ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6381/19
провадження № 2/753/5172/19
"19" серпня 2019 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В. розглянувши заяву про зустрічне зобов'язання позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогач Вадима Вікторовича, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Телявський Анатолій Миколайович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Апатенко Марина Анатоліївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання електронних торгів недійсними, скасування свідоцтва та скасування державної реєстрації права власності, -
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогач Вадима Вікторовича, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Телявський Анатолій Миколайович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Апатенко Марина Анатоліївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання електронних торгів недійсними, скасування свідоцтва та скасування державної реєстрації права власності.
26.07.2019 представник Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про зустрічне забезпечення позову по справі №753/6381/19, зобов'язання позивача - ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі 670 689,73 грн.
Вивчивши заяву, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви представник Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» Овчаренку Артему Вікторовичу відмовити з наступних підстав.
За правилами ч.6 ст. 154 ЦПК України, питання застосування зустрічного забезпечення позову вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
Судом встановлено, що ухвалою суду 22.04.2019 забезпечено позов позивача ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання електронних торгів недійсними, скасування свідоцтва та скасування державної реєстрації права власності, з метою унеможливлення відчуження квартири, що є предметом позову, накладено арешт на квартиру із забороною ОСОБА_2 укладати договори, пов'язані з користуванням квартирою АДРЕСА_1 , зокрема договори оренди, включаючи примусове виселення або вселення до квартири АДРЕСА_1 без відповідного рішення суду.
На обгрунтування доводів заяви про зустрічне забезпечення позову представник відповідача 1 ОСОБА_2 зазначає про те, що задовольнивши заяву про забезпечення позову суд фактично позбавив відповідача 1 задовольнити вимоги щодо погашення заборгованості по кредитному договору за рахунок заставного майно, позбавив можливості зберігати майно, залишивши обов'язок щодо утримання майна.
Відовідно до ч.1 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Згідно із ч.3 ст. 154 ЦПК України, суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Позивач згідно з відомостями електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/ КМДА» станом на 19.08.2019 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 , 08.07.2019 виділені матеріали цивільної справи №753/6381/19 разом з апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22.04.2019 направлено до Київського апеляційного суду, наразі справа №753/6381/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогач Вадима Вікторовича, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Телявський Анатолій Миколайович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Апатенко Марина Анатоліївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання електронних торгів недійсними, скасування свідоцтва та скасування державної реєстрації права власності перебуває у провадженні суду.
Таким чином, заява про зустрічне забезпечення позову не містить доказів того, що майновий стан позивача або його дії можуть ускладнити або зробити неможливим рішення суду, тобто визначені ч.3 ст. 154 ЦПК України, обставини не знайшли свого підтвердження та доказів того що позивач намагався будь-яким чином відчужити спірне майно або зробити неможливим виконання рішення суду матеріали справи не містять, суд приходить до висновку, що заява про зустрічне забезпечення позову є необгрунтованим та такою, що задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.154 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви про зустрічне зобов'язання позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогач Вадима Вікторовича, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Телявський Анатолій Миколайович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Апатенко Марина Анатоліївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання електронних торгів недійсними, скасування свідоцтва та скасування державної реєстрації права власності - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення через суд, що ухвалив оскаржуване рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Л.В. Комаревцева