ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14974/19
провадження № 1-кс/753/5457/19
"09" серпня 2019 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 20.06.2019 про відмову у визнанні потерпілим в кримінальному провадженні № 12019100020004615 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.06.2019
29 липня 2019 року на адресу Дарницького районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову по кримінальному провадженню № 12019100020004615 від 20.06.2019 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим, відповідно до якої він просить суд скасувати її. На обґрунтування скарги послався на те, кримінальне провадження № 12019100020004615 внесене до ЄРДР 20.06.2019 за його заявою про кримінальне правопорушення за ознаками ст. 384 КК України від 18.06.2019. В даному кримінальному провадженні йому завдано моральної шкоди, оскільки він зазнав душевних страждань, проте слідчий відмовив визнати його потерпілим та виніс невмотивоване рішення.
ОСОБА_3 в засіданні вимоги скарги підтримав та просив суд задовольнити її.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явилися, хоча були повідомлені належним чином, проте їх неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Заслухавши ОСОБА_3 , розглянувши матеріали скарги, слідчий суддя прийшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12019100020004615 від 20.06.2019 року за ч.1 ст. 384 КК України.
Вказане кримінальне провадження було зареєстроване на підставі заяви ОСОБА_3 від 18.06.2019.
20.06.2019 року слідчим ОСОБА_4 винесена постанова про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12019100020004615. В змісті постанови слідчий переписав фабулу з витягу з ЄРДР, зміст заяви ОСОБА_3 , навів Постанову Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995, та на підставі того, що відсутні будь-яку докази, як б підтверджували факт заподіяння ОСОБА_3 моральної шкоди, відмовив у визнав ОСОБА_3 потерпілим.
З таким висновком слідчого погодитись не можна, адже він взагалі не ґрунтується на вимогах діючого кримінального процесуального закону та, у будь якому разі, є передчасним під час здійснення кримінального провадження за такими фактичними обставинами та попередньою кваліфікацією.
Так, згідно зі ст. 110 КПК України, постанова має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Стаття 306 КПК України передбачає, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Як вбачається з тексту рішення слідчого, очевидних та достатніх підстав вважати, що заявнику не завдано шкоди в розумінні ч. 1ст. 55 КПК України досудовим розслідуванням встановлено не було, інші посилання слідчого не узгоджуються з вимогами діючого кримінально-процесуального законодавства.
Частиною 4 статті 38 КПК України передбачений обов'язок органу досудового розслідування застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Між тим, фактичні обставини кримінального правопорушення свідчать про те, що висновок про наявність чи відсутність шкоди завданої ОСОБА_3 безпосередньо залежить від встановлення інших ознак кримінального правопорушення в діянні відповідних осіб.
Наявність чи відсутність в діях особи ознак кримінального правопорушення є обставиною яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до ст. 91 КПК України, при цьому доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (ч. 2ст. 91 КПК України).
Відповідно до ч. 1ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Виходячи зі змісту п. 2 ч. 5ст. 110 КПК України постанова слідчого про відмову у визнанні потерпілого повинна бути вмотивована та обґрунтована, з зазначенням змісту обставин, які є підставами для її прийняття, мотивів її прийняття, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Всупереч вищевикладеним положенням КПК України, оскаржувана постанова є невмотивована та не обґрунтована, не містить змісту обставин, які були підставами для її прийняття, зокрема, щодо доводів заявника про заподіяння йому шкоди.
Враховуючи викладене, з метою дотримання вимог кримінально-процесуального законодавства та недопущення порушення прав ОСОБА_3 , можливості захистити свої права, суд вважає, що постанова слідчого від 20.06.2019 року підлягає скасуванню.
Керуючись ст.303, 306, 307,309 КПК України
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 20.06.2019 про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12019100020004615 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.06.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1 .
Повний текст ухвали складений 14 серпня 2019 року.