ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19419/18
провадження № 2/753/2933/19
"29" травня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Даниленко В.В.,
при секретарі - Петренко М.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до відповідача, про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що спільне життя з відповідачем не склалося із за різних поглядів на життя. Між сторонами постійно виникають непорозуміння, що негативно впливає на обстановку в родині.
Позивач та його представник до початку розгляду справи надав заяви про розгляд справи у його відсутність, вказавши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач надала до суду заяву в якій просила розгляд справи провести у її відсутність, вказавши, що не заперечує проти розірвання шлюбу. Також просила в рішення суду вказати, що з 01.09.2017 року позивач проживає окремо та саме з цього часу не ведуть спільного господарства та шлюбні відносини припиненні.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно ППВСУ від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланнями на визнання позову сторонами без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Враховуючи те, що відповідач визнав позов у повному обсязі, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Також позивач не заперечував, що з 01.09.2017 року вони з відповідачкою не проживають, не ведуть спільного господарства та шлюбні відносини припиненні.
Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідач не просила суд про відновлення їй дошлюбного прізвища.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263- 265, 267, 268, 430 ЦПК України та ст.ст.110, 112 СК України, ППВСУ від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» суд -
Позов - задовольнити.
Шлюб зареєстрований 02.06.2012 року, Центральним відділом державної реєстрації шлюбів м.Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис №940, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвища сторонам залишити без змін.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: