ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 22/69403.02.10
За позовом Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма Mais»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомтех»
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Бойко А.В. (довіреність від 02.02.2010р.);
від відповідача: не з'явились;
03.02.2010р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма Mais»(надалі ПП «Науково-виробнича фірма Mais», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомтех»(надалі ТОВ «Інкомтех», відповідач) суми заборгованості в розмірі 135 461, 76 грн., а саме: 86 597, 21 грн. сума основного боргу, 42 779, 02 грн. сума інфляційних втрат, 6 085, 53 грн. сума 3% річних.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором на поставку продукції від 01.01.2006р. не виконані зобов'язання щодо оплати поставленого товару. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму інфляційних збитків та трьох процентів річних.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 17.09.2009р. наявна у матеріалах справи).
Провадження у справі порушено ухвалою від 30.11.2009р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -
01 січня 2006р. між ТОВ «Інкомтех»та ПП «Науково-виробнича фірма Mais»укладено договір за яким постачальник зобов'язувався передати у власність, а замовник (відповідач у справі) зобов'язувався прийняти і оплатити продукцію в строк і в порядку передбаченому договором.
В силу положень п. 1.2, 1.3 поставка продукції здійснюється на підставі специфікацій, які являються невід'ємною частиною договору; специфікації складаються на підставі конкретних заявок замовника в простій письмовій формі, підписуються повноважними представниками сторін і скріплюються печатками; за згодою сторін можлива поставка продукції постачальником та оплата її замовником згідно рахунків-фактур постачальника на підставі конкретних заявок замовника без складання специфікації.
З урахуванням наведених положень договору позивачем на користь відповідача поставлено продукції згідно накладної № 127097 від 27.03.2007р. на суму 86 597, 21 грн., про отримання відповідачем вказаного товару свідчить довіреність серії ЯНМ 830980 від 23.03.2007р..
Виставлений рахунок № 113961 від 04.12.2006р. відповідачем не оплачений, у зв'язку з чим заборгованість перед позивачем станом на час звернення до суду з позовною заявою складала 86 597, 21 грн. та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму боргу відповідачем не представлено.
При цьому судом враховано, що згідно з п. 12.1 договору строк дії договору сторонами визначений до 31.12.2006р., натомість зазначені вище документи свідчать про поставку товару на виконання положень договору, і доводи позивача з цього приводу суд визнає обґрунтованими.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Строки та умови оплати по договору сторони погодили у розділі 3 договору, згідно з п. 3.1 якого оплата поставляємої продукції проводиться шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на розрахунковий рахунок постачальника протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку, з відстрочкою платежу не більше ніж на три місяці з моменту відвантаження товару.
Виходячи з положень договору строк виконання зобов'язань щодо оплати товару переданого згідно накладної від 27.03.2007р. станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 3 місяців від дня отримання товару -27.06.2007р..
Доказів здійснення розрахунків за товар поставлений по договору відповідачем суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено.
Враховуючи відсутність доказів повної оплати поставленої продукції за накладною від 27.03.2007р., вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 86 597, 21 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищевикладене та наявність станом на час вирішення спору заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 86 597, 21 грн., суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 42 779, 02 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 6 085, 53 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.
Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором від 01.01.2006р. відповідачем не спростовано, відзиву на позов та контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 1 354, 65 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомтех»(04050, м. Київ, вул. Лермонтовська 4, п/р 26001001878001 в АТ «Індекс-Банк», МФО 300614, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 23151552) на користь Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма Mais»(01033, м. Київ, вул. Жилянська 29; адреса: 03061, м. Київ, вул. М. Донця 6, п/р 26007012813898 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, ідент. код 21558350) 86 597, 21 грн. (вісімдесят шість тисяч п'ятсот дев'яносто сім гривень 21 копійку) основного боргу, 42 779, 02 грн. (сорок дві тисячі сімсот сімдесят дев'ять гривень 02 копійки) інфляційних втрат, 6 085, 53 грн. (шість тисяч вісімдесят п'ять гривень 53 копійки) 3% річних, 1 354, 65 грн. (одну тисячу триста п'ятдесят чотири гривні 65 копійок) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 09.02.2010