Ухвала від 16.08.2019 по справі 754/12147/19

1-кс/754/3630/19

Справа № 754/12147/19

УХВАЛА

Іменем України

16 серпня 2019 року м. Київ

Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва: - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: - ОСОБА_3 ,

в присутності підозрюваного: - ОСОБА_4 ,

за участю захисника: - ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 у кримінальному проваджені № 12019100030005940 від 15.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого директором ТОВ «Дюна Люкс», розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину 2009 року народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимого, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Деснянського УПГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Відповідно до клопотання слідчого та наданих матеріалів, в провадженні слідчого відділу Деснянського УПГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019100030005940 від 15.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст.115 КК України.

У рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено про підозру в тому, що він 15.08.2019 року приблизно о 09 годині 30 хвилин, перебуваючи між 2-м та 3-м під'їздами будинку № 13 по вул. Закревського в м. Києві, біля автомобіля марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , на ґрунті ревнощів, вступив у словесну сварку із своєю колишньою дружиною ОСОБА_7 , під час якої у нього виник злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті останньої.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, по черзі, предметом, схожим на ніж, а також предметом, схожим на інструмент з дерев'яною ручкою та залізним лезом, під час сварки з ОСОБА_7 наніс останній не менше 11 (одинадцяти) ударів в область голови, шиї та обох рук, спричинивши потерпілій тілесні ушкодження у вигляді множинних колото-різаних поранень шиї (11) з пошкодженням нижньої щелепної артерії та слинної залози, різані рани обох верхніх кінцівок без ушкодження менструальних сосудів, різані рани волосистої частини голови, геморагічний шок І-ІІ ступенів, тим самим вчинивши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, який був спрямований на умисне вбивство ОСОБА_7 , однак, кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали вій його волі, так як потерпілій ОСОБА_7 було своєчасно надано медичну допомогу.

15.08.2019 року о 19 годині 20 хвилин ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що оскільки злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжкого, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років позбавлення волі, підозрюваний усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину, розуміючи невідворотність покарання за його вчинення, перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також може незаконно впливати на потерпілу, яка є його колишньою дружиною, та свідків, які проживають у одному будинку із підозрюваним, шляхом погроз, вмовляння чи підбурювання до дачі неправдивих показань або до безпідставної відмови від дачі показань. Крім того, слідчий зазначає, що обрання менш суворого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладені на нього процесуальних обов'язків.

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України, в клопотанні викладені обставини, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, до клопотання долучено копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

Допитана всудовому засіданні свідок ОСОБА_8 повідомила, що підозрюваний є її сином. 15.08.2019 року її онука ОСОБА_9 у вікно побачила , що до будинку під'їхала її мати ОСОБА_7 та вибігла до неї. На той момент син з потерпілою спільно не проживав. Свідком подальших подій вона не була.

Вислухавши думки прокурора, підозрюваного та його захисника, допитавши свідка ОСОБА_8 , дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею встановлено наступне.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Як зазначено в ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє в застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому слідчий суддя наголошує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Отже, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_4 , приходить до висновку, що причетність вказаної особи до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, наданими слідчим у обґрунтування клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, який зумовлений тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а і для суспільства в цілому, раніше не судимий, проходить лікування після переламу обох кісток правої гомілки, однак його стан здоров'я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення, медичних висновків на підтвердження неможливості перебування у місці попереднього ув'язнення суду не надано.

Вважаю, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов'язків, більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави не визначається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-179,183,184, 193,194,196,202, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання ОСОБА_4 під вартою обчислювати з моменту його фактичного затримання о 10 годині 00 хвилин 15 серпня 2019 року.

Строк дії ухвали - до 24 години 00 хвилин 17 жовтня 2019 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
83718603
Наступний документ
83718605
Інформація про рішення:
№ рішення: 83718604
№ справи: 754/12147/19
Дата рішення: 16.08.2019
Дата публікації: 20.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Деснянський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів