації має відбуватися з урахуванням положень ст. 651 - 654 ЦК України, та ст. 188 Господарського кодексу України шляхом зміни договору (в частині визначення нового строку виконання відповідачем-1 зобов'язання по поверненню кредиту) чи шляхом розірвання договору, або зважаючи на положення ч.2 ст. 530 ЦК України шляхом направлення відповідачу-1 вимоги про дострокове виконання зобов'язання.
Позивачем не надано суду доказів направлення відповідачу повідомлення (вимоги) про дострокове виконання зобов'язань за Кредитним договором з визначенням нового строку виконання таких зобов'язань (в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України), вимоги про розірвання чи зміну договору (згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України, ст. 188 ГК України), укладення додаткової угоди про таке розірвання, припинення чи зміну (в частині визначення строку виконання зобов'язання) договору. А тому позивачем не надано доказів вжиття позивачем заходів для зміни строку виконання відповідачем зобов'язання по поверненню всієї суми кредиту.
Згідно частини першої статті 1049 параграфу 1 глави 71 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як свідчать матеріали справи, відповідач порушив зобов'язання за Кредитним договором щодо сплати частин кредиту починаючи з 30.11.2008, прострочена заборгованість по кредиту по 30.09.2009 в сумі 120299,00 грн. та відсотки за користування кредитом в сумі 43223,77 грн. у встановлені Кредитним договором строки не сплатив.
Враховуючи викладене, з урахуванням відсутності в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості за кредитом станом на 30.09.2009 в розмірі 120299,00 грн. та відсотків за користування кредитом в сумі 43223,77 грн.
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з п. 7.4, 7.5 Кредитного договору у разі порушення строків погашення кредиту та сплати відсотків Банк має право стягнути з Позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості.
Згідно із ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, перевіривши розрахунки позивача, суд вважає їх обґрунтованими, а тому за порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо повернення кредиту та відсотків за користування ним, стягненню з відповідача-1 на користь позивача підлягає пеня за прострочення термінів сплати кредиту в розмірі 9025,70 грн. та пеня за порушення термінів сплати відсотків в розмірі 3339,80 грн. за період з 01.12.2008 по 30.09.2009.
У відповідності до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя
В частині першій ст. 555 ЦК України йдеться про необхідність надання кредитором поручителю вимоги, про що поручитель зобов'язаний повідомити боржника. Про необхідність надання кредитором вимоги поручителю випливає і з частини другої вказаної статті, де йдеться про те, що поручитель може висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник.
В матеріалах справи відсутня вимога позивача до відповідача-2, як поручителя, про сплату 120299,00 грн. боргу по кредиту, 43223,77 грн. заборгованості по процентам, та пені в розмірах, зазначених в позовній заяві.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення лише з основного боржника - відповідача-1 заборгованості в сумі 175 888,27 грн., в тому числі 120299,00 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 43223,77 грн. відсотків за користування кредитом, 3339,80 грн. пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом та 9025,70 грн. пені за прострочення сплати кредиту.
Судові витрати позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 1931,16 грн. (1758,88 грн. державного мита та 172,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - пропорційно 38% задоволених вимог від суми сплаченого) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Арма - Лізинг»(ідентифікаційний код 32552855, адреса: 03037, м. Київ, проспект Червонозоряний, 52) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк»(ідентифікаційний код 19357516, адреса: 14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 28) 175 888,27 грн. (сто сімдесят п'ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 27 копійки) та судові витрати в розмірі 1931,16 (одну тисячу дев'ятсот тридцять одну гривню 16 копійок) грн. Видати наказ.
В іншій частині в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М. Морозов
Дата підписання повного тексту рішення 09.02.2010
за позовом