Номер провадження 3/754/3318/19
Справа №754/11590/19
19 серпня 2019 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва ЛІСОВСЬКА О.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого в АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_2 15.07.2019 року о 19 годині 00 хвилин, знаходячись за місцем проживання у квартирі АДРЕСА_1 , вчинив сімейну сварку, в ході якої ображав брутальною лайкою батька ОСОБА_3 , чим вчинив психологічне насильство в сім'ї, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КпАП України.
На виклик до суду ОСОБА_2 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.
Відповідно до вимог ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Санкція частини 1 статті 173-2 КпАП України передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до положень ст.. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Таким чином, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України, виражається у вчиненні певних діянь, внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
З протоколу про адміністративне правопорушення та письмових матеріалів, долучених до нього, вбачається, що правопорушником ОСОБА_2 вчинено дії, а саме застосовано психологічне насильство до свого батька, внаслідок чого останній зазнає страждань.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та належні докази, що містяться у ній, суд приходить до висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, оскільки його винність у скоєному правопорушенні повністю підтверджується письмовими матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, протоколом прийняття заяви, письмовими поясненнями потерпілого.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 384, 20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 283, 284, 290, 291 КпАП України, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, -
ОСОБА_2 притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 340, 00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 384, 20 грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з моменту винесення.
Суддя О.В.Лісовська