2/754/6995/19
Справа № 754/12040/19
Іменем України
15 серпня 2019 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Галась І.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Строй-3», Товариство з обмеженою відповідальністю «Київмонтажбуд», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мазарук Наталія Володимирівна про визнання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення недійсним, -
14 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з вищевказаною позовною заявою.
Вивчивши матеріали позовної заяви, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу термін для усунення недоліків, виходячи із наступного.
Так, відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За нормою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ч. 1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, «Мельник проти України» від 28.03.2006 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.
Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Однак, ознайомившись із змістом та формою позовної заяви, судом встановлено, що вона подана без додержання вимог, викладених в ст.ст.175, 177 ЦПК України.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Частиною 3 ст. 175 ЦПК України встановлені вимоги, серед яких позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позовна заява ОСОБА_1 , не відповідає вимогам, визначеним ч.3 ст.175 ЦПК України, а саме у тексті позовної заяви не зазначені наступні відомості:
?зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюють ся (п.3);
?відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору (п.6);
?відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п.7);
?підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п.10).
Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач не надала до суду документу, підтверджуючого сплату судового збору за жодною із позовних вимог, при цьому, в мотивувальній частині позову нею зазначено про те, що вона не сплатила судовий збір на підставі ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Разом з цим, преамбула вказаного закону передбачає, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
При цьому, ст.1-1 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
Натомість, як видно з позовної заяви, позивач ОСОБА_1 , просить суд:
1. « Справу слухати у всіх судових засіданнях без її участі у зв'язку з хворобою.
2.Визнати недійсним, з моменту укладання, договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладений від 25 липня 2019 року між ОСОБА_2 , податковий номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 , податковий номер НОМЕР_2 ,зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазарук Наталією Володимирівною, зареєстрований в реєстрі за № 1732.
3.Скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мазарук Наталії Володимирівни про державну реєстрацію запису № 32553698 від 25.07.2019 про право власності ОСОБА_3 на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1842506580000 на нежитлове приміщення за АДРЕСА_3 , на підставі договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладений від 25 липня 2019 року з послідуючим виключенням рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 47952610 від 25.07.2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
4.Виселити ОСОБА_3 , податковий номер НОМЕР_2 , з нежитлового приміщення
АДРЕСА_3, 5 .Застосувати правові наслідки недійсності правочину, передбачені ст. 216 Цивільного кодексу України та стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 завдані їй збитки в розмірі 17 466,00 грн.
6.Стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір.»
Отже,на думку суду, спір, що виник між сторонами стосується виконання договірних зобов'язань та регулюється положеннями книги 5ЦК України та не підпадає під дію спеціального закону «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як видно з матеріалів справи, позивач не надав суду документу, підтверджуючого сплату судового збору за майновою вимогою (п.5 прохальної частини позовної заяви) та немайновими вимогами (п.п.2,3,4прохальної частини позовної заяви).
За положеннями ст. ст. 1, 2 Закону України «Про судовий збір», за подання заяв, скарг до суду на всій території України справляється судовий збір, платниками якого є, зокрема, громадяни України, які звертаються до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9605 грн.).
Згідно ч. 2 ст. 4 того ж Закону за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.).
Вказані вимоги повинні бути оплачені судовим збором окремими квитанціями або одним платежем на загальну суму, яка відповідає кількості позовних вимог помноженої на визначений Законом України «Про судовий збір» розмір судового збору за відповідну вимогу по конкретній категорії справ.
Також, відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Разом з цим, не дивлячись на ту обставину, що позовна заява містить вимоги майнового характеру у загальному розмірі 17466,00 грн., останньою в порушення п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, не зазначено в позовній заві ціну позову.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175,177 ЦПК України та вважає, що відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України її слід залишити без руху, запропонувавши позивачу усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду нової редакції позовної заяви, у відповідній кількості до сторін у справі та необхідністю надати документ, що підтверджує сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.175 ЦПК України, позовна заява вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду.
З огляду на вищевикладене, позивачу необхідно усунути недоліки, в іншому випадку вказана позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачу.
Керуючись ст.ст.4, 19, 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Строй-3», Товариство з обмеженою відповідальністю «Київмонтажбуд», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мазарук Наталія Володимирівна про визнання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення недійсним - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: