Справа № 710/156/18
Провадження № 2/710/39/19
19.08.2019 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Побережної Н.П.,
за участю секретаря судових засідань - Цяпкало Г.П.,
представника позивача - Попельнюх Т.І.,
представників відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні
клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про повторний допит свідка та про призначення додаткової судово-психіатричної експертизи у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та зустрічного позову ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання правочину недійсним
В провадженні Шполянського районного суду знаходиться справа №710/156/18 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання провочину недійсним.
Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 22.02.2018 відкрито провадження по справі.
Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 28.03.2018 зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання правочину недійсним була залишена без руху у зв'язку з тим, що позивач не вказав в позовній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також не сплатив судовий збір. Позивач усунув вказані недоліки і ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 05.04.2018 було вирішено прийняти до спільного розгляду з первісним позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення боргу зустрічний позов ОСОБА_3 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання правочину недійсним та перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 09.07.2018 було призначено судову-психіатричну експертизу, виконання якої доручено експертам Комунального закладу «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради. На вирішення експерта поставлено наступні запитання: 1) чи страждає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Шпола Черкаської області, житель АДРЕСА_1 будь-якою психічною хворобою на даний час?; 2) чи страждав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час укладення договору кредитування, укладеного між ПАТ КБ» Приватбанк» та ним від 05.12.2008 будь-яким психічним розладом, внаслідок якого він не міг у той період усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними?; 3) до якої категорії хворобливих станів належить даний психічний розлад - хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства, іншого хворобливого стану психіки?, 4) чи страждає у даний час психічною хворобою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Шпола Черкаської області, житель АДРЕСА_1 , що позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними? Якщо так; то коли почалася ця психічна хвороба?; 5) чи може брати участь у судових засіданнях ОСОБА_3 ?
29.05.2019 до суду надійшов висновок судово-психіатричного експертів відділення СПЕК КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 №144 від 26.04.2019.
Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 04.06.2019 було поновлено провадження у справі.
11.07.2019 представник відповідача надав до суду клопотання про повторний допит свідка ОСОБА_6 в зв'язку з тим що її свідчення не враховані експертом, а від хвилювань вона говорила ледь чутно, що можливо завадило зробити роздруківку пояснень свідка, та клопотання, в якому вказав, що із висновком судово-психіатричного експерта не згідний, тому просить провести по даній справі додаткову судово-психіатричну експертизу на розгляд якої поставити питання: чи страждав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час укладання договору кредитування, укладеного між ПАТ КБ «Приват-Банк» та ним від 05.12.2008 будь-яким психічним розладом, внаслідок якого він не міг у той період усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними?
Так, заявляючи клопотання про проведення додаткової експертизи представник відповідача посилається на те, що експертом були враховані не всі пояснення особи, щодо якої проводилася експертиза, експерт не дав оцінки негативному впливу гомеопатичних ліків на зміну особистості під експертного, експерт пов'язує теперішнє поверхневе розуміння підекспертним наслідків своїх дій, яке з'явилось вже після перебування в психлікарні, спілкування з лікарем та патопсихологом, приїзду представника кредитора та їх листів і дзвінків, з тим, що таке розуміння було у нього і в 2008 році. Крім того, представник відповідача зазначає, що він з дружиною відмовилися від лікування сина, оскільки лікар, встановивши діагноз, запитував згоди на лікування, попередивши що не гарантує результат. Тому представник відповідача вважає некоректним те, що експерт визнає його адекватність, посилаючись на те, що він ніби то не потребує медикаментозного лікування. Також, представник відповідача вказує, що експерт відмічає що підекспертний викладає в зустрічному позові свої думки послідовно, логічно, без ознак будь-яких психотичних порушень, однак заява від імені ОСОБА_3 була складена не ним.
Представник позивача в судове засідання, яке проводилося в режимі відеоконференції з'явився, заперечував проти задоволення клопотання про додаткову експертизу, так як висновок експерта є повним.
Представники відповідача в судове засідання з'явилися, підтримали клопотання про допит свідка ОСОБА_6 та про проведення додаткової експертизи.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотань представника відповідача.
Оскільки під час проведення експертизи експертами досліджувались матеріали справи, в тому числі і звукозапис судового засідання, під час якого допитувалась свідок ОСОБА_6 , про що в судовому засіданні повідомив експерт ОСОБА_5 , тому відсутні підстави для повторного допиту свідка.
Щодо проведення додаткової експертизи, то суд зазначає, що ст. 4 Закону України «Про судову експертизу» встановлено, що правильність висновку судового експерта забезпечується можливістю призначення повторної експертизи, яка доручається іншому експерту, експертам.
За п.1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
Згідно з п. 10 постанови Пленуму ВСУ «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» №8 від 30.05.1997 Судам слід мати на увазі, що первинною є експертиза, при проведенні якої об'єкт досліджується вперше. За змістом ст.75 КПК ( 1001-05 ) чи ст.61 ЦПК ( 1501-06 ) додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Проведення додаткової експертизи може бути доручено тому самому або іншому експертові.
Суд вважає, що представником відповідача не наведені обставини неповноти або неясності висновку.
В судовому засіданні допитаний експерт ОСОБА_5 , який надав відповіді на всі питання представника відповідача щодо висновку експертизи.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання представника відповідача про повторний допит свідка ОСОБА_6 та про проведення додаткової судово-психіатричної експертизи у справі слід відмовити.
Керуючись ст. 4 Закону України «Про судову експертизу», ст.ст. 103, 104, 107, 108, 113, ч. 4 ст. 139, ст.ст.252, 260, 261 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про повторний допит свідка та про призначення додаткової судово-психіатричної експертизи відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала в повному обсязі складена 20.08.2019.
Суддя Шполянського
районного суду Н.П. Побережна