Справа № 710/1375/18
Провадження № 2/710/151/19
13.08.2019 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Побережної Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Цяпкало Г.П.,
представника відповідача - ОСОБА_2 .,
відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей,
26.10.2018 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла дана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_4 неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 16627,63 грн. за період із 01.01.2012 по 20.03.2018.
Свій позов позивач мотивує тим, що рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 22.09.2010 у цивільній справі № 2-824/10 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, було стягнено аліменти з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 06.09.2010 і до повноліття дітей. На Рішення суду 22.09.2010 Шполянським районним судом був виданий виконавчий лист, який був направлений на примусове виконання до Шполянського районного відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області. Враховуючи, що відповідач стягнуті з нього за рішенням суду аліменти на утримання дітей платив не постійно та не в повному обсязі, то станом на 01.03.2018 утворилася заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 44732 гривні 55 копійок. Разом з тим, в цей час, коли відповідач ігнорував свій обов'язок сплачувати щомісячно аліменти у розмірі визначеному рішенням суду, діти потребували необхідних умов для їх розвитку і зростання, у забезпеченні одягом, взуттям, продуктами харчування, предметами для навчання, тому позивач був вимушений для належного забезпечення інтересів дітей, вкладати всі свої зароблені кошти, заощаджуючи насамперед на усіх своїх потребах. В період із 01.02.2013 по 30.06.2016 в зв'язку з ухиленням відповідача від сплати аліментів позивачу була призначена тимчасова допомога на утримання дітей, яку він одержував у вказаний проміжок часу в Управлінні соціального захисту населення. Загальний розмір отриманої державної допомоги склав 28104 гривні 92 копійки. Враховуючи, що сума наданої тимчасової державної допомоги підлягає стягненню з платника аліментів до державного бюджету країни у відповідності до ч. 10 ст. 181 СК України, а за змістом ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, тому позивач вважає, що при нарахуванні пені відповідачу за прострочення сплати аліментів слід виключити із загальної суми заборгованості по сплаті аліментів за період із 01.02.2013 по 30.06.2016. 20.03.2018 відповідач погасив заборгованість по аліментах, яка відповідно на момент сплати складала 44732,55 - 28104,92 = 16627 гривень 63 копійки. Відповідно до ст. 20 СК України позовна давність до вимог про стягнення пені за прострочення сплати аліментів не застосовується. Так, за розрахунком позивача, період протягом якого накопичувалась заборгованість починається із 01.02.2012 по день повного погашення відповідачем заборгованості по аліментах - 20.03.2018, який в сумі складає 2240 день. Тому позивач звернувся до суду.
Відповідач надав до суду відзив, в якому зазначив, що згідно виконавчого листа №2-824/10, виданого Шполянським районним судом Черкаської області з нього на користь ОСОБА_4 стягнуті аліменти на утримання дітей - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідно віку, стягнення розпочато з 06.09.2010 і до виповнення дітьми повноліття. Позивач змінила розмір стягуваних аліментів, які відповідно до виконавчого листа №2/710/237/18 від 06.06.2018 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідно віку, стягнення розпочато з 05.06.2018 і до виповнення дітьми повноліття. Згідно довідки-розрахунку, виданого Шполянським районним відділом державної виконавчої служби №7222/15.24-35 від 30.11.2018 станом на 30.11.2018 заборгованості по сплаті аліментів на утримання дітей не існує. Починаючи з серпня 2012 року відповідач на прохання ОСОБА_4 перестав сплачувати аліменти, оскільки вона в Управлінні соціального захисту населення оформила державну допомогу на утримання дітей і їй потрібно було брати довідку з відділу ДВС про наявність заборгованості по аліментах. Відповідач неодноразово звертався до ОСОБА_4 та просив надати йому реквізити банківських рахунків для перерахування коштів на утримання дітей, але вона просила його трохи почекати і не платити аліменти на дітей, оскільки отримувала допомогу на дітей. 24.05.2017 відповідач офіційно звернувся із заявою до Шполянського відділу ДВС з проханням надати йому реквізити банківського рахунку для перерахування коштів на утримання дітей. Лише 11.09.2017 відповідач у відділі ДВС отримав платіжні реквізити банківського рахунка ОСОБА_4 і став вчасно сплачувати аліменти на утримання дітей. В період з серпня 2012 по листопад 2016 року відповідач аліменти не сплачував на прохання позивачки ОСОБА_4 , а з грудня 2016 року, знову ж на її прохання, оскільки Управління праці і соціального захисту населення перестало їй виплачувати соціальну допомогу на утримання дітей, я став регулярно сплачувати аліменти на утримання дітей. У березні 2018 року відповідач повністю виплатив заборгованість по аліментах в розмірі 45 000 грн., яка виникла за вказаний період, і з квітня 2018 року по даний час аліменти на утримання дітей відповідач сплачує регулярно та у розмірах, визначених законом. Фактично заборгованість по аліментах, яка виникла у вказаний період, виникла з вини самого позивача ОСОБА_4 , яка просила відповідача аліменти не сплачувати, з тією метою, щоб стягнути з нього пеню по несплаті аліментів у судовому порядку в майбутньому.
Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій вказав, що відповідач вводить суд в оману стверджуючи про те, що позивач нібито його просив не платити відповідачу аліменти. Крім того, таке свідчення відповідача лише підтверджує факт несплати ним аліментів починаючи із серпня 2012 року по листопад 2016 року. Одночасно, не підтверджується жодним доказом свідчення відповідача про те, що позивач не надавав рахунку для зарахування аліментів, так само не находить свого підтвердження і факт звернення відповідача та чи/або державного виконавця до позивача у період із серпня 2012 року по листопад 2016 року з проханням надати відповідний рахунок, тим більше враховуючи, що картка з реквізитами рахунку відкритого на ім'я позивача для зарахування стягнутих з боржника коштів знаходилася у виконавчій справі, яка була відкрита Шполянським районним відділом ДВС ГТУЮ у Черкаській областе вересні 2010 року на підставі виконавчого листа виданого 22.09.2010 Шполянським районним судом. Також, слід звернути увагу суду, що позивач не відмовлялася і особисто отримувати у відповідача аліменти на утримання дітей, у випадку, якщо той виявляв бажання надати їх, звичайно такий випадок був поодиноким, але не зважаючи на це позивач на вимогу ОСОБА_3 склав відповідну розписку, копія якої була подана останнім разом із відзивом, також варто вказати, що сума аліментів у розмірі 3000,00 грн., яка зазначена у вказаній розписці була зарахована державним виконавцем при складанні довідки-розрахунку заборгованості по аліментах.
Відповідач в запереченні на відповідь на відзив вказав, що звертаючись до відділення банку по старому рахунку відповідачу повідомляли, що рахунок закритий і відповідач не мав змоги перерахувати кошти, тому надав гроші особисто позивачу на утримання дітей. На прохання відкрити відповідачу рахунок, позивач відповідала відмовою.
В судове засіданні позивач не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, надав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі, вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач та його представник у суд з'явилися, надали пояснення аналогічні змісту відзиву та заперечення.
Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 13.11.2018 було відкрито провадження по справі. Сторін повідомлено, що розгляд цивільної справи проводитиметься за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 28.01.2019 було витребовано з філії - Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк» ТВБВ №10023/091 (20600, Україна, Черкаська область, м. Шпола, вул. Комсомольська, 2) відомості про дату відкриття та закриття особового рахунку № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 .
Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 23.04.2019 частково було задоволено клопотання представника відповідача та витребувано з Шполянського районного відділу державної виконавчої служби матеріали виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа Шполянського районного суду Черкаської області від 22.09.2010 та у Центрального відділення поштового зв'язку № 3 м. Шпола Черкаської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" відомості про рух грошових коштів від ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , а саме: аліментів на дітей.
Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 11.07.2019 було задоволено представника відповідача та витребувано з Черкаської дирекції АТ «Укрпошта» відомості про рух грошових коштів від ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , а саме: аліментів на дітей в період часу з січня 2017 року по червень 2019 року.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, вважає, що позов підлягає до часткового задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що виконавчим листом Шполянського районного суду Черкаської області від 22.09.2010 було вирішено стягнути з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 06.09.2010 і до повноліття дітей (а.с. 8).
Згідно з довідкою, виданою Управлінням соціального захисту населення Шполянської районної державної адміністрації ОСОБА_4 перебувала на обліку в управлінні соціального захисту населення та отримувала тимчасову державну допомогу з 01.02.2013 по 30.05.2016 (а.с.11 ).
Відповідно до довідки Центру по нарахуванню та виплаті пенсій та допомоги Міністерства праці та соціальної політики від 09.08.2017 ОСОБА_4 отримала тимчасову допомогу на двох дітей у зв'язку з тим, що батько дітей ухилявся від сплати аліментів в період з червня 2013 року по червень 2016 року, загальна сума - 28104,92 грн. (а.с. 12).
Згідно з заявою ОСОБА_3 від 23.05.2017, наданою в Шполянське РВ ДВС Головного територіального управління юстиції в Черкаській області він сплачував аліменти з жовтня 2010 року по липень 2012 року на рахунок ОСОБА_4 , який знаходився в виконавчому провадженні. З серпня 2012 ОСОБА_3 не міг сплачувати аліменти за відсутності (закриття) рахунка, так як ОСОБА_4 хотіла отримувати соціальну допомогу і не надавала ОСОБА_3 іншого рахунку. Тому ОСОБА_3 звернувся до Шполянського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції в Черкаській області з проханням надати реквізити ОСОБА_4 (а.с. 29).
Відповідно до розписки ОСОБА_4 від 13.04.2017 вона отримала від ОСОБА_3 3000,00 грн. на утримання ОСОБА_6 та ОСОБА_6 (а.с.31).
Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості по аліментах ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , виданою Шполянським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області заборгованість по аліментах ОСОБА_3 станом на 01.03.2018 становила 44732,55 (а.с. 79 та а.с.55 матеріалів виконавчого провадження №30/4).
Відповідно до листа ОСОБА_3 до Шполянського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_3 сплатив заборгованість по сплаті аліментів у сумі 44732,55 грн. на користь матері ОСОБА_4 на утримання дітей: ОСОБА_6 та ОСОБА_6 , що підтверджується квитанцією №132 від 20.03.2018 (а.с. 57).
Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості по аліментах ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , виданою Шполянським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області заборгованість по аліментах ОСОБА_3 станом на 30.11.2018 відсутня (а.с.32-34).
Відповідно до довідки, виданої Багатопрофільним регіональним центром професійної освіти у Черкаській області 29.12.2018 ОСОБА_3 навчається у даному закладі по спеціальності «муляр, лицювальник-плиточник» I курсу, денної форми навчання з 01.09.2018 по 30.06.2021 (а.с. 59). За даними довідки про доходи, виданою Багатопрофільним регіональним центром професійної освіти у Черкаській області захальна сума доходу ОСОБА_3 за період з 01.09.2018 по 30.11.2018 становить 1519,98 грн. (а.с. 60).
Відповідно до підтвердження ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ОСОБА_3 неодноразово надав кошти ОСОБА_4 на утримання дітей, допомагаючи в будівництві гаража та підсобних будівель з 2012-2016 (а.с. 49-52).
Зідно з повідомленням філії Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк» в ТВБВ №10023/091 філії Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк» рахунок НОМЕР_1 (№ НОМЕР_2 згідно змін в обліку) на ім'я ОСОБА_4 було відкрито 27.09.2010 та закрито 18.09.2015 (а.с. 90).
Відповідно до копії витягу з журналу №4 обліку прийому хворих в стаціонарі за 2009 рік та медичної картки стаціонарного хворого №5956/539 ОСОБА_6 30.08.2009 був доставлений до Шполянської ЦРЛ з термальним опіком окропом I-III ст. тулубу, сідниць, проміжності (а.с. 152-155).
Відповідно ч. 1ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ч. 1ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1ст.19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових , сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Щодо застосування норм права у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 у справі № 333/6020/16-ц (касаційне провадження № 14-616цс18) зробила висновок про те, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів).
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Так, судом встановлено, що відповідно до довідки, наданої Шполянським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області заборгованість ОСОБА_3 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_6 та ОСОБА_6 в період з січня 2012 по березень 2018 становила 44732,55 грн.
Позивач надав до суду докази того, що він отримав тимчасову допомогу на двох дітей у зв'язку з тим, що батько дітей ухилявся від сплати аліментів в період з червня 2013 року по червень 2016 року, загальна сума - 28104,92 грн.
Позивач посилається на положення ч. 10 ст. 181 СК України, відповідно до якої суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.
Враховуючи вищезазначене позивач просить стягнути з відповідача 16627,63 грн., тобто різницю від всієї суми заборгованості та суми, наданої дітям тимчасової державної допомоги, яка підлягає стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України.
Так, оскільки матеріалами справи дійсно підтверджено, що заборгованість по аліментах ОСОБА_3 станом на 01.03.2018 становила 44732,55 грн., однак 20.03.2018 ОСОБА_3 сплатив заборгованість по сплаті аліментів у сумі 44732,55 грн. на користь матері ОСОБА_4 на утримання дітей: ОСОБА_6 та ОСОБА_6 , що підтверджується квитанцією №132 від 20.03.2018, яка з-поміж іншого відсутня в матеріалах справи, однак цей факт, згідно матеріалів справи визнається сторонами та не піддається сумніву.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Таким чином, заборгованість за січень 2012 року становить - 601,50 (сума заборгованості) х1%х2240 (кількість днів з 01.01.2012 по 20.03.2018) = 13473,60 грн., заборгованість за лютий 2012 року становить - 601,50х1%х 2211 (кількість днів з 01.02.2012 по 20.03.2018)=13444,60 грн., заборгованість Загальна сума пені лише за ці два місяці 2012 року (26918,2 грн. ) перевищує суму позовних вимог 16627,63 грн.
Згідно з ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи вищезазначені норми права, обставини справи, зокрема той факт, що розмір неустойки був розрахований відповідно до норм діючого законодавства: з урахуванням вказаних вище правових позицій Верховного Суду, оскільки в цьому розрахунку правильно зазначені всі суми простроченої заборгованості та кількість днів цієї простроченої заборгованості, тому суд приходить до висновку що сума позовних вимог, а саме про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів у розмірі 16627,63 грн. нарахована правильно.
Суд критично ставиться до твердження відповідача про те, що не мав змоги належним чином сплачувати аліменти на утримування дітей, оскільки позивач просила його припинити сплачувати аліменти у зв'язку з бажанням позивача отримувати тимчасову допомогу на утримання дітей в Управлінні соціального захисту населення. До того ж позивач закрив свій рахунок на ім'я ОСОБА_4 . Однак, відповідач не надав до суду доказів, які б доводили правдивість його твердження. Крім того, всупереч вищевказаним аргументам філією Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк» було повідомлено суд, що в ТВБВ №10023/091 філії Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк» рахунок НОМЕР_1 (№ НОМЕР_2 згідно змін в обліку) на ім'я ОСОБА_4 було відкрито 27.09.2010 та закрито 18.09.2015. В той час як згідно з довідками-розрахунками заборгованість по сплаті аліментів, які сторони надали до суду, відповідач перестав сплачувати аліменти у встановленому судом розмірі ще з січня 2012 року, тобто задовго до закриття свого банківського рахунку позивачем. Після цього відповідач частково сплачував кошти за березень, квітень-липень 2012 року, грудень 2016 року, січень 2017 року, квітень-грудень 2017 року, січень-березень 2018 року.
В той же час згідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 року, передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК ( 2947-14 ) умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
Отже, оскільки відовідач слатив заборгованість о сплаті аліментів за рахунок позики, також є студентом та отримує стипендію, розмір якої є незначним, суд вважає за необхідне зменшити розмір неустойки до 7000,00 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин суд частково задовольняє позовні вимоги .
Заходи забезпечення позову не застосовувались.
Позивач є звільненим від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки позов задовольняється, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст.ст. 181, 195, 196 СК України, ст.ст. 12, 13, 76 81, 82, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , інші дані про особу суду невідомі, на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с. Васильків, Шполянського району, Черкаської області, мешканки АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 11.02.2005, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , інші дані про особу суду невідомі, неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 7000,00 грн. (сім тисяч гривень).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , інші дані про особу суду невідомі, судовий збір в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) на користь держави (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Шполянський районний суд Черкаської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Рішення в повному обсязі складене 20.08.2019.
Суддя Шполянського
районного суду Н.П. Побережна