ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 23/1504.02.10
Справа №23/15 04.02.2010
За позовомдочірнього підприємства «КОНРІЛ»
дотовариства з обмеженою відповідальністю «Віста ЛТД»
простягнення 12 189,42 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:представник Голуб І.М. (довір. №1 від 18.11.2009 року)
від відповідача:не з'явився.
Дочірнє підприємство «КОНРІЛ»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Віста ЛТД»заборгованості за договором №19-72 від 19.12.2006 року у сумі 12 189,42 грн. (у тому числі 10 879,24 грн. основної заборгованості за поставлений товар; 1 029,19 грн. пені; 141,50 грн. інфляційних втрат; 139,49 грн. 3% річних). Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2009 року порушено провадження у справі № 23/15 та призначено її розгляд на 19.01.2009 року.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
Ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення судових засідань були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.
На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 04.02.2010 року за згодою присутнього представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
Між Позивачем та Відповідачем було укладено договір №19-72 від 19.12.2006 року, відповідно до якого Позивач зобов'язався поставити товар у відповідності з поданими Відповідачем замовленнями, а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його.
На виконання договору №19-72 від 19.12.2006 року Позивачем було передано Відповідачу товари на загальну суму 12 028,62 грн., що підтверджується наданими суду видатковими накладними № 01-0151000 від 30.12.2008 року, № 01-0001928 від 04.03.2009 року, № 01-0002731 від 25.03.2009 року, № 01-0002769 від 26.03.2009 року, № 01-0002776 від 26.03.2009 року, № 01-0002736 від 25.03.2009 року та № 01-0002735 від 25.03.2009 року. Зазначені видаткові накладні підписані та скріплені печаткою Відповідача без заперечень та зауважень
Відповідно до пункту 4.3 договору №19-72 від 19.12.2006 року Відповідач зобов'язався здійснювати оплату у строк не пізніше 31 календарного дня з моменту фактичної передачі товару та підписання прийомо-здавальних документів.
Всупереч умовам договору, Відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі розрахувався за отриману продукцію лише у сумі 1 149,38 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між Позивачем та Відповідачем по договору №19-72 від 19.12.2006 року за період з 31.03.2008 року по 06.08.2009 року.
Таким чином, судом встановлено, що заборгованість Відповідача перед Позивачем на момент звернення до суду становила 10 879,24 грн.
Відповідачем не надано суду додаткових доказів оплати заборгованості за поставлений товар.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з Відповідача основного боргу у сумі 10 879,24 грн. підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за договором у встановлені ним строки (порушення вимог пункту 4.3 договору №19-72 від 19.12.2006 року).
Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.
Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 230 Господарського кодексу України пеня визначається як штрафна санкція яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до пункту 6.5 договору №19-72 від 19.12.2006 року Відповідач зобов'язався за порушення строків оплати поставленого товару сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Суд перевірив наданий Позивачем розрахунок пені та визнає його обґрунтованим. За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Відповідача пені підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок позовних вимог Позивача в частині стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд вважає їх обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Віста ЛТД» (02097, м. Київ, вул. Будищанська, 7, ідентифікаційний код 30043169) на користь дочірнього підприємства «КОНРІЛ»(01133, м. Київ, вул.Кутузова, буд.18/7, офіс 201, ідентифікаційний код 23703164), 10 879,24 грн. (десять тисяч вісімсот сімдесят дев'ять гривень 24 коп.) основного боргу; 1 029,19 грн. (одна тисяча двадцять дев'ять гривень 19 коп.) пені; 141,50 грн. (сто сорок одна гривна 50 коп.) інфляційних втрат; 139,49 грн. (сто тридцять дев'ять гривень 49 коп.) 3% річних; 102 грн. (сто дві гривні 00 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Дата підписання рішення: 04.02.2010 року.